Максимальний брейк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:27, 19 травня 2023, створена Amherst99 (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Максима́льний бре́йк (англ. maximum break) — максимально можлива серія у снукері без використання вільної кулі.

Щоб зробити максимальний брейк, гравець повинен забити всі червоні кулі, при цьому після кожної червоної потрібно забити чорну, а потім, після таким чином забитих всіх червоних — кольорові кулі відповідно до правил. У цьому випадку гравець набере 147 очок.
Щоб уникнути різночитань, у регламенті будь-якого професійного турніру записано, що слід розуміти під цим терміном — це по черзі забиті 15 червоних і чорних куль, після яких слід забити жовту, зелену, коричневу, синю, рожеву і чорну кулі. Будь-яка інша комбінація забитих куль, яка дає в сумі ті ж 147 очок (наприклад, гравець може почати з вільної кулі і таким чином «компенсувати» втрачені очки) максимальним брейком вважатися не буде.

Максимальний брейк — показник високого професійного рівня гри. Виконання максимуму є подією на турнірі та сезоні. На кожному турнірі передбачено грошовий приз для гравця, який виконав максимальний брейк. Наприклад, на чемпіонаті світу цей приз досягав 147 тисяч фунтів стерлінгів (по одній тисячі за кожне очко).

За всю історію офіційних змагань (за деякими винятками) тільки 51 гравець зміг зробити один або більше максимальних брейків, що доводить високу складність його виконання.

Список офіційно зареєстрованих максимальних брейків

[ред. | ред. код]

Світло-зеленим виділено матчі, які транслювалися у прямому ефірі

Номер Дата Гравець Суперник Турнір Відео
-- 22 січня 1955[1] Джо Девіс Віллі Сміт Виставковий матч
-- 22 грудня 1965[1] Рекс Вільямс Менні Франсіско Виставковий матч
1 11 січня 1982 Стів Девіс Джон Спенсер Лада Классік
2 23 квітня 1983 Кліфф Торбурн Террі Гріффітс Чемпіонат світу (1/8 фіналу)
3 28 січня 1984 Кірк Стівенс Джиммі Вайт Мастерс (1/2 фіналу)
-- 18 березня 1986[1] Сем Гейл Артур Макві Виставковий матч
4 17 листопада 1987 Віллі Торн Томмі Мерфі Чемпіонат Великої Британії (1/16 фіналу)
5 20 лютого 1988 Тоні Мео Стівен Хендрі Прем'єр-ліга
6 24 вересня 1988 Ален Робіду Джим Мідоукрофт Відкритий чемпіонат Європи (кваліфікація)
7 18 лютого 1989 Джон Рі Ян Блек Чемпіонат Шотландії (1/4 фіналу)
8 8 березня 1989 Кліфф Торбурн Джиммі Вайт Прем'єр-ліга
9 16 січня 1991 Джеймс Ваттана Пол Докінс World Masters (1 раунд)
10 червень 1991 Пітер Ебдон Вейн Мартін Strachan Open (кваліфікація)
11 лютий 1992 Джеймс Ваттана Тоні Драго Відкритий чемпіонат Британії (1/8 фіналу)
12 22 квітня 1992 Джиммі Вайт Тоні Драго Чемпіонат світу (1/16 фіналу)
13 9 травня 1992 Джон Перрот Тоні Мео Прем'єр-ліга
14 24 травня 1992 Стівен Хендрі Віллі Торн Прем'єр-ліга
15 листопад 1992 Пітер Ебдон Кен Догерті Чемпіонат Великої Британії (кваліфікація)
16 вересень 1994 Девід Макдоннелл Нік Берроу Відкритий чемпіонат Британії (кваліфікація)
17 27 квітня 1995 Стівен Хендрі Джиммі Вайт Чемпіонат світу (1/2 фіналу)
18 25 листопада 1995 Стівен Хендрі Гері Вілкінсон Чемпіонат Великої Британії (1/8 фіналу)
19 5 січня 1997 Стівен Хендрі Ронні О'Салліван Челлендж Милосердя (фінал)
20 21 квітня 1997 Ронні О'Салліван Мік Прайс Чемпіонат світу (1/16 фіналу)
21 вересень 1997 Джеймс Ваттана Пан Вейго China International (1/4 фіналу)
22 16 травня 1998 Стівен Хендрі Кен Догерті Прем'єр-ліга
23 10 серпня 1998 Едріан Ганнел Маріо Верманн Таїланд Мастерс (кваліфікація)
24 13 серпня 1998 Мехмет Хусну Едді Баркер China International (кваліфікація)
25 13 січня 1999 Джейсон Прінс Ян Брамбі Відкритий чемпіонат Британії (кваліфікація)
26 29 січня 1999 Ронні О'Салліван Джеймс Ваттана Відкритий чемпіонат Уельсу (1/4 фіналу)
27 4 лютого 1999 Стюарт Бінгем Баррі Гокінс UK Tour Event
28 22 березня 1999 Нік Дайсон Едріан Ганнел UK Tour Event
29 6 квітня 1999 Грем Дотт Девід Ро Відкритий чемпіонат Британії (1/32 фіналу)
30 19 вересня 1999 Стівен Хендрі Пітер Ебдон Відкритий чемпіонат Британії (фінал)
31 21 вересня 1999 Баррі Пінчес Джо Джонсон Відкритий чемпіонат Уельсу (кваліфікація)
32 13 жовтня 1999 Ронні О'Салліван Грем Дотт Гран-прі (1/16 фіналу)
33 4 листопада 1999 Карл Берроуз Едріан Роса Benson & Hedges Championship
34 22 листопада 1999 Стівен Хендрі Пол Вайкс Чемпіонат Великої Британії (1/8 фіналу)
35 21 січня 2000 Джон Хіггінс Денніс Тейлор Кубок націй
36 24 березня 2000 Джон Хіггінс Джиммі Вайт Мастерс Ірландії (1 раунд)
37 24 березня 2000 Стівен Магвайр Файтун Фонбан Відкритий чемпіонат Шотландії (кваліфікація)
38 5 квітня 2000 Ронні О'Салліван Квінтен Ханн Відкритий чемпіонат Шотландії (1/16 фіналу)
39 25 жовтня 2000 Марко Фу Кен Догерті Мастерс Шотландії (1 раунд)
40 7 листопада 2000 Девід Маклеллан Стів Мікін Benson & Hedges Championship
41 19 листопада 2000 Нік Дайсон Роберт Мілкінс Чемпіонат Великої Британії (кваліфікація)
42 25 лютого 2001 Стівен Хендрі Марк Вільямс Гран-прі Мальти (фінал)
43 17 жовтня 2001 Ронні О'Салліван Дрю Генрі Кубок LG (1/8 фіналу)
44 12 листопада 2001 Шон Мерфі Едріан Роса Benson & Hedges Championship
45 28 жовтня 2002 Тоні Драго Стюарт Бінгем Benson & Hedges Championship
46 22 квітня 2003 Ронні О'Салліван Марко Фу Чемпіонат світу (1/16 фіналу)
47 12 жовтня 2003 Джон Хіггінс Марк Вільямс Кубок LG (фінал)
48 12 листопада 2003 Джон Хіггінс Майкл Джадж Відкритий чемпіонат Британії (1/16 фіналу)
49 4 жовтня 2004 Джон Хіггінс Ріккі Волден Гран-прі (1/32 фіналу)
50 17 листопада 2004 Девід Грей Марк Селбі Чемпіонат Великої Британії (1/16 фіналу)
51 20 квітня 2005 Марк Вільямс Роберт Мілкінс Чемпіонат світу (1/16 фіналу)
52 22 листопада 2005 Стюарт Бінгем Маркус Кемпбелл Мастерс (кваліфікація)
53 14 березня 2006 Роберт Мілкінс Марк Селбі Чемпіонат світу (кваліфікація)
54 23 жовтня 2006 Джеймі Коуп Майкл Холт Гран-прі (груповий етап)
55 14 січня 2007 Дін Цзюньхуей Ентоні Гамільтон Мастерс (вайлд-кард раунд)
56 16 лютого 2007 Ендрю Хіггінсон Аллістер Картер Відкритий чемпіонат Уельсу (1/4 фіналу)
-- 10 березня 2007[2] Ронні О'Салліван Джо Свейл Мастерс Ірландії
