Ландик Валентин Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ландик Валентин Іванович
Файл:DSCF3202 копия.jpg
Народився22 листопада 1946(1946-11-22) (77 років)
місто Часів Яр,
Артемівський район,
Донецька область
ГромадянствоСРСР СРСР Україна Україна
Діяльністьполітик, інженер-механік
Alma materДонбаська державна машинобудівна академія
Науковий ступіньдоктор економічних наук[d]
ЧленствоВерховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3], народний депутат України[4] і народний депутат України[5]
ПартіяПартія регіонів
МатиОлександра Володимирівна
Брати, сестриЛандик Володимир Іванович
У шлюбі зНеллі Володимирівна
ДітиНаталя і Андрій
Нагороди
Герой України (орден Держави) Державна премія України в галузі науки і техніки
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Валенти́н Іва́нович Ла́ндик (нар. 22 листопада 1946, м. Часів Яр, Артемівський район, Донецька область) — український промисловець і політик. Кандидат технічних наук (1997), доцент (1999), доктор економічних наук (2003), Герой України.

Засновник Партії Праці.[6] Один з співзасновників Партії регіонів.[7] Президент федерації настільного тенісу України (1997-2018)[8]

Біографія

Українець; батько Іван Петрович (1914—1979); мати Олександра Володимирівна (1923—1998); дружина Неллі Володимирівна (1954); дочка Наталя (1973) і син Андрій (1980) — підприємці; брат Володимир Ландік (1949) — український промисловець і політик, народний депутат України, член фракції Партії регіонів (через неуважність паспортистки у братів виявилися різні прізвища)[9].

Освіта: Краматорський індустріальний інститут, металургійний факультет (1964–1969), інженер-механік, «Обробка металів»; кандидатська дисертація «Розробка та дослідження вдосконалених технологічних методів обробки металів тиском при виробництві деталей побутових холодильних приладів»; докторська дисертація «Формування інноваційної стратегії великих машинобудівних підприємств» (Інститут економіки промисловості НАНУ, 2003).

08.-09.1969 — інженер-конструктор III категорії, 09.1969-05.70 — ст. інженер-технолог, Штеровський метизний завод, м. Міусинськ Луганської області.

05.1970-06.71 — служба в армії, в/ч 03192, Ленінградський ВО.

08.-10.1971 — майстер цеху ланцюгів № 1, 10.1971-09.73 — ст. інж.-технолог, 09.1973-02.77 — заступник нач. цеху ланцюгів № 3 з виробництва, 02.1977-01.80 — начальник цеху № 4, 01.1980-05.82 — начальник цеху ланцюгів № 3 Артемівського машинобудівного заводу «Перемога праці».

05.1982-11.85 — секретар парткому Артемівського машинобудівного заводу «Перемога праці».

Файл:Ландик Герой України 2006.jpg

11.1985-09.87 — директор Донецького заводу продовольчого машинобудування. 09.1987-06.93 — генеральний директор ВО «Електропобутмаш» (ПРаТ «Норд»), м. Донецьк. 06.1993-04.94 — Віце-прем'єр-міністр України з питань зовнішньоек. діяльності та інвестицій. 09.1993-08.94 — голова Агентства міжнародного співробітництва та інвестицій. 08.1993-02.95 — голова Міжвідомчого комітету України у справах ЄС.

1998-99 — президент ЗАТ «Група Норд», м. Київ. 1999—2001 — президент ПРаТ «Норд», м. Донецьк. 2001-02 — генеральний директор, головне підприємство ПРаТ «Група Норд», м. Донецьк.

Засновник та голова Партії праці (з 12.1992; 04.1998-11.2000 — Партія труда). Співголова Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України» (11.2000-03.2001), заступник голови Партії регіонів (03.2001-05.03).

Радник Прем'єр-міністра на громадських засадах (03.2003-02.05). Довірена особа кандидата на пост Президента України В. Януковича в ТВО № 44 (2004-05).

