Інтуїція: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м робот додав: sk:Intuícia |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Інтуїція в філософії: replaced: більш достовірне → достовірніше |
||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
В історії філософії зміст поняття ''інтуїці'' розвивався. Інтуїція пояснювалась як форма безпосереднього інтелектуального [[знання]] або [[споглядання]] (інтелектуальна інтуїція). [[Платон]] стверджував, що споглядання [[ідея|ідей]] ([[прообраз]]ів речей чуттєвого світу) є вид безпосереднього знання, яке стається як раптове [[прозріння]] (осяяння, осягнення, здогад), яке передбачає тривалу підготовку [[розум]]у. |
В історії філософії зміст поняття ''інтуїці'' розвивався. Інтуїція пояснювалась як форма безпосереднього інтелектуального [[знання]] або [[споглядання]] (інтелектуальна інтуїція). [[Платон]] стверджував, що споглядання [[ідея|ідей]] ([[прообраз]]ів речей чуттєвого світу) є вид безпосереднього знання, яке стається як раптове [[прозріння]] (осяяння, осягнення, здогад), яке передбачає тривалу підготовку [[розум]]у. |
||
В філософії нерідко чуттєві форми пізнання і мислення протиставлялись. [[Декарт Рене|Рене Декарт]], наприклад, стверджував: «Під інтуїцією я розумію не віру в непевне свідчення почуттів і не оманливе судження безладної уяви, а світосприйняття ясного і уважного розуму, настільки просте і чітке, що воно не залишає жодного сумніву в тому, що ми мислимо, або, що те ж саме, тверде розуміння ясного і уважного розуму, яке породжене лише природним світлом розуму і завдяки своїй простоті |
В філософії нерідко чуттєві форми пізнання і мислення протиставлялись. [[Декарт Рене|Рене Декарт]], наприклад, стверджував: «Під інтуїцією я розумію не віру в непевне свідчення почуттів і не оманливе судження безладної уяви, а світосприйняття ясного і уважного розуму, настільки просте і чітке, що воно не залишає жодного сумніву в тому, що ми мислимо, або, що те ж саме, тверде розуміння ясного і уважного розуму, яке породжене лише природним світлом розуму і завдяки своїй простоті достовірніше, чим сама дедукція…». |
||
В філософії [[Кант Іммануїл|Іммануїла Канта]] інтуїція є базовою пізнавальною ([[когнітивність|когнітивною]]) здатністю, еквівалент якої в широкому сенсі може бути названий перцепцією, тобто [[сприйняття]]м, [[відчуття]]м, [[розуміння]]м, проникливістю. Кант вважав, що розум сприймає всі наші зовнішні віддчуття в формі [[простір|простору]], а всі внутрішні відчуття ([[пам'ять]], думки) — в формі [[час]]у. |
В філософії [[Кант Іммануїл|Іммануїла Канта]] інтуїція є базовою пізнавальною ([[когнітивність|когнітивною]]) здатністю, еквівалент якої в широкому сенсі може бути названий перцепцією, тобто [[сприйняття]]м, [[відчуття]]м, [[розуміння]]м, проникливістю. Кант вважав, що розум сприймає всі наші зовнішні віддчуття в формі [[простір|простору]], а всі внутрішні відчуття ([[пам'ять]], думки) — в формі [[час]]у. |
Версія за 18:18, 9 липня 2012
Інтуї́ція (пізньолат. лат. intuitio — споглядання, від лат. intueor — уважно дивлюся, звертаю увагу) — багатозначний термін, який, в залежності від контексту, може означати:
- Здатність людини у деяких випадках несвідомо, чуттям уловлювати істину, передбачати, вгадувати щось, спираючись на попередній досвід, знання і т. ін.; чуття, проникливість, здогад, передчуття, шосте чуття.
- У філософії — безпосереднє осягнення істини без досвіду і логічних умовиводів.
Інтуїція в філософії
В історії філософії зміст поняття інтуїці розвивався. Інтуїція пояснювалась як форма безпосереднього інтелектуального знання або споглядання (інтелектуальна інтуїція). Платон стверджував, що споглядання ідей (прообразів речей чуттєвого світу) є вид безпосереднього знання, яке стається як раптове прозріння (осяяння, осягнення, здогад), яке передбачає тривалу підготовку розуму.
В філософії нерідко чуттєві форми пізнання і мислення протиставлялись. Рене Декарт, наприклад, стверджував: «Під інтуїцією я розумію не віру в непевне свідчення почуттів і не оманливе судження безладної уяви, а світосприйняття ясного і уважного розуму, настільки просте і чітке, що воно не залишає жодного сумніву в тому, що ми мислимо, або, що те ж саме, тверде розуміння ясного і уважного розуму, яке породжене лише природним світлом розуму і завдяки своїй простоті достовірніше, чим сама дедукція…».
В філософії Іммануїла Канта інтуїція є базовою пізнавальною (когнітивною) здатністю, еквівалент якої в широкому сенсі може бути названий перцепцією, тобто сприйняттям, відчуттям, розумінням, проникливістю. Кант вважав, що розум сприймає всі наші зовнішні віддчуття в формі простору, а всі внутрішні відчуття (пам'ять, думки) — в формі часу.
Джерела
- Ізборник (історія, мовознавство, літературознавство) — там Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 — …
- Українські ресурси : Словник іншомовних слів