OpenSUSE: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TXiKiBoT (обговорення | внесок)
м робот додав: si:OpenSUSE, sr:OpenSUSE
SieBot (обговорення | внесок)
м робот додав: bn:ওপেনসুয্যে
Рядок 114: Рядок 114:
[[ar:أوبن سوزه]]
[[ar:أوبن سوزه]]
[[bg:OpenSUSE]]
[[bg:OpenSUSE]]
[[bn:ওপেনসুয্যে]]
[[da:OpenSUSE]]
[[da:OpenSUSE]]
[[de:OpenSUSE]]
[[de:OpenSUSE]]

Версія за 00:26, 22 січня 2011

openSUSE
openSUSE Linux 11.2 desktop with KDE4
РозробникNovell
Родина ОСLinux
Вихідна модельOpen source
Випущено у
виробництво
жовтень 2005[1]
Останній випуск11.3 / 15 липня 2010; 14 років тому (2010-07-15)
Репозиторій
Спосіб оновленняRPM
Менеджер пакетівYet Another Setup Tool (YaST)
Платформиi586, PowerPC, AMD64, IA-64
Тип ядраМонолітне (Linux)
Інтерфейс
користувача
KDE та GNOME
ЛіцензіяGPL
www.novell.com/linux www.opensuse.org

openSUSE — один з дистрибутивів GNU/Linux. Спочатку мав назву SuSE й розроблявся у Німеччині однойменною компанією, яка згодом була придбана американською корпорацією Novell, Inc.; остання нині є спонсором openSUSE та власником кількох похідних від нього комерційних дистрибутивів. openSUSE базується на дистрибутиві Slackware, але відрізняється від останнього зручністю, орієнтацією на підтримку якнайширшого спектру обладнання і увагою до графічного оформлення робочих середовищ. Базується на менеджері пакунків RPM, має охопну систему адміністрування та керування пакунками YaST власної розробки. Цикл випуску нових версій — 8 місяців.

Огляд

openSUSE є проектом спільноти openSUSE Project openSUSE, підтримка та розробка компонентів спонсорується Novell. Це є продовження розробки дистрибутиву SUSE Linux Proffessional. Після придбання SUSE Linux, Novell вирішила зробити спільноту ключовою частиною процесу розробки. Спільнота співпрацює з представниками Novell, вкладаючи код через службу складання openSUSE, написання документації, розробку оформлення, обговорення у списках розсилки та каналах IRC, поліпшує сайт openSUSE за допомогою wiki-інтерфейсу. Novell рекламує openSUSE як найкращий та найлегший у користуванні дистрибутив для будь-яких користувачів. Як і більшість дистрибутивів Лінукс, openSUSE включає як графічний інтерфейс користувача, так і інтерфейс командного рядка. Під час встановлення системи користувач може вибрати графічний інтерфейс середовищ KDE, Gnome чи віконного менеджера XFCE. openSUSE забезпечує тисячі бінарних пакунків будь-якого типу вільного/відкритого програмного забезпечення.

