Грегоріо Мансано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Грегоріо Мансано
Грегоріо Мансано
Грегоріо Мансано
Грегоріо Мансано у 2010 році
Особисті дані
Народження 11 березня 1956(1956-03-11) (68 років)
  Байлен, Іспанія
Громадянство  Іспанія
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1983–1985 Іспанія «Сантістебан»
1985–1986 Іспанія «Вільякарільйо»
1986–1988 Іспанія «Ілітургі»
1988–1989 Іспанія «Вільянуева»
1989–1990 Іспанія «Убеда»
1990–1991 Іспанія «Реал Хаен»
1991–1993 Іспанія «Мартос»
1996–1998 Іспанія «Талавера»
1998–1999 Іспанія «Толедо»
1999–2000 Іспанія «Реал Вальядолід»
2000–2001 Іспанія «Расінг»
2001–2002 Іспанія «Райо Вальєкано»
2002–2003 Іспанія «Мальорка»
2003–2004 Іспанія «Атлетіко»
2004–2005 Іспанія «Малага»
2005–2010 Іспанія «Мальорка»
2010–2011 Іспанія «Севілья»
2011 Іспанія «Атлетіко»
2013 Іспанія «Мальорка»
2013–2015 КНР «Бейцзін Гоань»
2015–2016 КНР «Шанхай Шеньхуа»
2018 КНР «Гуйчжоу Чжичен»

** Тільки на посаді головного тренера.

Грегоріо Мансано (ісп. Gregorio Manzano, нар. 11 березня 1956, Байлен) — іспанський футбольний тренер. Він керував командами іспанської Прімери в більш ніж 400 матчах, причому більше половини з них на чолі «Мальорки», з якою здобув також свій єдиний трофей — Кубок Іспанії у 2003 році.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Тренерську кар'єру Мансано почав в 1983 році, у віці 27 років. Він очолював ряд аматорських команд, спочатку у регіональних лігах, а з 1989 року у Терсері, в четвертому за рівнем дивізіоні Іспанії.

У 1996 році Мансано вперше очолив професіональну команду, нею стала «Талавера» з Сегунди Б. За два сезони він привів клуб з Кастилії-Ла-Манчі до другого місця (1996/97), але клуб не зміг вийти в Сегунду. Тим не менш робота Мансано в «Талавері» викликала інтерес у деяких клубів, і Грегоріо підписав контракт з командою Сегунди «Толедо»[1], з якою він посів 7-е місце в Сегунді 1998/99.

Перший досвід роботи у Ла Лізі Грегоріо Мансано отримав в сезоні 1999/00, в якому він очолював «Реал Вальядолід»[2], зайнявши 8-е місце і здобувши перемогу над «Реалом» на «Сантьяго Бернабеу» з рахунком 1:0.

У наступному сезоні Мансано керував «Расінгом» (Сантандер)[3], який за підсумками сезону покинув Прімеру, незважаючи на впевнену перемогу «Расінга» над «Барселоною» з рахунком 4:0. У сезоні 2001/02 Мансано тренував «Райо Вальєкано»[4], який фінішував на 11-му місці у Прімері.

Перед сезоном 2002/03 Мансано підписав контракт з «Мальоркою»[5]. Під керівництвом Грегоріо «Мальорка» розгромила «Реал Мадрид» 5:1 на «Сантьяго Бернабеу» в чемпіонаті а також завоювала Кубок Іспанії[6].

У наступному сезоні Мансано керував столичним клубом «Атлетіко Мадрид»[7]. Клуб зайняв 7-ме місце і отримав право брати участь в Кубку УЄФА в наступному сезоні. Однак контракт з Мансано не був продовжений[8]. Після звільнення Іньякі Саеса з поста головного тренера збірної Іспанії ходили чутки про можливе призначення Мансано на вакантну посаду[9], однак цього не сталося, і Грегоріо в сезоні 2004/05 очолив «Малагу»[10][11].

Грегоріо Мансано у 2013 році.

15 лютого 2006 року Мансано повернувся в «Мальорку»[12] і пропрацював там до травня 2010 року[13]. 26 вересня 2010 року Грегоріо Мансано очолив «Севілью»[14], зайнявши з нею 5-е місце. Влітку 2011 року повернувся в «Атлетіко Мадрид»[15][16]. Під керівництвом Мансано клуб впевнено виступав в Лізі Європи, проте куди скромніше були результати в чемпіонаті-клуб йшов тільки на 10-му місці, що не влаштовувало керівництво клубу і все частіше стали говорити про можливе звільнення Мансано. Останньою краплею терпіння Енріке Сересо, президента «Атлетіко», стала домашня поразка від «Альбасете» і виліт з Кубка Іспанії. У грудні 2011 року Мансано був звільнений. На зміну Мансано був призначений Дієго Сімеоне.

