Загін «Погоня»
| Загін «Погоня» | |
|---|---|
| біл. Атрад «Пагоня», Atrad «Pahonia» | |
 Нарукавний знак | |
| На службі | липень 2014 — теперешній час |
| Країна |  Україна |
| Війни/битви | Війна на сході України |
| Знаки розрізнення | |
| Прапор | .svg) Біло-червоно-білий прапор |
Загін «Погоня» (біл. Атрад «Пагоня», Atrad «Pahonia») — військова структура, сформована із добровольців з Білорусі, які брали участь у збройному конфлікті на Донбасі на боці України проти агресії Російської Федерації. Загін не воював як єдина бойова одиниця — його бійці натомість воювали невеликими групами у складі різних українських підрозділів.
Загін був сформований у липні 2014 року, тренувальний табір розташовано на Волині. Загін оголосив про припинення військової діяльності у вересні 2016 року — члени створили організацію «Громадський сектор Загін "Погоня"», яка в першу чергу займається наданням різнобічної допомоги білоруським добровольцям.
Загін носив назву «Погоня» — традиційного національного герба Литви та Білорусі.
Після завершення «Революції гідності» велика кількість білорусів, які брали участь у подіях на Майдані Незалежності почали поповнювати ряди добровольчих батальйонів. Зокрема влилися до лав «Донбасу» та «Азову». 3 червня командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко в інтерв'ю журналістам повідомив, що в його підрозділі воюють 15 білорусів[1]. Серед них, за його словами, були і ті, хто прибув із Білорусі, і ті, хто до цього мешкав в Україні.
Білоруські журналісти повідомляли протягом літа 2014 року про білорусів, які воюють у лавах «Добровольчого українського корпусу», сформованого Правим сектором, у «Подільській Січі», що була сформована на Хмельниччині, та у батальйонах «Азов» і «Донбас»[2][3]. Щодо реальної кількості бійців на той час достеменних даних немає, адже більшість учасників формувань називаються різними псевдо, зберігаючи анонімність.
Наразі вважається, що початкова кількість загону «Погоня» була 5 людей. Одним з організаторів загону став український політик з Волині Ігор Гузь. Він повідомив журналістам, що формування загону як бойової одиниці почалось у липні в спеціально облаштованому таборі на Волині. Втім, у бойові дії як самодостатня одиниця підрозділ не вступав. Його бійці після тренувань були об'єднані у групи по 3-7 чоловік і вливались у добровольчі батальйони та інші формування. Така схема була прийнята для конспірації, аби спецслужби Білорусі не змогли вирахувати його учасників[4].
Мінський політолог Роман Яковлевський у коментарі російському телеканалу «Росія 24» зазначив, що за його даними спільні українсько-білоруські табори для патріотичної молоді на Волині існували і в попередні роки. Отже, вони і могли стати основою для вишкільного табору «Погоні». Також він не виключив, що загін міг поповнюватися за рахунок добровольців з організації «Молодий фронт», які в різні часи зазнавали серйозних репресій із боку білоруської влади[2].
.jpg)
У вересні 2016 року Загін «Погоня» оголосив про припинення участі в бойових діях на сході України. Члени створили організацію «Громадський сектор Загін "Погоня"», яка в першу чергу займається різнобічною допомогою білоруським добровольцям.[5]
У березні 2022 року під час російського вторгнення в Україну «Громадський сектор Загін "Погоня"» закликав підтримати батальйон імені Кастуся Калиновського.[6]
Щодо керівництва підрозділу з білоруського боку даних немає. З українського боку «хресним батьком» називається політик з Волині Ігор Гузь. За його даними у структуру загону була покладена тактика УПА. Невеликі самодостатні підрозділи розміром 3-5-7 людей. Учасники загонів можуть не знати один одного, а зв'язок між ними здійснюють в разі потреби командири[4].
За даними телеканалу «Белсат» на участь у підрозділі зголосились більше сотні людей, але з них для «Погоні» було відібрано кілька десятків перевірених добровольців. Вони і сформували кістяк підрозділу. Щодо загальної чисельності білорусів, які беруть участь у війні на сході України, то такі дані ніхто не подавав.
