Ядерна енергетика Вірменії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ядерні електростанції у Вірменії.
В експлуатації
В стадії будівництва
Майбутні
Під тривалим відключенням
Зачинені
Скасовані
Градирні Мецаморської АЕС

Ядерна енергетика забезпечує 38% електроенергії у Вірменії через один діючий ядерний реактор, блок 2 Мецаморської атомної електростанції, який є реактором ВВЕР-440 з додатковим сейсмічним захистом.[1] Вона була створена в 1976 році і є єдиною атомною електростанцією на Південному Кавказі. Однак після Спітакського землетрусу 1988 року роботу АЕС довелося зупинити,[2] що стало однією з причин вірменської енергетичної кризи 1990-х років[en]. У жовтні 1995 року другий енергоблок АЕС було перезапущено, поклавши кінець «темним і холодним рокам».

У той час як єдиним власником станції є Вірменія, Мецаморською АЕС керує російська компанія «Єдині енергетичні системи» (ЄЕС).[3] Ядерне паливо постачається з Росії.

На 2018 рік запланована модернізація АЕС, яка підвищить безпеку та збільшить встановлену потужність на 40-50 МВт..[4]

Вірменія також вивчає можливості малого модульного реактора, який дав би гнучкість і можливість побудувати нову атомну електростанцію за короткий час.[4]

Раніше повідомлялося, що Вірменія планує побудувати новий реактор потужністю 1060 МВт у 2026 році.[5]

Вірменія експлуатує один ядерний блок ВВЕР-440 радянської розробки в Мецаморі, який забезпечує понад 40% енергетичних потреб країни. ЄС і Туреччина висловили стурбованість продовженням роботи станції. Міністр енергетики Вірменії оголосив, що техніко-економічне обґрунтування нової атомної електростанції потужністю 1000 МВт вартістю 2 мільярди доларів США буде виконано у співпраці з Росією, США та МАГАТЕ. Росія погодилася побудувати станцію в обмін на міноритарну частку в ній. Крім того, США заявили про своє зобов'язання допомогти Вірменії в проведенні попередніх досліджень.[оновити]

Мецаморська атомна електростанція у Вірменії

Мецаморська атомна електростанція у Вірменії має встановлену потужність 815 МВт, хоча зараз працює лише один блок потужністю 407,5 МВт.[6]

Вірменія підписала угоду про співпрацю з Європейською організацією ядерних досліджень у березні 1994 року.[7] З 2018 року Вірменія також підписала угоду про співпрацю з Європейським співтовариством з атомної енергії.[8]

Мецаморська АЕС забезпечує понад 40 відсотків електроенергії у Вірменії; однак вона старіє, і незабаром реактор потребуватиме заміни. Вона отримала багато фінансування для модернізації своїх систем і засобів безпеки.[9] Росія надала кредит на 270 млн доларів і грант на 30 млн доларів для продовження терміну експлуатації Мецаморської АЕС у 2015 році, який закінчується у 2016 році. Кошти надаються на 15 років із пільговим періодом у 5 років. процентна ставка 3% річних.[10]

Обговорено плани будівництва нової АЕС. У липні 2014 року міністр енергетики РФ заявив, що Росія готова надати 4,5 мільярда доларів із 5 мільярдів, необхідних для будівництва нової АЕС..[11] У 2014 році уряд Вірменії схвалив будівництво нової електростанції, яке планувалося розпочати в 2018 році.

Від 2022 року Вірменя веде перемовини щодо деверсифікації постачальників ядерних технологій зі США та Францією, задля зменшення впливу Росатому.[12][13] У червні 2023 року у Вірменії було створено міжвідомчу робочу групу з будівництва нового атомного енергоблоку. При цьому термін експлуатації діючих двох блоків ВАЕС продовжили до 2036 року та розпочали роботи з їхньої технічної модернізації.[14]

Перелік реакторів

[ред. | ред. код]
Цей розділ — витяг з Перелік комерційних ядерних реакторів § Вірменія.[ред.]
Назва Блок
№. 		Реактор Статус Чиста потужність (MW) Початок будівництва Комерційне використання Закриття
Тип Модель
Мецамор 1 PWR ВВЕР-440 V-270 Відключений 376 01969-07-011 липня 1969 01977-10-066 жовтня 1977 01989-02-2525 лютого 1989
2 PWR ВВЕР-440 V-270 Функціонує 416 01975-07-011 липня 1975 01980-05-033 травня 1980 (2036)
3 PWR ВВЕР-1200 V-392 Заплановано 1060

Паливний цикл

[ред. | ред. код]

Вірменія є партнером міжнародного центру зі збагачення урану в Ангарську (Сибір). Центр очолює Росія і контролюється МАГАТЕ.

З 2008 року у Вірменії працює спільне вірмено-російське підприємство «Вірменсько-російська гірнича компанія», яке займається пошуком родовищ урану в обсязі, який міг би покрити внутрішній попит. Проект провалився, і компанія була розпущена в середині 2015 року.

Правовий статус

[ред. | ред. код]

У 1993 році Вірменія створила Управління ядерного регулювання Вірменії (ANRA) і підрозділ у Міністерстві енергетики для управління станцією. В 1996 році управління було передано Вірменській АЕС. У міністерстві створено відділ атомної енергетики.

У 1993 році вона стала членом Міжнародного агентства з атомної енергії. У 1996 році член Всесвітньої асоціації операторів атомних станцій (WANO).

Нерозповсюдження

[ред. | ред. код]

У 1993 році Вірменія приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Того ж року вона стала учасником Віденської конвенції про цивільну відповідальність за наслідки ядерних подій. У 1997 році вони підписали з МАГАТЕ додатковий протокол про гарантії.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Nuclear Power Plant Construction. JamesTown. Процитовано 9 грудня 2016.
  2. ↑ An Energy Overview of Armenia. Global Energy Network Institute. Процитовано 25 листопада 2016.
  3. ↑ United Energy Systems
  4. ↑ а б Modernization to increase the capacity of Armenian nuclear power plant by 10%. arka.am. Процитовано 23 лютого 2018.
  5. ↑ Nuclear Power in Armenia - World Nuclear Association. www.world-nuclear.org. Процитовано 9 грудня 2016.
  6. ↑ "Electric Power in Asia and the Pacific 2001–2002: Armenia" [Архівовано 2008-10-08 у Wayback Machine.], United Nations ESCAP.
  7. ↑ Our Member States, 7 січня 2020.
  8. ↑ Armenian president declares readiness to enhance cooperation with European Union, 22 жовтня 2019.
  9. ↑ Armenia's Metsamor nuclear power station – most dangerous in the world?. ZME Science. Процитовано 2 грудня 2016.
  10. ↑ PSRC to consider Metsamor nuclear power plant's 2016 investment program. Arka News Agency. Процитовано 27 листопада 2016.
  11. ↑ Nuclear Power in Armenia. World Nuclear Association. Процитовано 27 листопада 2016.
  12. ↑ Вірменія та США домовляються про будівництво АЕС
  13. ↑ Вірменія шукає альтернативу Росатому для будівництва АЕС
  14. ↑ Вірменія домовляється про будівництво нового енергоблоку АЕС із Францією замість Росії

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ядерна_енергетика_Вірменії&oldid=43401615