Шулявська республіка
Шуля́вська респу́бліка — квазідержавне утворення страйкуючих робітників Києва, що протягом 4 днів, з 12 по 16 грудня 1905 року, існувало на території декількох робітничих кварталів Шулявки у Києві. Було розгромлене царськими військами.
Становлення
11 грудня 1905 року, на знак підтримки грудневого збройного повстання в Москві, Рада робітничих депутатів Києва вирішила розпочати масовий страйк. Наступного дня, 12 грудня 1905 року, припинили роботу усі великі підприємства міста. Опорна база бунтівних пролетарів розмістилася на робітничій Шулявці — місцевості Києва, де й раніше було небезпечно з'являтися жандармам. Вже через декілька годин після проголошення страйку тут було утворено район «революційного порядку» — озброєні робітничі дружини патрулювали територію, втихомирюючи хуліганів та бешкетників. Штаб «міських партизанів» розташувався у приміщенні 1-го корпусу Київського політехнічного інституту.
Шулявку (точніше її район між заводом Ґретера і Криванека та Політехнічним інститутом) було проголошено «робітничою республікою», тут розмістився штаб загальноміського страйку і Рада робітничих депутатів, якій робітники надали повноваження єдиного органу влади у місті Києві. Повсталих робітників також підтримали студенти та викладачі КПІ.
Маніфест та вимоги повстанців
Того ж 12 грудня, у перший день існування Шулявської республіки, Рада робітничих депутатів виголосила Маніфест, який наголошував:
- «Громадяни Шулявської республіки виступають за скасування монархічного абсолютизму, за свободу зібрань та слова, за соціальне визволення, за амністію політв'язням, за національну емансипацію українського, польського, єврейського та інших народів Російської імперії, за негайне припинення єврейських погромів, що ганьблять наш народ». [1]
Також повстанцями були висунуті вимоги: [2]
- організувати пенсійну касу;
- забезпечити нормальні умови роботи;
- скасувати непомірні штрафи;
- покращити медичне обслуговування;
- організувати систему державного страхування;
Розгром Шулявської республіки
Проте вже незабаром стало зрозуміло, що «робітничій республіці» не судилося довго існувати: суперечки між більшовиками та меншовиками у Раді та комітеті Російської соціал-демократичної робітничої партії пригальмували розвиток повстання.
Тим часом уряд, оговтавшись, зібрав сили і вже 16 грудня 1905 року Шулявську республіку було оточено двохтисячним військом (здебільшого жандармерія та козацька кіннота) і жорстоко розгромлено.
Трактування явища
Шулявська республіка довгий час лишається суперечливим явищем в історії України. За радянських часів ця історична подія трактувалася як «початок боротьби пролетарів за соціальне визволення», а вже у незалежній Україні Шулявську республіку засуджували, називаючи цю подію однією із перших спроб більшовиків здійснити державний переворот. На сьогоднішній день також існує концепція, що Шулявська республіка була саме українським робітничим рухом, і, таким чином, у свій спосіб сприяла становленню демократичних традицій в Україні. [3]
Примітки та посилання
Джерела інформації
- Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року.
- Андрій Манчук - Viva Шулявська республіка!
- Старий Київ - Історія Києва: Дещо про Шулявку
- Памятник Шулявской республике
- Андрей Манчук: Право на республику, или традиция народного самоуправления
- "Рабочее действие": Год рабочих республик