5 лютого 2013 року Грегоріо втретє очолив «Мальорку». Контракт підписаний до кінця сезону 2012/13 з можливістю продовження ще на сезон[17]. Змінив на цьому посту Хоакіна Капарроса[18]. Втім врятувати від вильоту Мансано не зумів і в кінці сезону покинув клуб.

11 лютого 2014 року іспанець очолив китайський клуб «Бейцзін Гоань», який привів до другого місця в чемпіонаті. З пекінського клубу Мансано пішов у листопаді 2015 року із званням найкращого тренера року в китайській Суперлізі. Через місяць після цього, 18 грудня, Хоакін очолив «Шанхай Шеньхуа», пропрацювавши там один сезон. 9 листопада 2016 року керівництво клубу повідомило про те, що в наступному сезоні не планує працювати з іспанцем.

4 травня 2017 року Грегоріо Мансано очолив «Гуйчжоу Чжичен»[19], який покинув влітку 2018 року[20].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Мальорка»: 2002-03

Індивідуальні

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Nuevos entrenadores para Málaga y Toledo [New managers for Málaga and Toledo] (PDF) (Spanish) . Mundo Deportivo. 2 липня 1998. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  2. ↑ Manzano, presentado en Valladolid [Manzano, presented in Valladolid] (PDF) (Spanish) . Mundo Deportivo. 24 червня 1999. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  3. ↑ Manzano ocupa ya el puesto de Goikoetxea [Manzano already in place of Goikoetxea] (PDF) (Spanish) . Mundo Deportivo. 6 грудня 2000. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  4. ↑ Teresa Rivero, 'entrenadora' [Teresa Rivero, 'coach'] (PDF) (Spanish) . Mundo Deportivo. 3 жовтня 2001. Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2014. Процитовано 5 квітня 2016.
  5. ↑ "Espero devolver al club a Europa" [“I hope to return the club to Europe”] (PDF) (Spanish) . Mundo Deportivo. 4 червня 2002. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  6. ↑ Eto'o pone Mallorca a brindar [Eto'o has Mallorca toasting] (Spanish) . El País. 29 червня 2003. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 5 квітня 2016.
  7. ↑ El Atlético presenta a Manzano por una temporada [Atlético presents Manzano for one season] (Spanish) . El Periódico de Extremadura. 23 липня 2003. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  8. ↑ Manzano no seguirá en el Atlético [Manzano will not continue in Atlético] (Spanish) . El País. 25 травня 2004. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  9. ↑ Manzano: ‘Sería un orgullo dirigir la Selección’ (Manzano: ‘It would be an honour to manage the national team’)[недоступне посилання з 01.10.2017]; Mallorca Diario, 14 September 2007 (in Spanish)
  10. ↑ Gregorio Manzano, entrenador del Málaga para las dos próximas temporadas [Gregorio Manzano, Málaga coach for next two seasons] (Spanish) . El País. 14 червня 2004. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  11. ↑ Manzano no se esperaba este final [Manzano did not expect this ending] (PDF) (Spanish) . Mundo Deportivo. 13 січня 2005. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  12. ↑ Manzano vuelve al Mallorca [Manzano returns to Mallorca] (Spanish) . La Rioja. 15 лютого 2006. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  13. ↑ Manzano se marcha porque el club no puede asumir su ficha (Manzano leaves because the club can't pay his salary) [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.]; Marca, 19 May 2010 (in Spanish)
  14. ↑ Sevilla sack Antonio Alvarez and appoint Gregorio Manzano. Goal. 27 вересня 2010. Архів оригіналу за 28 вересня 2010. Процитовано 28 вересня 2010.
  15. ↑ Ya es oficial: Manzano es el nuevo técnico del Atlético (It's official: Manzano is new Atlético coach); Diario AS, 8 June 2011 (in Spanish)
  16. ↑ Manzano, nuevo entrenador del Atlético (Manzano, new Atlético coach) [Архівовано 8 червня 2013 у Wayback Machine.]; Marca, 8 June 2011 (in Spanish)
  17. ↑ Gregorio Manzano, nuevo entrenador del RCD Mallorca (ісп.). Sitio oficial del RCD Mallorca. 5.02.2013. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 6 лютого 2013.
  18. ↑ Joaquín Caparrós deja de ser entrenador del RCD Mallorca (ісп.). Sitio oficial del RCD Mallorca. 4.02.2013. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 6 лютого 2013.
  19. ↑ OFFICIAL: Guizhou Hengfeng Zhicheng announced they have appointed Gregorio Manzano as their new headcoach.
  20. ↑ Петреску змінив Мансано біля керма «Гуйчжоу Чжичен». Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 20 січня 2019.
  21. ↑ Kumar Mishra, Prasidh (10 жовтня 2010). Sports journalism. Pinnacle Technology. с. 91. ISBN 978-1-61820-463-9. Процитовано 18 жовтня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грегоріо_Мансано&oldid=40184455