Анчисхаті: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
== Архітектура == |
== Архітектура == |
||
Анчисхаті - [[неф | |
Анчисхаті - [[неф | тринефна]] [[базиліка]] з [[апсида]]ми у формі підкови, що вказує на стародавність конструкції. Спочатку вона була побудована з блоків жовтого туфу, під час реставрації 1958-1964 рр. використовувався цегла. Будівля має виходи на три сторони, але в наші дні використовується тільки західний вихід. Усі ікони датуються XIX століттям, крім запрестольного образа, створеного за наказом католікоса [[Ніколоз VI | Ніколоза VI]] (Амілахварі) в 1683 р. |
||
== Література == |
== Література == |
Версія за 11:48, 30 червня 2011
![](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/40/Anchischati%2C_1890.jpg/280px-Anchischati%2C_1890.jpg)
Анчисхаті (груз. ანჩისხატი) - церква Різдва Діви Марії, найстаріша зі збережених до наших днів церква в Тбілісі. Вона належить Грузинській православній церкві і датується VI століттям.
Історія
Згідно старовинним грузинським літописам, церква побудована царем Іберії Дачі Уджармелі (приблизно в 522-534 рр.), який зробив Тбілісі своєю столицею. Спочатку присвячена Різдву Діви Марії, церква отримала другу назву - Анчисхаті (тобто, Анчийська ікона) в 1675 р., на честь перенесеної з Анчийського кафедрального собору (Тао-Кларджеті) ікони Спасителя. Таким чином намагалися уберегти від османського вторгнення старовинну і цінну ікону, для якої златоковаль Бека Опізарі зробив в XII столітті срібний із золотими вставками оклад. Ікона зберігалася у церкві святої Марії протягом багатьох століть, нині вона знаходиться в Золотому фонді Державного музею мистецтв Грузії.
Церква руйнувалася і відновлювалася кілька разів з XV по XVII століття через війни Грузії з персами та турками. Цегляна дзвіниця поруч з Анчисхаті була побудована католікосом Доменті в 1675 р. Планування церкви було дуже змінене в 1870-х, коли було додано склепіння. За радянських часів, церква була перероблена на музей виробів кустарного промислу, потім у ній містилася художня майстерня. З 1958 по 1964 рр. були проведені реставраційні роботи (під керівництвом архітектора Р. Гвердцителі), які повернули церкві вигляд XVII століття. В 1989 р. церква знову стала діючою. Хор співчих храму Анчисхаті відомий яскравим виконанням найдавніших грузинських церковних співів.
Архітектура
Анчисхаті - тринефна базиліка з апсидами у формі підкови, що вказує на стародавність конструкції. Спочатку вона була побудована з блоків жовтого туфу, під час реставрації 1958-1964 рр. використовувався цегла. Будівля має виходи на три сторони, але в наші дні використовується тільки західний вихід. Усі ікони датуються XIX століттям, крім запрестольного образа, створеного за наказом католікоса Ніколоза VI (Амілахварі) в 1683 р.
Література
- Абашидзе И. / Ред. - Грузинская Энциклопедия. - Тбилиси, 1985. - Vol. IX. - Грузия.
- Амиранашвили Ш. История грузинского искусства. Khelovneba, Тбилиси, Грузия, 1961.
- Rosen, Roger. Georgia: A Sovereign Country of the Caucasus. Odyssey Publications: Hong Kong, 1999. ISBN 962-217-748-4
Посилання
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анчисхаті |