Батуринська змова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.

Батуринська змова 1672 — змова і переворот в Батурині вищої козацької старшини та московських військових, в результаті якої було усунено від влади гетьмана Лівобережної України Д. Многогрішного.

Причиною змови стало невдоволення як старшини, так і царського уряду політикою гетьмана — його намірами разом з гетьманом Правобережної України П. Дорошенком та при допомозі Кримського ханства та Османської імперії воювати з союзником Московської держави — королем Речі Посполитої.

З боку української козацької старшини в змові брали участь генеральні старшини Петро Забіла (генеральний обозний), Іван Самойлович (генеральний суддя), Іван Домонтович (генеральний суддя), та Карпо Мокрієвич (генеральний писар). Змовники підтримували тісні контакти з московською військовою адміністрацією: ніжинським воєводою[1] Іваном Ржевським та головою московських стрільців при гетьманові – Нейоловим.

План заколоту було розроблено спільно з московськими військовими в ніч з 7 на 8 березня 1672 року, а в ніч з 12 на 13 березня Д. Многогрішного заарештували та ув'язнили в Батуринському замку. Побоюючись звільнення гетьмана з-під варти, його перепроваджено для слідства і суду до Москви. Не чекаючи навіть початку слідства над опальним гетьманом, цар Олексій Михайлович грамотою від 22 березня 1672 року схвалив дії змовників.

Примітки

  1. Роман Желєзко. Очі, вуха, руки та «троянський кінь» московського царя в Ніжині [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.]. Новини Ніжина (nezhatin.com.ua). 18.11.2020

Джерело