Органела
Органела (від слова орган й давньогрець.
Рецептори та дрібні, молекулярного рівня, структури, органелами не називають. Кордон між молекулами і органелами дуже нечіткий. Так, рибосоми, які зазвичай однозначно відносять до органел, можна вважати і складним молекулярним комплексом. Все частіше до органел зараховують і інші подібні комплекси порівняних розмірів та рівня складності — протеасоми, сплайсосоми та ін. У той же час порівняні за розмірами елементи цитоскелету (мікротрубочки, товсті філаменти поперечносмугастих м'язів тощо) зазвичай до органел не відносять. Ступінь постійності клітинної структури — теж ненадійний критерій її віднесення до органел. Так, веретено поділу, що хоча і не постійно, але закономірно присутнє у всіх еукаріотичних клітинах, зазвичай до органел не відносять, а везикули, які постійно з'являються і зникають в процесі обміну речовин — відносять. Багато в чому набір органел, що перераховується до навчальних посібниках, визначається традицією.
Класифікація органел:
- мікроскопічні - видимі під світловим мікроскопом;
- субмікроскопічні - видимі лише з допомогою електронного мікроскопа.
Органели поділяються на:
- немембранні:
- центріолі
- цилій (війки) / флагелла (джгутики)
- ядерце
- рибосоми
- мембранні (обмежені мембраною):
Ці органели називають органелами загального призначення, тонофібрили клітин епітелію, міофібрили м'язових клітин і волокон, нейрофібрили нервових клітин та деякі інші називають органелами спеціального призначення.
Згідно з сучасно прийнятими теоріями, великі мембранні органели походять від стародавніх ендосимбіонтних організмів (див. Ендосимбіотична теорія):
- хлоропласти та інші пластиди, такі як родопласти та хромопласти
- мітохондрії
- пероксисоми
Органела | Основна функція | Структура | Організми | Примітки |
---|---|---|---|---|
Хлоропласт (Пластиди) | фотосинтез | двомембранна | рослини, Найпростіші | мають власну ДНК; припускають що хлоропласти виникли з ціанобактерій в результаті симбіогенез і діаметр більшості клітин |
Ендоплазматичний ретикулум | транспортація та згортання нових білків (шорсткий ендоплазматичний ретикулум), синтез ліпідів (гладкий ендоплазматичний ретикулум) | одномембранна | всі еукаріоти | на поверхні шорсткого ендоплазматичного ретикулума знаходиться велика кількість рибосом, згорнутий як мішок; гладкий ендоплазматичний ретикулум згорнутий в трубочки |
Апарат Гольджі | сортування і перетворення білків. Утворення лізосом. | одномембранна | всі еукаріоти | асиметричний — цистерни, розташовані ближче до ядра клітини (цис-Гольджі) містять найменш зрілі білки, а відтранс-Гольджі відбруньковуються бульбашки, що містять повністю зрілі білки |
Мітохондрія | виробництво енергії, синтез АТФ. | двомембранна | більшість еукаріотів | мають свою власну мітохондріальну ДНК; припускають, що мітохондрії виникли в результаті симбіогенезу |
Вакуоля | запас, підтримання гомеостазу, в клітинах рослин — підтримання форми клітини (тургор) | одномембранна | еукаріоти, більш виражена у рослин | |
Ядро | Збереження ДНК, транскрипція РНК | двомембранна | всі еукаріоти | містить основну частину геному |
Рибосоми | синтез білка на основі матричних РНК за допомогою транспортних РНК | РНК/білок | еукаріоти, прокаріоти | |
Везикули | запасають або транспортують поживні речовини | одномембранна | всі еукаріоти | |
Лізосоми | дрібні лабільні утворення, що містять ферменти, зокрема гідролази, що беруть участь в процесах травлення фагоцитної їжі й автоліза (саморозчинення органел) | одномембранна | більшість еукараотів | |
Центріолі (клітинний центр) | Центр організації цитоскелету. Необхідний для процесу клітинного поділу (рівномірно розподіляє хромосоми) | немембранна | еукаріоти | |
Меланосома | збереження пігменту | одномембранна | тварини | |
Міофібрили | скорочення м'язових волокон | складно організований пучок білкових ниток | тварини |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Органела |
Бібліотечні ресурси про Organelle |
|
|
Це незавершена стаття з клітинної біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |