Щука (комуна)

Щука Ştiuca
Країна	Румунія
Жудець	Тіміш
Заснована	1590
Населені пункти	Драгомірешти, Олошаг, Щука, Згрібешти
Поштові індекси	307400
Телефонний код	+40-256, +40-356
Координати
Площа	103,56 км²
Населення	1840 - (2002)
Густота	17,07 ос./км²
Влада
Мер	Vasile Bejera (2004)
Офіційна сторінка

Комуна Щука (рум. Comuna Ştiuca, нім. Ebendorf, угор. Csukás) — комуна в Румунії, у жудці Тіміш. Адміністративний центр — село Щука. До комуни належать 4 поселення: Щука (850 чол.), Драгомірешти (391), Олошаг (301) і Згрібешти (298).

Населення

За даними перепису 2002 року, населення території, що підпорядкована комуні Щука, становило 1 838 особи. Найбільшу частину населення комуни складали українці. Середній вік мешканців комуни - 28 років, чоловіків - 944, жінок - 896.

У населенні були присутні такі етнічні групи:

• українці — 1170 (730 з них в селі Щука, 368 в Драгомірешті);
• румуни — 639;
• німці — 18;
• угорці — 6;
• чехи — 5.

Історія українського поселення

• Перші українські сім'ї прийшли у Банат до Тіміського та Карашсеверінського повітів на початку 20 століття. Вони купили земельні ділянки та ліси, зокрема від угорських графів. Не потрібно забути, що в той час Мараморощина і Банатський регіон знаходилися під адміністрацією Австро-угорської імперії. Перші утворені села виключно з українським населенням у повіті Тіміш були Крічова, Мала Черешня, Анталка і Гусарка, а у селі Джора поселилися майже 10 сімей поряд з румунським населенням. У Карашсеверінському повіті українці створили села Копешель, Зоріле й Корнуцеле. Вони прибули із Закарпаття та Галичини, зокрема із районів Хуст, Мукачево і Міжгір'я. Після закінчення Другої світової війни та після аграрної реформи 1945 року, багато українських родин зокрема з Копешель, Зоріле та Корнуцеле і Нова Черешня одержали земельні ділянки у селах Малий Бечкерек, Джелу і Варіаш.
• Друга і третя хвиля українського населення, яке прибуло до банатського регіону відбулась після Першої і відповідно Другої світових війн. Йде мова про біженців, які врятувалися від радянської влади. Вони оселилися, зокрема у містах та були асимільовані румунами.
• Четверта хвиля імміграції мала місце після 1960 років, українці приїхали з Буковини та Мараморощини. Першими українськими поселенцями Щуки в 1966-му році були Beuca Mihai, Anisoreac Ioan та Miculaicsuk Luca. Буковинці оселилися у містах, працюючи у промисловості та будівництві, а мараморошці у селах покинутих німцями, які емігрували до Німеччини або навіть у румунських селах, населення яких переїхало жити у містах. Це переселенці з марамороських сіл Бистий, Вишавська Долина, Луг над Тисою, Русково, Красний, Ремети, Вишня Рівня, Кривий.

Таким чином, переважна більшість українців живе у селах як: Щука, Малі Ремети, Готлоб, Драгомірешть, Малий Копешель, Сока та інші.