Вега

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вега

Вега (знімок космічного телескопа Спітцера)
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Ліра
Пряме піднесення 18h 36m 56,3s
Схилення +38° 47′ 01,0″
Видима зоряна величина (V) +0,03
Характеристики
Спектральний клас A0V
Показник кольору (B−V) 0,00
Показник кольору (U−B) −0,01
Тип змінності змінна типу δでるた Щита
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −13,5 км/c
Власний рух (μみゅー) Пр.сх.: 201,02 мас/р
Схил.: 287,46 мас/р
Паралакс (πぱい) 129,01 ± 0,52 мас
Відстань 25,27 св. р.
(7,751 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
0,58
Фізичні характеристики
Маса 2,6 M
Радіус 2,73 R
Світність 51 L
Ефективна температура 9300 K
Металічність 63%
Обертання 12,5 годин
Вік 0,455±0,013[1] млрд. років
Інші позначення
Альфа Ліри, Alpha Lyrae, αあるふぁ Lyrae, 3 Lyr, HR 7001, BD +38°3238, HD 172167, SAO 67174, FK5: 699, HIP 91262, GJ 721, GCTP 4293.00, LTT 15486, CCDM 18369+3847, PPM 81558.
Посилання
SIMBADдані для Vega

Ве́ґа (від араб. النسر الواقع‎ — «шуліка, що падає») (αあるふぁ Ліри) — найяскравіша зоря в сузір'ї Ліри, п'ята за яскравістю зоря нічного неба, друга після Арктура в північній півкулі. Порівняно близька (25 світлових років від Землі), та, разом з Арктуром і Сіріусом, одна з найяскравіших зірок.

Близько 12 000 до н. е. Вега була полярною зіркою і приблизно через 12 000 років знову стане полярною внаслідок прецесії. Вона була першою зіркою після Сонця, в якої сфотографували спектр, та однією з перших зір, відстань до якої виміряли за допомогою паралаксу.

Українська народна назва Веги — Ткаля. У ніч на Івана Купала вона зустрічається з Альтаїром — Пастухом[джерело?].

Спостереження

Вега утворює одну з вершин літнього трикутника, у середніх широтах північної півкулі влітку її видно неподалік зеніту. Видима зоряна величина становить 0,03m. Раніше Вега слугувала для калібрування фотометричної шкали та була точкою відліку для виміру зоряних величин: її величину вважали за нуль. Але від такого початку шкали відмовилися, коли з'ясувалося, що Вега є пульсуючою змінною типу δでるた Щита[2].

Фізика

Вега є зорею головної послідовності і має спектральний клас A0V, тобто, трохи гарячіша Сіріуса (його спектральний клас — A1V). Вона приблизно вдвічі масивніша та в 50 разів яскравіша Сонця. Хімічний склад атмосфери подібний до сонячного. Її часто застосовують як стандарт для порівняння основних характеристик зір. Вега перебуває досить близько від Сонця — на відстані 25,3 св. років.

Пиловий диск

1983 року космічна обсерваторія IRAS виявила інфрачервоне випромінювання на ділянці розміром близько 140 а.о. навколо Веги. Випромінює диск, який складається з пилових і крижаних часток і нагрівається зорею[3]. За спостереженнями космічного телескопа Спітцера, у діапазоні 160 мкм диск має радіус щонайменше 815 а.о. Вважається, що на відстані 86—200 а.о. від Веги розташована хмара, подібна до поясу Койпера в Сонячній системі, а невеликі частинки «вимітаються» звідти випромінюванням зорі[4].

Див. також

Джерела

  1. Jinmi Yoon and Deane M. Peterson and Robert L. Kurucz and Robert J. Zagarello (2010). A New View of Vega's Composition, Mass, and Age. The Astrophysical Journal. 708 (1): 71. doi:10.1088/0004-637X/708/1/71.
  2. Vasil'yev та ін. (1989). On the variability of Vega. {{cite web}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  3. Вега // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 63. — ISBN 966-613-263-X.
  4. The Vega Debris Disk — A Surprise from Spitzer. Astrophys.J. 628: 487—500. 2005. doi:10.1086/430819.