Колоніальна історія США

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Колоніальна історія США — історія території, що нині належить США, з початку Європейських поселень до одержання незалежності від Європи, і особливо історія 13 колоній Великобританії, що проголосили незалежність у 1776.[1] Починаючи з кінця 16 століття, Англія, Франція, Іспанія, Швеція і Голландія почали колонізувати східну частину Північної Америки.

Історики звичайно вирізняють 4 регіони, з півночі на південь: Нова Англія, Середні Колонії, Колонії Чезапікської Бухти (Верхній Південь) і Нижній Південь. Інші колоніальні регіони включають Нову Францію, Нову Іспанію і Російську Аляску.

Англійські колонії

У 1585 і 1587 роках сер Волтер Релі за наказом Королеви Англії Єлизавети I зробив дві спроби заснувати постійне поселення у Північній Америці. Розвідувальна експедиція досягла американського берега в 1584 році, і назвала відкрите узбережжі Вірджинія (англ. Virginia - "Незаймана") на вшанування "королеви-незайманки" Єлизавети I, що не була одруженою. Обидві спроби закінчилися невдачею — перша колонія, заснована на острові Роанук неподалік від узбережжя Вірджинії, виявилася на межі загибелі через атаки індіанців і брак припасів і була евакуйована сером Френсісом Дрейком у квітні 1587 року. Того ж року на острів висадилася друга експедиція колоністів, чисельністю 117 людей. Планувалося, навесні 1588 року до колонії прибудуть кораблі зі спорядженням і продовольством. Проте з різних причин експедиція постачання затрималася на півтора року. Коли вона прибула, всі будівлі колоністів був у цілості, але ніяких слідів людей, крім останків однієї людини не було знайдено. Доля колоністів не встановлена до сьогодні. [2].

Заселення Вірджинії. Джеймстаун

У 1605 році відразу дві акціонерні компанії отримали від короля Якова I ліцензії на створення колоній у Вірджінії (на той час "Вірджинією" називали всю територію Північноамериканського континента). Перша з компаній «Лондонська вірджинська компанія» (англ. Virginia Company of London) отримала права на південну, друга «Плімутська компанія» (англ. Plimuth Company) на північну частину континенту. Попри те що, що офіційно обидві компанії проголошували основною метоюю поширення християнства, отримана ліцензія дарувала їм право "шукати і добувати всіма засобами золото, срібло і мідь".

20 грудня 1606 року, колоністи вирушили у плавання на борту трьох суден і після важкого, майже пятимісячного плавання у травні 1607 року досягли Чезапікської Бухти (англ. Chesapeake Bay). Протягом наступного місяця вони побудували дерев'яний форт, названий на честь короля Форт Джеймс. Пізніше форт було перейменовано на Джеймстаун (англ. Jamestown) — перше постійне британське поселення в Америці[3].

Офіційна історіографія США вважає Джеймстаун колискою країни, історія поселення та її лідера — капітана Джона Сміта (англ. John Smith of Jamestown) освітлена у багатьох серйозних дослідженнях та мистецьких творах. Останні, зазвичай, ідеалізують історію міста та його першопрохідників, (наприклад популярний мультфільм Покахонтас). Насправді роки колонії були надзвичайно важкими, в голодую зиму 16091610 рр. з 500 колоністів живими залишилися трохи більше 60, й за деякими свідченнями[4], ті що вижили змушені були вдаватися до каннібалізму, щоб пережити голод.

Американська марка випущена до трьохсотліття заснування Джеймстауна

У наступні роки, коли питання фізичного виживання не стояло так гостро, двома найважливішими проблемами були напруженні відносини з туземцями та економічна доцільність існування колонії. На жаль акціонерів «Лондонської Вірджинської Компанії», ні золота ні срібла колоністами знайдено не було, і основним товаром експорту була корабельна деревина. Попри те що, що цей товар користувався певним попитом в метрополії, прибуток цієї, та інших видів господарської діяльністі, був мінімальним[5].

Ситуація змінилась в 1612 році, коли фермеру і землевласнику Джону Рольфу (англ. John Rolfe) вдалося схрестити місцевий сорт тютюну, вирощуваного індіанцями, з сортами завезенными з Бермудских островів. Утворені гібриди були добре пристосовані до Вірджинського клімату й відповідали смакам англійських споживачів. Колонія придбала джерело надійного прибутку і довгі роки тютюн став основою економіки та експорту Вірджинії[6] [7]. Через п'ять років експорт тютюну становив 20'000 фунтів, ще за рік він був подвоєний, а до 1629 року досяг 500'000 фунтів[6]. Джон Рольф надав ще одну послугу колонії: в 1614 році йому вдалося домовитися про мир із місцевим індіанським вождем. Мирний договір був скріплений шлюбом між Рольфом і середньою дочкою вождя, Покахонтас.

У 1619 році сталися дві події, що мали значний вплив протягом усієї подальшої історії США. Цього року губернатор Джон Ярдлі (англ. George Yeardley) прийняв рішення передати частину влади Раді Бюргерів (англ. House of Burgesses), започаткувавши тим самим перші у Новому Світі виборні законодавчі збори. Перше засідання Ради відбулося 30 липня 1619 року[8]. У тому ж році колоністи придбали невеличку група африканців ангольского походження. Хоча вони формально не були рабами, а мали тривалі контракти без права розірвання, з цієї події прийнято відраховувати історію рабовласництва в Америці[9].

У 1622 році майже на чверть населення колонії знищено повсталими індіанцями. У 1624 році ліцензія Лондонської Компанії, справи якої занепали, була відкликана, і відтоді Вірджинія стає королівської колонією. Губернатор призначався королем, проте рада колонії зберегла значні повноваження.

Хронологія заснування англійських колоній

  1. 1607Вірджинія (Джеймстаун)
  2. 1620Массачусетс (Плімут і Поселення бухти Массачусетс)
  3. 1626Нью-Йорк
  4. 1633Меріленд
  5. 1636Род-Айленд
  6. 1636Коннектікут
  7. 1638Делавер
  8. 1638Нью-Гемпшир
  9. 1653Північна Кароліна
  10. 1663Південна Кароліна
  11. 1664Нью-Джерсі
  12. 1682Пенсільванія
  13. 1732Джорджія

Посилання

  1. "colonial", Merriam-Webster's Online Dictionary.
  2. Інформація про «Втрачену Колонію» з сайту Служби Національних Парків США (англ.)
  3. Хронологія поселення з сайту історичного суспільства Джеймстауна (англ.)
  4. Історичний журнал Colonial Williamsburg Journal
  5. Інформація про «Лондонську Вірджинську Компанію» з сайту Служби Національних Парків США (англ.)
  6. а б Інформація з сайту суспільства охорони пам'ятників історії й історії Вірджинії (англ.)
  7. Доповідь Капітана Пауела, Бібліотека Конгресу США (англ.)
  8. http://www.nps.gov/archive/colo/Jthanout/1stASSLY.html Інформація з сайту Служби Національних Парків США] (англ.)
  9. Інформація з сайту суспільства охорони пам'ятників історії й історії Вірджинії (англ.)