Угнівський район
| Угнівський район | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  СРСР, .svg){kind=small} УСРР
|
| Округа/Область: | Львівська область |
| Утворений: | 17 січня 1940[1] |
| Ліквідований: | жовтень 1944 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Угнів |
| Районна влада | |
Угнівський район — колишній район Львівської області, центром якого було місто Угнів.
10 січня 1940 року політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення районів у Львівській області УРСР. Зокрема ухвалено створити у складі Львівської області Угнівський район.[2][3]
Утворений 17 січня 1940 р. внаслідок поділу Равського повіту. Однак сам район проіснував недовго — у 1941 році його територію окупували війська вермахту, а після того, як територію району в липні 1944 року знову зайняли радянські війська, він фактично не відновив діяльності, а у жовтні 1944 року разом з Горинецьким, Любачівським, Ляшківським та Синявським районами був переданий Польщі. Загалом до складу Польщі перейшло 7 сільрад Угнівського району, в яких проживало 10991 особа, українське населення було виселено.
Втім, у 1951 році в рамках обміну територіями між УРСР та ПНР більша частина Угнівського району знову ввійшла до складу УРСР, та відновлювати Угнівський район уже не стали.
У січні 1940 року постановою Політбюро ЦК ВКП(б) було визначено 800-метрову смугу уздовж західної та південно-західної дільниці державного кордону СРСР. На виконання цієї постанови 3 квітня 1940 р. РНК України ухвалила рішення про виселення в Ізмаїльську область мешканців сіл, які потрапляли в цю смугу.[4][5]
Начальником районного відділу НКВД працював В. І. Самощев[6]
Хоча район існував недовго, однак на його територіях таки встигли створити колгоспи, хоча особливих економічних успіхів вони так і не досягли. Наприклад, заборгованість колгоспу ім. Ворошилова Угнівського району Львівської області у 1940 р. становила 14870 крб[7].
На території району діяли як радянські партизани, так і націоналістичне підпілля. У липні 1944 р. в Угнівському районі радянський партизанський загін ім. Чапаєва зі з'єднання Сабурова грабував селян. Водночас, перший секретар Львівського ОК КП(б)У Іван Грушецький в одній із серпневих інформацій секретареві ЦК КП(б)У повідомляв, що в Угнівських лісах Львівської області зосереджено 4000 бандерівців.[8]
До складу Угнівського району входили місто Угнів та села ґмін Вєжбіца і Брукенталь Равського повіту.
- ↑ Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- ↑ http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1939
- ↑ http://www.sokal.fora.pl/historia-i-dzien-dzisiejszy,8/historia-sokala-wg-ukraincow,118-15.html
- ↑ Степан МАКАРЧУК. ВТРАТИ НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945). mankurty.com. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 17 вересня 2013.
- ↑ http://www.bookbrains.com/book_181_chapter_12_3._Vstanovlennja_derzhavnikh_kordonіv.html
- ↑ ЦеговГороховский. ЗГАДАЙМО невинних українців, ВБИТИХ НКВДистами у другий день війни... forum.fraza.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.
- ↑ http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nztnpu_ist/2012_2/Article/20_Senkiv.pdf[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ http://dobrotvirpl.ucoz.ua/load/0-0-0-45-20