Хвойка Вікентій В'ячеславович
Хвойка Вікентій (1850 с. Семині, Чехія — 20. 10. 1914 Київ), визначний укр. археолог чес. походження. Закінчив комерційну школу в Чехо-Словаччині, з 1876 жив у Києві, де працював учителем. З 1890-их pp. почав займатися археологією, здійснивши низку розкопів у Києві й на Наддніпрянщині; співпрацював з культ. діячами Києва, що гуртувалися в Тов. Прихильників старовини та мистецтва. З 1904 кустос археологічного відділу Київ. міського музею.
У 1893 X. відкрив і дослідив пізньопалеолітичну Кирилівську стоянку, що існувала бл. 20000 pp. тому на Подолі в Києві, де виявлено скупчення вел. кісток тварин (мамонта). Розкопи палеолітичних стоянок, крім Кирилівської, в урочищі Протасів Яр у Києві, у с. Селище на Черкащині та ін. тривали 10 р. У цих розкопах узяв участь і В. Антонович. В 1896 X. відкрив пам'ятки трипільської культури в с. Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, як також на березі Дніпра в Києві. Він визначив місце цієї культури, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4 — 3 тисячоліття до Хр.). X. досліджував пам'ятки бронзового віку, городища й кургани скитів, зокрема Пастирське (1898) і Матронинське городища на Черкащині. У 1898 — 1900 X. відкрив і провів розкопи на Середньому Придніпров'ї могильників з трупоспаленнями в урнах, т. зв. поля поховань, які належать до Зарубинецької (2 в. до Хр. — 2 в. по Хр.) і Черняхівської (2 — 5 в.) культур. Він досліджував пам'ятки сх. слов'ян, зокрема поселення 7 — 8 вв. у Пастирському городищі та могильниках сіверян у с. Броварки на Гадяччині, доводячи автохтонність слов. населення Середнього Придніпров'я. Значну увагу присвятив X. дослідженню Київ. Руси, особливо Києву, де здійснив розкопи на горі Киселівці (1894), Старокиїв. горі (1907 — 08), де були виявлені житла і майстерні ремісників та вироби з кістки, заліза, срібла, скла. Йому належать розкопи давньоруських міст — городищ з оборонними спорудами і руїнами храмів Білгорода на Ірпіні, ВиТачева на Дніпрі, Шарки на Київщині, с. Кононча на Черкащині. 1903 X. вивчав пам'ятки укр. середньовіччя, вів розкопи на замковій горі в Чигирині, де знайдено рештки споруд з 15 — 16 вв.
X. брав участь у роботі XI — XIV Всерос. археологічних з'їздів, його знахідки високо оцінено на XI археологічному з'їзді в Києві (1899). X. був автором понад 20 праць і статтей: «Каменный век Приднепровья» (1901), «Раскопки в области трипольской культуры» (1901), «Поля погребений в Среднем Приднепровье» (1901), «Киево-Кирилловская палеолитическая стоянка и культура эпохи мадлен» (1903), «Городища Среднего Приднепровья, их значение, древность и народность» (1905), «Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена» (1913).
