Тувинська мова

Тувинська мова
Тыва дыл, Tyva dyl
Поширена в	Росія, півн. захід Монголії
Регіон	Респубілка Тува
Носії	понад 200 тис. чол.
Писемність	кирилиця, латинське письмо і Tuvan alphabetd
Класифікація	Алтайська сім'я тюркські мови саянська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна	Республіка Тува
Коди мови
ISO 639-1	немає
ISO 639-2	tyv
ISO 639-3	tyv
SIL	tyv

Туви́нська мо́ва (самоназва тыва дыл) — мова тувинців, основного населення Республіки Туви (суб'єкт РФ), тюркського народу південно-східного Сибіру (Центральна Азія).

Розповсюдження і кількість мовців

Тувинською мовою розмовляють тувинці Туви (Росія), а також алтайські тувинці північно-західних районів Монголії та Китаю.

Чисельність носіїв тувинської мови — понад 200 тис. осіб.

Класифікація і діалекти тувинської мови

Тувинська мова класифікується лінгвістами як північно-східна тюркська мова алтайської мовної сім'ї, і разом з сойотською і тофаларською мовами творить саянську мовну підгрупу; часто також об'єднують ці мови з близько спорідненими алтайськими і хакаською в одну мовну підгрупу.

У тувинській мові виділяють 4 основні групи діалектів:

• центральний — діалект ліг в основу літературної мови; включає ряд говірок.

• західний — діалекти тувинського населення вірхів'їв річки Хемчік; активно взаємодіють з алтайськими мовами.

• тоджинський — поширений у тувинців-тоджинців, великого субетносу тувинців, який проживає на північному сході Тиви в районах, що прилягають до верхів'я Бій-Хему; характеризується значною кількістю «мисливської і тваринної» лексики; притаманна назалізація; інколи розглядається як окрема мова.

• південно-східний — розповсюджений у тувинців-ценгельців Монголії, зазнав значного впливу з боку монгольської мови.

Характерні риси тувинської мови

Прикметними особливостями тувинської мови є:

У фонетиці:

• наявність коротких, довгих і фарингалізованих голосних звуків.
• наявність сильних і слабких приголосних звуків.

У морфології:

• іме́нникові властиві граматичні категорії числа, присвійності, відмінка й суб'єктивної оцінки.

У лексиці:

• значна кількість мовних запозичень, в т.ч. і корневих іменникових, з монгольської мови.
• літературна норма має значний лексичний вплив російської мови.

Писемність і абетка

Першою абеткою, що нею користувалися тувинці, справедливо можна вважати монгольське письмо. Писемність власне тувинської мови створено у 1930 році відразу після перемоги народної революції в Туві (1929 рік) на основі латинки (ця абетка має обмежений вжиток і зараз). З 1941 року здійснюється переведення тувинської писеменості на кириличну основу (ця абетка є чинною в теперішній час).

Кирилична абетка тувинської мови:

А а	Б б	В в	Г г	Д д	Е е	Ё ё	Ж ж
З з	И и	Й й	К к	Л л	М м	Н н	Ң ң
О о	Ө ө	П п	Р р	С с	Т т	У у	Ү ү
Ф ф	Х х	Ц ц	Ч ч	Ш ш	Щ щ	Ъ ъ	Ы ы
Ь ь	Э э	Ю ю	Я я

Деякі особливості використання літер тувинської абетки:

• літера Ңң = «ng», [ŋ]; з неї не починаються слова.
• літера Өө = «ö», [ø].
• літера Үү = «ü», [y].
• літера Ьь вживається лише в словах російського походження.
• літера Ъъ використовується як знак ларингалізації, тобто для позначення гортанності звука.

Застосування тувинської мови

Оскільки тувинська є рідною мовою для переважної більшості населення Туви (рідкісний випадок для російських автономій), то вона знаходить широке використання як у побуті, так і громадському житті республіки. Тувинська — мова ЗМІ, в т.ч. і телебачення, навчання, як шкільного так і вищого, книг, побутового спілкування тощо.

В Інтернеті тувинська мова предствалена відносно слабко — діє єдиний, але значний за обсягом, тувинськомовний форум; Тувинська Вікіпедія тривалий час перебуває у стані розробки (тестовому режимі).

Джерела, посилання і література

Wikimedia Incubator

В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії тувинською мовою

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 11. Кн.1, К., 1984, стор. 380
• Англійсько-тувинський і тувинсько-англійський online розмовний словник
• Сайт тувинського народу (тувин.)
• Матеріали з тувинської мови і фольклору (англ.)
• Тувинська абетка
• Исхаков Ф.Г., Пальмбах А.А. Грамматика тувинского языка., М., 1961
• Сат Ш.Ч. Формирование и развитие тувинского национального литературного языка., Кызыл, 1973