Тармо Уусівірта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:11, 12 квітня 2024, створена Валерій-СЧП (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Боксер |ім'я = Тармо Уусівірта |зображення = |підпис = |повне ім'я = |прізвисько = |громадянство = {{FIN}} |дата народження = 5.2.1957 |місце народження = Ювяскюля |дата смерті = 13.12.1999 |місце смерті = Ювяскюля |місце проживання = |вагова ка...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тармо Уусівірта
Загальна інформація
ГромадянствоФінляндія Фінляндія
Народження5 лютого 1957(1957-02-05)
Ювяскюля
Смерть13 грудня 1999(1999-12-13) (42 роки)
Ювяскюля
Вагова категоріясередня
Зріст181
Стильортодокс
Професіональна кар'єра
Перший бій25 червня 1982
Останній бій5 квітня 1992
Боїв31
Перемог24
Перемог нокаутом16
Поразок4
Нічиїх3
Спортивні медалі
Представник Фінляндія Фінляндія
Бокс
Чемпіонат світу з боксу
Срібло Белград 1978 до 75 кг
Срібло Мюнхен 1982 до 75 кг
Чемпіонат Європи з боксу
Золото Кельн 1979 до 75 кг

Тармо Уусівірта (фін. Tarmo Uusivirta; 5 лютого 1957 — пом. 13 грудня 1999) — фінський професійний боксер, призер чемпіонатів світу та чемпіон Європи серед аматорів.

Аматорська кар'єра

[ред. | ред. код]

1977 виграв чемпіонат Фінляндії. Пізніше ставав чемпіоном Фінляндії ще чотири рази.

На чемпіонаті Європи 1977 програв у другому бою Іллі Ангелову (Болгарія).

На чемпіонаті світу 1978 завоював срібну медаль.

  • В 1/8 фіналу переміг Роберта Пфічера (Австрія) — 5-0
  • У чвертьфіналі переміг Стівена Мой (Кенія) — 4-1
  • У півфіналі переміг Іллю Ангелова (Болгарія) — 5-0
  • У фіналі програв Хосе Гомес Мастельєру (Куба) — 0-5

На чемпіонаті Європи 1979 став чемпіоном.

  • В 1/8 фіналу переміг Роберта Пфічера (Австрія) — AB 1
  • У чвертьфіналі переміг Павела Галуса (Чехословаччина) — DQ 3
  • У півфіналі переміг Манфреда Гебауера (НДР) — RSC 2
  • У фіналі переміг Валентина Сілагі (Румунія) — 5-0

На Олімпійських іграх 1980 програв через травму у першому бою Єжи Рибицькому (Польща).

На чемпіонаті Європи 1981 програв через травму в другому бою Валентину Сілагі (Румунія).

На чемпіонаті світу 1982 завоював срібну медаль.

  • В 1/8 фіналу переміг Андреаса Шрота (НДР) — 5-0
  • У чвертьфіналі переміг Станіслава Лакомця (Польща) — 5-0
  • У півфіналі переміг Педро ван Рамсдонка (Нідерланди) — 5-0
  • У фіналі програв Бернардо Комасу (Куба) — KO 3

Професіональна кар'єра

[ред. | ред. код]

1982 року розпочав професійну кар'єру. Впродовж десяти років провів 31 бій, не вигравши жодного титулу.

Смерть

[ред. | ред. код]

Після завершення активної кар'єри почав зловживати спиртними напоями. Він втратив права водія, що поставило під загрозу його роботу, і наклав на себе руки 13 грудня 1999 року.

Посилання

[ред. | ред. код]