Історія

Історія SUSE Linux почалась з того моменту, коли у середині 1992 року Пітер МакДональд (Peter McDonald) випустив один з перших дистрибутивів GNU/Linux — SLS. Це був дистрибутив, який вперше пропонував користувачу не просто ядро і набір системних утиліт, а також широкий набір іншого програмного забезпечення (включаючи підтримку XFree86 і TCP/IP). Після цього, Патрік Фолкердинг (Patric Volkerding) створив знаменитий дистрибутив Slackware Linux, який в свою чергу, став основою для багатьох інших дистрибутивів. У цей же час, у Німеччині з'являється компанія «Gesellschaft für Software- und System-Entwicklung» («Програмна і системна розробка»), скорочено «S.u.S.E.», яка займалася консалтингом у питаннях Unix-систем. Крім того, фірма регулярно випускала програмні пакунки, що включали SLS і Slackware, друкувала керівництва для Unix і GNU/Linux. У 1994 році вони випустили першу CD-версію SLS/Slackware під назвою S.u.S.E. Linux 1.0. Пізніше, у 1996 році, вони інтегрувалися із ще одним дистрибутивом, Jurix, також заснованим на Slackware. Це вже був самостійний дистрибутив, що отримав назву S.u.S.E. Linux 4.2. 4 листопада 2003 року компанія SUSE Linux була куплена американською компанією Novell. Novell не стала втручатись у справи компанії, а, навпаки, випустила під ліцензією GPL вихідні коди однієї з головних особливостей дистрибутиву — програми адміністрування YaST2. Після придбання корпорацією Novell у 2003 році та появи openSUSE ситуація змінилась: починаючи з версії 9.2, був доступний для завантаження непідтримуваний образ DVD, так само як і ознайомчий live CD. Працюють ftp-сервери із пакунками, надаючи користувачам переваги встановлення на вимогу, завантажувались тільки необхідні пакунки. Перевагою образів є легкість встановлення, можливість роботи навіть якщо мережна карта не працює «з коробки» та менший мінімальний досвід (наприклад, недосвідчені користувачі можуть не знати, чи потрібно встановлювати той чи інший пакунок, тому образи пропонують передвизначені набори). Перший стабільний випуск openSUSE Project, SUSE Linux 10.0, був доступний для завантаження ще перед офіційним випуском SUSE 10.0.Крім того, Novell припинила розробку персональної версії, перейменувавши професійну в просто SUSE Linux та змінивши ціну на приблизну рівну колишній персональній версії. З версії 10.2, SUSE Linux було офіційно перейменовано на openSUSE. З часом SuSE Linux пройшов шлях від дистрибутиву з пропрієтарними компонентами, з затриманим відкриттям коду (2 місяці очікування для тих, хто не хотів купувати фабричну версію) та закритою моделлю розробки до вільного розповсюдження та прозорої і відкритої моделі розробки. Популярність дистрибутиву продовжує зростати, навіть на тлі невдоволення частини спільноти лінукс співпрацею Novell із Microsoft. Від 2007 року Novell активно співробітничає з Microsoft, яка в результаті угоди про патенти підтримує і поширює дистрибутиви SUSE, в яких важливу роль грає Mono, — реалізація запатентованої Microsoft платформи .NET[2], що викликало незадоволеність частини співтовариства користувачів і розробників вільного ПЗ.[3] Також Novell надає допомогу при переході на Windows Vista, і рекламує SUSE як єдиний дистрибутив Linux, сертифікований для роботи під Windows.

Розповсюдження

openSUSE відкрито та в повному обсязі доступна для завантаження, а також продається у комплекті для загалу. Дистрибутив openSUSE існує в версіях для платформ x86 та x84_x64, у версії 11.2:

  • openSUSE Download Edition, вільно доступна для завантаження версія, як у формі Live-CD (KDE- та Gnome-варіанти), так і як повніший одношаровий DVD-5 варіант. Доступні також компакт-диски, зщо містять додаткове власницьке програмне забезпечення та локалізацію менш поширеними мовами (в тому числі й українською). Ця версія не включає ані технічної підтримки, ані друкованих посібників.
  • openSUSE Retail Edition, доступна для купівлі. Містить двошаровий DVD-9 із 32- та 64-бтною варіантами, із додатковим компакт-диском із власницьким програмним забезпеченням та 90-денною обмеженою технічною підтримкою. Носій трохи відрізняється від завантажуваної версії, але усі додаткові пакунки доступні також через ftp.
  • openSUSE FTP (мережне встановлення) — малий образ, призначений для встановлення безпосередньо з ftp (мережне встановлення). Є дві гілки FTP: із відкритим ПЗ (oss) та ПЗ із обмеженою ліцензією (non-oss). FTP можуть бути використані для доповнення вищих версій.
  • openSUSE Factory (фабрична версія) — версія у процесі розробки, в якому команда розробників регулярно випускає знімки стабільного випуску.

На основі openSUSE також випускаються дистрибутиви для корпоративних клієнтів Novell Linux Desktop (NLD), Suse Linux Enterprise Desktop (SLED) і Suse Linux Enterprise Server (SLES).


Особливості

Центре керування YaST

Докладніше: YaST

openSUSE містить програму для встановлення та керування під назвою YaST, яка керує розділами дисків, початковим встановленням системи, управлінням пакунками RPM, мережними оновленнями, налаштуваннями мережі та фаєрволу, користувачами та групами та іншими частинами системи через єдиний інтерфейс. YaST також інтегрується із SaX2 для керування графічною картою та монітором, сенсорним екраном, додатковими моніторами Xinerama. Також було включено багато інших модулів, наприклад, конфігурації Bluetooth.

AutoYaST

AutoYaST — частина YaST, яка використовується для автоматичного встановлення системи без взаємодії із користувачем.

Керування пакунками ZYpp

ZYpp — програмне забезпечення, що надає потужну систему контролю залежностей та зручний API керування пакунками.

Служба складання

забезпечує розробників засобами для складання, підготовки до випуску та поширення власних пакунків для багатьох дистрибутивів, таких, як Mandriva, Ubuntu, Fedora чи Debian. Зазвичай полегшує процес створеняня пакунка. Ліцензована під GPL.

Стільничні нововведення

Xgl тп Compiz

2 січня 2006 року розробник openSUSE Девід Ревеман анонсував вихід Xgl, архітектури X сервера, здатної використовувати можливості новітніх графічних карт через їхні OpenGL-драйвери. Було також оголошено про випуск Compiz, першого композитного віконного менеджера для X Window System, що використовува OpenGL-прискорення.

Стільничні нововведення KDE

Протягом багатьох років SUSE вносила значний внесок у розробку KDE і зараз SUSE спонсорує більше розробників KDE за будь-який інший дистрибутив. Внесок спільноти SUSE є значним та стосується багатьох частин KDE, таких як kdelibs та kdebase, kdepim, kdenetwork. Інші значні проекти: KNetworkManager та Kickoff, нове меню КДЕ.

Стільничні нововведення Gnome

Група Ximian стала частиною Novell, внесши такі програми, як F-Spot, Novell Evolution та Banshee. Крім того, стільниця Gnome зараз використовує інтерфейс slab замість традиційного двопанелього.

Випуски

Серія 10.x

  • Перший випуск було офіційно випущено 6 жовтня 2005 року.
  • 11 травня 2006 року openSUSE Project випустив SUSE Linux 10.1, із Xgl, NetworkManager, AppArmor та Xen як головними особливостями.
  • Третій реліз вийшов під іменем openSUSE 10.2 7 грудня 2006 року. Новими особливостями були перехід до ext3 як до файлової системи за вмовчанням, переробка меню запуску програм у KDE та Gnome, підтримка захищених цифрових карт, що використовуються в відеокамерах, покращення керування живленням та гібернації, та поліпшенням керування пакунками. Також цей реліз містив Mozilla Firefox версії 2.0
  • Четвертий реліз, openSUSE 10.3, було оголошено 4 жовтня 2007 року. В ньому особливу увагу приділили системі керування пакунками (з’явилося встановлення-в-один-клік), підтримка mp3 та зменшений час завантаження.

Серія 11.x

  • openSUSE 11.0 було випущено 19 червня 2008 року. Вона включала останню версію Gnome, 2.22, та дві версії KDE (старішу, стабільну 3.5.9 та експериментальну 4.0.4). Для завантаження були доступні три версії: повний DVD із Gnome, KDE3 та KDE4 включно, два Live-CD (Gnome та KDE4, версію із KDE3 не було випущено через нестачу ресурсів). Суттєо покращилась швидкість встановлення завдяки ZYpp. Використовувалась стандартна версія ядра лінукс 2.6.25.
  • openSUSE 11.1 було випущено 18 грудня 20080ого року. Дистрибутив містив Gnome 2.24.1, KDE 4.1.3 та KDE 3.5.10, OpenOffice.org 3.0, VirtualBox 2.0.6, Compiz 0.7.8, Zypper 1.0.1, продовжувалось покращення оновлень, X.Org 7.4, XServer 1.5.2 та ядро лінукс версії 2.6.27.7.
  • openSUSE 11.2 було випущено 12 листопада 2009 року. В її складі були KDE 4.3, Gnome 2.28, Mozilla Firefox 3.5, OpenOffice.org 3.1, ext4 як основна файлова система та підтрика btrfs, підтримка суцільного шифрування диска, значні виправлення YaST та zypper. Образи віднині пітримують USB-завантаження та завантаження з оптичного диску.

Системні вимоги

openSUSE 11.1 повністю підтримувала 32-бітну i586 платформу та 64-бітну PC, а також PowerPC-процесори. Основні системні вимоги:

  • CPU: Intel Pentium 1-4 або Xeon; AMD Duron, Athlon, Athlon XP, Athlon MP, Athlon 64, Sempron, Opteron.
  • оперативна пам’ять: щонайменше 256 Mб, 512 Мб рекомендовано.
  • жорсткий диск: щонайменше 500 Мб; для стандартного встановлення рекомендовано 3 Гб.

Втім, мінімально досяжні значення варіюються. Можливе використання і старших процесорів. Без підтримки графічної оболонки та локалізацій цілком можливо зробити працездатний маршрутизатор із 300 Мб дискового простору. Консольний інтерфейс може функціонувати і при 128 Мб оперативної пам’яті за умови використання свопу.

Галерея

Виноски

  1. https://lists.opensuse.org/archives/list/users@lists.opensuse.org/thread/T3SJWQDKZS635EHR5SX2AY3Z3LZAVNX5/
  2. [1] (англ.) — інформація про співпрацю на сайті Novell
  3. Boycott Novell(англ.) — блог, що критикує співпрацю Novell з компаніями типа Microsoft

Посилання

Дивись також