Глухий губно-зубний фрикативний
| Глухий губно-зубний фрикативний | |
|---|---|
| f | |
| Номер МФА | 128 |
| Кодування | |
| HTML (десяткове) | f |
| Юнікод (hex) | U+0066 |
| X-SAMPA | f |
| Кіршенбаум | f |
| Брайль[en] |  |
Глухий губно-зубний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨f⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ф. У деяких мовах розвинувся зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У давньогрецькій виник з праіндоєвропейського *bʰ (який у слов'янських мовах дав /b/), у латинській — також з *bʰ, у деяких випадках — з *dʰ. У германських мовах походить від праіндоєвропейського *p (що залишився незмінним у слов'янських).
Назва
- Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикатив
- Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний
- Глухий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiceless labiodental fricative)
- Глухий лабіо-дентальний фрикативний
Властивості
Властивості «глухого губно-зубного фрикативного»:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
приклади
| мова | слово | мфа | значення | примітки |
|---|---|---|---|---|
| абхазька | фы | [fə] | блискавка | Див. абхазька фонетика |
| адигейська | тфы | [tfə] | п'ять | відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській |
| албанська | faqe | [facɛ] | щока | |
| англійська | fill | [fɪl] | наповнення | Див. англійська фонетика |
| арабська[1] | ظرف | [ðˤɑrf] | оболонка | Див. арабська фонетика |
| баскська | fin | [fin] | тонкий | |
| валійська | ffon | [fɔn] | палиця | Див. валійська фонетика |
| в'єтнамська[2] | pháo | [faːw˧ˀ˥] | феєрверк-вертушка | Див. в'єтнамська фонетика |
| вірменска (східна)[3] | ֆուտբոլ | [fut̪bol] | футбол | |
| галісійська | faísca | [faˈiska] | іскра | |
| гінді | साफ़ | [sɑːf] | чистий | Див. фонетика гінді |
| грецька | [ˈfisi] | єство | Див. новогрецька фонетика | |
| гуджараті | ફળ | [fəɭ] | плід | Див. фонетика гуджараті |
| іврит | סופר | [so̞fe̞ʁ] | письменник | Див. фонетика івриту |
| іспанська[4] | fantasma | [fã̈n̪ˈt̪äzmä] | привид | Див. іспанська фонетика |
| італійська | fantasma | [fän̪ˈt̪äzmä] | привид | Див. італійська фонетика |
| кабардинська | фыз | [fəz] | жінка | відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській |
| кабільська | afus | [afus] | рука | |
| каталонська[5] | fase | [ˈfazə] | фаза | Див. каталонська фонетика |
| кантонська | [fɐt˨] | будда | Див. кантонська фонетика | |
| китайська | [feɪ̯˥] | літати | Див. китайськафонетика | |
| коптська | ϥⲧⲟⲟⲩ | [ftow] | чотири | |
| македонська мова | фонетика | [fɔnetika] | фонетика | Див. македонська фонетика |
| малайська | feri | [feri] | пором | |
| мальтійська | fenek | [fenek] | кріль | |
| нідерландська[6] | fiets | [fits] | велосипед | Див. нідерландська фонетика |
| німецька | fade | [ˈfaːdə] | прісний | Див. німецька фонетика |
| норвезька | filter | [filtɛɾ] | фільтр | Див. норвезька фонетика |
| пенджабі | ਫ਼ੌਜੀ | [fɔːd͡ʒi] | солдат | |
| польська[7] | futro | [ˈfut̪rɔ] | хутро | Див. польська фонетика |
| португальська[8] | fogo | [ˈfoɡʊ] | вогонь | Див. португальська фонетика |
| російська[9] | орфография | [ɐrfɐˈɡrafʲɪjə] | орфографія | Див. російська фонетика |
| румунська[10] | foc | [fo̞k] | вогонь | Див. румунська фонетика |
| словацька | fúkať | [ˈfuːkac] | хукати | |
| сомалі | feex | [fɛħ] | бородавка | Див. сомалійська фонетика |
| турецька | saf | [säf] | чистий | Див. турецька фонетика |
| угорська | figyel | [fiɟɛl] | звертає увагу | Див. угорська фонетика |
| українська | Фастів | [ˈfɑ.sʲciu̯] | — | Див. українська фонетика |
| французька[11] | fabuleuse | [fäbyˈløːz̪] | казковий | Див. французька фонетика |
| шведська | fisk | [ˈfɪsk] | риба | Див. шведська фонетика |
Примітки
- ↑ Thelwall (1990:37)
- ↑ Thompson (1959:458–461)
- ↑ Dum-Tragut (2009:18)
- ↑ Martínez-Celdrán et al. (2003:255)
- ↑ Carbonell & Llisterri (1992:53)
- ↑ Gussenhoven (1992:45)
- ↑ Jassem (2003:103)
- ↑ Cruz-Ferreira (1995:91)
- ↑ Padgett (2003:42)
- ↑ DEX Online : [1]
- ↑ Fougeron & Smith (1993:73)
Джерела
- Altendorf, Ulrike; Watt, Dominik (2004), The dialects in the South of England: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 181—196, ISBN 3-11-017532-0
- Bowerman, Sean (2004), White South African English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 931—942, ISBN 3-11-017532-0
- Britain, David (2005), Innovation diffusion: "Estuary English" and local dialect differentiation: The survival of Fenland Englishes, Linguistics, 43 (5): 995—1022
- Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
- Clark, Lynn; Trousdale, Graeme (2010), A cognitive approach to quantitative sociolinguistic variation: Evidence from th-fronting in Central Scotland, у Geeraerts, Dirk; Kristiansen, Gitte; Peirsman, Yves (ред.), Advances in Cognitive Linguistics, Berlin: Walter de Gruyter, ISBN 978-3-11-022645-4
- Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
- Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
- Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), Illustrations of the IPA:French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
- Gordon, Elizabeth; Maclagan, Margaret (2008), Regional and social differences in New Zealand: Phonology, у Burridge, Kate; Kortmann, Bernd (ред.), Varieties of English, т. 3: The Pacific and Australasia, Berlin: Walter de Gruyter, с. 64—76, ISBN 3110208415
- Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
- Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
- Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
- Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373
- Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344
- Padgett, Jaye (2003), Contrast and Post-Velar Fronting in Russian, Natural Language & Linguistic Theory, 21 (1): 39—87, doi:10.1023/A:1021879906505
- Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
- Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
- Thelwall, Robin (1990), Illustrations of the IPA: Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
- Wells, John C. (1982), Accents of English, т. 2: The British Isles, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 0-521-24224-X
- Wood, Elizabeth (2003), TH-fronting: The substitution of f/v for
θ /ð in New Zealand English, New Zealand English Journal, 17: 50—56