Інокентій X

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інокентій X
(Innocentius PP. X)
Папа Римський
15 вересня 1644 — 7 січня 1655
Попередник: Урбан VIII
Наступник: Олександр VII
Ім'я при народженні: італ. Giovanni Battista Pamphilj
Дата народження: 6 травня 1574[1][2]
Місце народження: Рим, Папська держава
Дата смерті: 7 січня 1655(1655-01-07)[3][4][…] (80 років)
Місце смерті: Рим, Папська держава
Поховання: Сант Аньєзе ін Аґоне
Громадянство: Папська держава
Релігія: католицька церква[6]
Освіта: Папський Григоріанський університет
Рід: House of Pamphilid
Батько: Camillo I Pamphilid[7]
Мати: Flaminia Cancellieri del Bufalod[7]
Інтронізація: 4 жовтня 1644
У миру: Giovanni Battista Pamphilj
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Іноке́нтій X (лат. Innocentius PP. X, Джамбатіста Памфілі, італ. Giambattista Pamphili, 7 травня 1574 — 7 січня 1655) — 236-ий папа римський, понтифікат якого тривав з 15 вересня 1644 до 7 січня 1655 року.

Життя

[ред. | ред. код]

Джамбатіста Памфілі народився 6 травня 1574 року в Римі в сім'ї, що була в родинних стосунках з родиною Борджа. Прапраправнук папи Олександра VI.

Вивчав право та працював на різних посадах у Римській Курії. Урбан VIII призначив його нунцієм спочатку у Францію а потім в Іспанію. У 1629 році призначений кардиналом.

Понтифікат

[ред. | ред. код]

Джамбатіста Памфілі вибраний конклавом 15 вересня 1644 року в 70-річному віці. Вибрав ім'я Інокентій X та правив церквою разом зі своїм непотом Каміло Барберіні, якого призначив зразу ж після виборів. У 1648 році папа засудив підписання Вестфальського миру, який встановлював зони впливу протестантів, нічим не підкорених папі. Папський посланець не поставив свого підпису під договором. У 1649 році з метою розширення папської держави у війні проти герцога Парми його війська зайняли і після капітуляції повністю знищили місто Кастро.

Буллою Cum occasione 1653 року засудив як єресь янсенізм, що набув поширення у Франції.

Деталі надмогильного каменя Інокентія X у церкві Сант Аньєзе ін Аґоне у Римі.

Після смерті його родина так була зайнята грабунком папських скарбів, що померлий пролежав без нагляду кілька днів. Похований скромно і без зайвих урочистостей.

Дієго Веласкес у портреті намальованому у 1650 року зобразив його підозрілим чоловіком і агресивним політиком.

Посвятив меч, який передав королю Яну ІІ, та благословив поляків на війну проти українців під час війни 1648–1654 років.[8]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. RKDartists
  2. BeWeB
  3. Encyclopædia Britannica
  4. SNAC — 2010.
  5. RKDartists
  6. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.
  7. а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  8. В. Замлинський. Богдан Хмельницький // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994.— 560 с.— С. 179. ISBN 5-203-01639-9

Посилання

[ред. | ред. код]