EL21

ЕЛ21
ЕЛ21-163
Основні дані
Роки будування	1981-1986
Країна будування	НДР
Завод	Ганц Баймлер (LEW)
Разом побудовано	265
Країни експлуатації	СРСР, Росія, Україна, НДР
Залізниця	Придніпровська
Ширина колії	1520 мм
Технічні дані
Рід струму і напруга у контактній мережі	постійний, 1.5 кВ
Конструкційна швидкість	65 км/год
Осьова формула	2О+2О+2О
Робоча маса	160
Діаметр коліс	1220 мм
Годинна потужність ТЕД	6*350 кВт
Швидкість годинного режиму	31 км/год
Тривала потужність ТЕД	6*290 кВт
Швидкість тривалого режиму	33,6 км/год
EL21 у Вікісховищі

Електровоз ЕЛ21 — промисловий електровоз постійного струму, що будувався в НДР на локомотивнобудівному заводі Ганс Баймлер (нім. Lokomotivbau Elektrotechnische Werke) для підприємств Радянського Союзу.

Історія

Конструктивно електровоз ЕЛ21 (EL21) являє собою розвиток електровоза ЕЛ1 (EL1), раніше випускався цим же заводом для СРСР. У порівнянні зі своїми попередниками нові локомотиви надійніше в роботі у важких кліматичних умовах.

Будувалися електровози з 1981 по 1986 рр.

Експлуатуються ЕЛ21 і сьогодні станом (на 2013 рік) на коліях промислових підприємств, в кар'єрах тощо

Конструкція

Електровоз складається з двох секцій, в кожній з яких є кабіна машиніста. Секції кузова спираються з одного боку на крайній, а з іншого — на загальний середній двовісний візок. У середнього візка колісні пари не пов'язані між собою. Електровоз оснащений шістьма тяговими електродвигунами GBM-350/1500XC з компенсаційною обмоткою. Підвішування ТЕД опорно-осьове. Тягова передача косозуба з передавальним числом 5,58. Букси щелепні з роликовими підшипниками.

Локомотив розрахований на живлення від центрального (верхнього) і бічного контактних дротів постійним струмом напругою 1,5 кВ. Тягові електродвигуни кожного візка можуть з'єднуватися послідовно і паралельно. При реостатному гальмуванні використовується самозбудження двигунів, при цьому ТЕД з'єднані попарно паралельно і кожна група ТЕД замкнута на свою групу резисторів. Можлива робота локомотива на низькій швидкості, коли всі ТЕДи з'єднані послідовно.

На електровозі встановлені два компресори (продуктивність 2,5 м³/хв при протитиску 9 кгс/см²) для забезпечення повітрям рухомого складу, а також живлення електропневматичних контакторів і пісочних форсунок самого електровоза. Охолодження тягових двигунів і пускових резисторів здійснюється за допомогою шести вентиляторів.

Мінімальний радіус прохідних кривих при швидкості 5 км/год — 80 м.

Джерела

• Раков В. А. Промышленные электровозы // Локомотивы и моторвагонный подвижной состав железных дорог Советского Союза 1976-1985. — М. : Транспорт, 1990. — С. 188–190. — ISBN 5-277-00933-7.(рос.)
• Под редакцией Л. В. Балона. Основные технические данные промышленных электровозов и тяговых агрегатов // Справочник. Электро-подвижной состав промышленного транспорта. — М. : Транспорт, 1987. — С. 5.(рос.)