57 19 вересня 2007 Джеймі Бернетт Лю Сун Гран-прі (кваліфікація)
58 14 жовтня 2007 Том Форд Стів Девіс Гран-прі (груповий етап)
59 8 листопада 2007 Ронні О'Салліван Аллістер Картер Трофей Північної Ірландії (1/8 фіналу)
60 15 грудня 2007 Ронні О'Салліван Марк Селбі Чемпіонат Великої Британії (1/2 фіналу)
61 29 березня 2008 Стівен Магвайр Раян Дей Відкритий чемпіонат Китаю (1/2 фіналу)
62 28 квітня 2008 Ронні О'Салліван Марк Вільямс Чемпіонат світу (1/8 фіналу)
63 29 квітня 2008 Аллістер Картер Пітер Ебдон Чемпіонат світу (1/4 фіналу)
64 2 жовтня 2008 Джеймі Коуп Марк Вільямс Шанхай Мастерс (1/8 фіналу)
65 29 жовтня 2008 Лянь Веньбо Мартін Гулд Чемпіонат Бахрейну (кваліфікація)
66 8 листопада 2008 Маркус Кемпбелл Ахмед Башир Аль-Хушаїбі Чемпіонат Бахрейну (1/16 фіналу)
67 16 грудня 2008 Дін Цзюньхуей Джон Хіггінс Чемпіонат Великої Британії (1/8 фіналу)
68 28 квітня 2009 Стівен Хендрі Шон Мерфі Чемпіонат світу (1/4 фіналу)
69 5 червня 2009 Марк Селбі Джо Перрі Jiangsu Classic (груповий етап)
70 1 квітня 2010 Ніл Робертсон Пітер Ебдон Відкритий чемпіонат Китаю (1/8 фіналу)
71 25 червня 2010 Курт Мафлін Міхал Зелінські РТС-1 (1/64 фіналу)
72 6 серпня 2010 Баррі Гокінс Джеймс Макгурен РТС-3 (1/16 фіналу)
73 20 вересня 2010 Ронні О'Салліван Марк Кінг World Open (1/32 фіналу)
74 22 жовтня 2010 Танават Тірапонгпаїбун Баррі Гокінс ЕРТС-3 (1/16 фіналу)
75 23 жовтня 2010 Марк Вільямс Діана Шулер ЕРТС-3 (1/64 фіналу)
76 19 листопада 2010 Рорі Маклауд Іссара Качайвон ЕРТС-6 (1/16 фіналу)
77 17 лютого 2011 Стівен Хендрі Стівен Магвайр Відкритий чемпіонат Уельсу (1/8 фіналу)
78 26 серпня 2011 Ронні О'Салліван Адам Даффі РТС-4 (1/16 фіналу)
79 22 листопада 2011 Майк Данн Курт Мафлін German Masters (кваліфікація)
80 27 листопада 2011 Девід Грей Роббі Вільямс РТС-10 (кваліфікація)
81 29 листопада 2011 Ріккі Волден Гарет Аллен РТС-10 (3 раунд)
82 15 грудня 2011 Меттью Стівенс Майкл Веслі РТС-12 (1/64 фіналу)
83 15 грудня 2011 Дін Цзюньхуей Брендон Вінстон РТС-12 (1/32 фіналу)
84 17 грудня 2011 Дін Цзюньхуей Джеймс Кехілл РТС-11 (1/64 фіналу)
85 18 грудня 2011 Джеймі Коуп Курт Мафлін РТС-11 (1/16 фіналу)
86 14 січня 2012 Марко Фу Меттью Селт World Open (кваліфікація)
87 11 квітня 2012 Роберт Мілкінс Сяо Годун Чемпіонат світу (кваліфікація)
88 21 квітня 2012 Стівен Хендрі Стюарт Бінгем Чемпіонат світу (1/16 фіналу)
89 1 липня 2012 Стюарт Бінгем Ріккі Волден Wuxi classic (фінал) [1] [Архівовано 23 липня 2013 у Wayback Machine.]
90 24 серпня 2012 Кен Догерті Julian Treiber EPTC-1 (1/64 фіналу)
91[3] 23 вересня 2012 Джон Хіггінс Джадд Трамп Шанхай Мастерс 2012 (снукер) [video 1]
92[4] 16 листопада 2012 Том Форд Меттью Стівенс Bulgarian Open [video 2]
93[5] 21 листопада 2012 Енді Гікс Деніел Велш Чемпіонат Великої Британії зі снукеру 2012 (Q)
94[6] 22 листопада 2012 Джек Лісовські Chen Zhe Чемпіонат Великої Британії зі снукеру 2012 (Q)
95[7] 5 грудня 2012 Джон Хіггінс Джадд Трамп Чемпіонат Великої Британії зі снукеру 2012 1/8 [video 3]
96[8] 14 грудня 2012 Курт Мафлін Стюарт Керрінгтон Scottish Open
97 16 березня 2013 Дін Цзюньхуей Марк Аллен РТС-Finals (1/4 фіналу) [video 4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в не входять до офіційного списку, оскільки зроблені за межами мейн-туру (англ. main tour)
  2. не включено до офіційного списку через невідповідність розмірів луз
  3. Higgins Makes Maximum In Shanghai. worldsnooker.com. World Professional Billiards and Snooker Association. 23 вересня 2012. Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 23 вересня 2012.
  4. Maximum Man Ford Into Last 16. worldsnooker.com. World Professional Billiards and Snooker Association. 16 листопада 2012. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 16 листопада 2012.
  5. Handy Andy Makes UK Maximum. worldsnooker.com. World Professional Billiards and Snooker Association. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 21 листопада 2012.
  6. Kalb, Rolf. UK Championship - Auch Lisowski gelingt ein Maximum-Break (German) . Eurosport DE. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 22 листопада 2012.
  7. John Higgins racks up maximum break at UK Championship. RTÉ.ie. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 5 грудня 2012.
  8. Maflin Scores Maximum In Ravenscraig. worldsnooker.com. World Professional Billiards and Snooker Association. Архів оригіналу за 19 грудня 2012. Процитовано 14 грудня 2012.

Відео

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]