На початку серпня 2014 р. у деяких білоруських ЗМІ з'явилась інформація про загибель 12 бійців загону «Погоня». Але згодом її спростувала представниця добровольчого формування Тетяна Єлавая. Вона зазначила, що бійці, про яких їй було відомо і які були на передовій, живі та здорові і перебувають у безпеці. Втім, вона не виключила, що могли загинути білоруси, які діють у складі інших добровольчих батальйонів[7][8].
26 червня 2022 року в боях під Лисичанськом загинув командир батальйону «Волат» Калиновського полку Іван «Брест»[9], який 2015 року приєднався до загону «Погоня»[10].
З боку правоохоронних органів Білорусі не раз лунали заяви, що людей, участь яких у війні на сході України буде доведено, чекає покарання за ст. «Найманство», санкція за якою може сягати від 3 до 7 років ув'язнення[11]. На початку жовтня 2014 р. голова КДБ Білорусі Валерій Вакульчик нагадав громадянам про відповідальність за незаконні з позиції законодавства республіки дії. Окрім того неодноразово правоохоронці звертались до білорусів із закликом не піддаватись на пропозиції брати участь у війні на боці сепаратистів із Донбасу[12]. Зазначалось, що подібні факти були викриті у Вітебську та Мінську у серпні 2014 р. Погрози на адресу білорусів учасників війни на Сході України лунали і від президента Білорусі Олександр Лукашенка.
В офіційній групі загону «Погоня» у мережі Facebook повідомлялось про те, що електрона пошта та сторінки у соціальних мережах учасників підрозділу неодноразово зламувалися. За даними Ігоря Гузя, деякі бійці будуть вимушені через можливі переслідування себе чи рідних залишитися в Україні або виїхати до країн Заходу.
- Тактична група «Білорусь»
- Пам'ятник білорусам, загиблим за Україну (Київ)
- Лобов Едуард Анатолійович
- Михайло Жизневський
- Черкашин Олександр Миколайович
- Тіліженко Віталій Вікторович
- Білоруська самооборона
- Михайло Вітушко
- Донбас (батальйон)
- Азов (полк)
- Айдар (батальйон)
- Добровольчий український корпус
- Батальйон імені Джохара Дудаєва
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 20 листопада 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 20 листопада 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Скромные беларуские герои-каратели - 1863x.com. archive.is. 20 листопада 2014. Архів оригіналу за 20 листопада 2014. Процитовано 30 січня 2017.
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 20 листопада 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Загін білоруських добровольців АТО в Україні саморозпустився. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
- ↑ Атрад "Пагоня" не мае дачынення да стварэння "палка Пагоня"
- ↑ http://www.belsat.eu/be/articles/dabravolcy-atradu-pagonya-zhyvyya/ [недоступне посилання]
- ↑ Belsat TV. archive.is. 20 листопада 2014. Архів оригіналу за 20 листопада 2014. Процитовано 30 січня 2017.
- ↑ «Я паставіў на кон усё». Апошняе інтэрв’ю з Іванам «Брэстам», які загінуў каля Лісічанска
- ↑ За Украіну загінуў беларускі добраахвотнік Брэст
- ↑ МВД: Белорусов, которые едут воевать в Украину, ждет уголовная ответственность. TUT.BY. 9 липня 2014. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2014. (рос.)
- ↑ КГБ Беларуси грозит тюрьмой воюющим в Украине согражданам. Цензор.нет. 2 жовтня 2014. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 1 червня 2021. (рос.)
- Група «Пагоня» у мережі Facebook (біл.)
- Ігор Гузь інтерв'ю білоруській редакції Радіо Свобода [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (біл.)
- Камандзір батальёна «Данбас»: У нашым батальёне сёння 15 беларусаў [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (біл.)
.svg)
 | |
|---|---|
| У соціальних мережах | |
| Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Нормативний контроль |