2001-2018 - Президент "АТ Норд".

Вітання Валентина Ландика до 50-ти річного ювілею компаніі NORD.[10]

Народний депутат

Народний депутат України 2-го скликання з 04.1994 (2-й тур) до 04.1998, Ленінський виборчий округ № 114, Донецької області. Голова підкомітету з зовнішньоекономічних зв'язків, заступник голови Комітету у закордоних справах і зв'язках з СНД. Член (уповноважений) групи «Незалежні».

1998 — кандидат в народні депутати, виборчий округ № 45 Донецької області. Зняв кандидатуру. 03.1998 — кандидат в народні депутати від блоку «Партія праці та Ліберальна партія — разом!», № 2 в списку.

Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-04.06, виборчий округ № 44 Донецької області, висунутий блоком «За єдину Україну!». За 46.61 %, 20 суперників. На час виборів: президент ПРат «НОРД» (м. Донецьк), член Партії регіонів. Член фракції «Єдина Україна» (05.-06.2002), член фракції «Регіони України» (06.2002-09.05), член фракції Партії «Регіони України» (з 09.2005), член Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з 06.2002).

Народний депутат України 5-го скликання з 25.05.2006 до 23.11.2007 р. від Партії регіонів, № 18 в списку. Член Комітету з питань економічної політики (з 07.2006), член фракції Партії регіонів (з 05.2006).

Народний депутат України 6-го скликання з 23.11.2007 до 12.12.2012 р. від Партії регіонів, № 18 в списку. Член комітету з питань бюджету.

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942-1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[11]

Громадська діяльність

Файл:Ландик разом з командами спортивного клуба Норд 2012.jpg
Ландик разом з командами спортивного клуба Норд 2012

Президент Федерації настільного тенісу України з 1997 до 2018 р.; голова правління Всеукраїнської громадської організації «Україна. Порядок денний на XXI ст.»; заступник голови Політвиконкому Партії регіонів (з 04.2003); член президії і член правління Міжнародного союзу машинобудівників (з 03.2001).

Член Міжрегіональної асоціації промисловців України (з 1992), УСПП (з 1995). Академік Міжнародної академії холоду (з 1995).

Автор (співавтор) понад 50 наукових праць, зокрема автор монографії «Исследование технологических особенностей производства и использования в условиях машиностроительного предприятия холоднокатанных листов с переменной шереховатостью» (1996), брошур: «НОРД» и его люди" (1993), «Знаю куда идем…» (1994), «О реформах» (1994), «Еще имеет Украина шанс…» (1994), «Оздоровление экономики Украины через возрождение потребления» (2000), "Меморандум президента (откровения современного лидера)" (2002).

Захоплення: настільний теніс.

Нагороди

Файл:Премія Золота Фортуна, В. Ландик та Л. Кравчук, 1993.jpg
Премія Золота Фортуна, В. Ландик та Л. Кравчук, 1998

Пам'ять

  • Ім'ям Ландика названа вулиця Петровського району Донецька.
  • Почесний громадянин Донецька [13]

Примітки

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  5. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  6. Партія праці. Вікіпедія (укр.). 18 листопада 2017. Процитовано 21 вересня 2018.
  7. Лідери - офіційний сайт Партії регіонів, станом на липень 2001 року
  8. User, Super. Про федерацию - Федерация настольного тенниса Украины. www.uttf.com.ua (ru-ru) . Процитовано 18 вересня 2018.
  9. газета «Дело», 27 квітня 2009
  10. 50 років створюючи холод | NORD. NORD (укр.). Процитовано 21 вересня 2018.
  11. [ Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів – антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»]
  12. GoldenFortune 1993-2000-2016 (22 лютого 2016), Ландик Валентин Іванович. «Золота Фортуна» Академія, процитовано 25 вересня 2018
  13. Почесні громадяни Донецька. Вікіпедія (укр.). 21 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2018.

Джерела


Шаблон:Герої України