Тувинська мова
| Тувинська мова | |
|---|---|
| тыва дыл, tyva dyl | |
 | |
| Поширена в | Росія, півн. захід Монголії |
| Регіон | Респубілка Тува |
| Носії | понад 200 тис. чол. |
| Писемність | Кирилиця |
| Класифікація | Алтайська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Республіка Тува |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | немає |
| ISO 639-2 | tyv |
| ISO 639-3 | tyv |
| SIL | tyv |
Туви́нська мо́ва (самоназва тув. тыва дыл, «тива дил») — мова тувинців, основного населення Республіки Туви (суб'єкт РФ), тюркського народу південно-східного Сибіру (Центральна Азія).
Майже всі тувинці (99 %) володіють рідною мовою. Це найвищий показник серед національних меншин Російської Федерації.
Тувинською мовою розмовляють тувинці Туви (Росія), а також алтайські тувинці північно-західних районів Монголії та Китаю.
Чисельність носіїв тувинської мови — понад 200 тис. осіб.
Тувинська мова класифікується лінгвістами як північно-східна тюркська мова алтайської мовної сім'ї, і разом з сойотською і тофаларською мовами творить саянську мовну підгрупу; часто також об'єднують ці мови з близько спорідненими алтайськими і хакаською в одну мовну підгрупу.
У тувинській мові виділяють 4 основні групи діалектів:
- центральний — діалект ліг в основу літературної мови; включає ряд говірок. Поширений у Сут-Хольському, Дзун-Хемчикському, Овюрському, Чаа-Хольському, Улуг-Хемському, Чеді-Хольському та Пій-Хемському кожуунах.
- західний — діалект тувинського населення верхів'їв річки Хемчік, це гірські Бай-Тайгинський, Барун-Хемчикський та Монгун-Тайгинський кожууни. Активно взаємодіє з алтайськими мовами.
- тоджинський — поширений у тувинців-тоджинців, великого субетносу тувинців, який проживає на північному сході Тиви в районах, що прилягають до верхів'я Бій-Хему (Тоджинський та схід Пій-Хемського кожууну); характеризується значною кількістю «мисливської і тваринної» лексики; притаманна назалізація. Інколи розглядається як окрема мова, що разом із тофаларською, сойотською та цаатанською утворюють окремий тайговий підрозділ саянських мов.
- південно-східний — використовується в Тандинському, Тес-Хемськомому, Ерзинському, Каа-Хемському та Тере-Хольському кожуунах, на півдні Тандинського хребта, займаючи головним чином простір від верхів'я річки Ерзін до місцевості Устуу-Шинаа в Тес-Хемському кожууні. Всередині цього діалекту виділяють каа-хемську, тере-хольську, тес-хемську та інші говірки. Хубсугульська (хубсугул-уйгурська, Khöwsögöl Uigur) говірка розповсюджений у тувинців-ценгельців Монголії, що живуть на сході Хубсугульського аймаку. Характерною особливістю діалекта є те, що він зазнав значного впливу з боку монгольської мови.
Прикметними особливостями тувинської мови є:
- У фонетиці:
- наявність коротких, довгих і фарингалізованих голосних звуків.
- наявність сильних і слабких приголосних звуків.
- У морфології:
- іменникові властиві граматичні категорії числа, присвійності, відмінка й суб'єктивної оцінки.
- У лексиці:
- значна кількість мовних запозичень, в тому числі і корневих іменникових, з монгольської мови.
- літературна норма має значний лексичний вплив російської мови.
Першою абеткою, що нею користувалися тувинці, справедливо можна вважати монгольське письмо. Писемність власне тувинської мови створено у 1930 році відразу після перемоги народної революції в Туві (1929 рік) на основі латинки (ця абетка має обмежений вжиток і зараз). З 1941 року здійснюється переведення тувинської писемності на кириличну основу (ця абетка є чинною в теперішній час).
Кирилична абетка тувинської мови:
| А а | Б б | В в | Г г | Д д | Е е | Ё ё | Ж ж |
| З з | И и | Й й | К к | Л л | М м | Н н | Ң ң |
| О о | Ө ө | П п | Р р | С с | Т т | У у | Ү ү |
| Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ | Ы ы |
| Ь ь | Э э | Ю ю | Я я |
- Деякі особливості використання літер тувинської абетки:
- літера Ңң = «ng», [ŋ]; з неї не починаються слова.
- літера Өө = «ö», [ø].
- літера Үү = «ü», [y].
- літера Ьь вживається лише в словах російського походження.
- літера Ъъ використовується як знак ларингалізації, тобто для позначення гортанності звука.
Оскільки тувинська є рідною мовою для переважної більшості населення Туви (рідкісний випадок для російських автономій), то вона знаходить широке використання як у побуті, так і громадському житті республіки. Тувинська — мова ЗМІ, в тому числі і телебачення, навчання, як шкільного так і вищого, книг, побутового спілкування тощо.
В Інтернеті тувинська мова представлена відносно слабко — діє єдиний, але значний за обсягом, тувинськомовний форум[1]; Тувинська Вікіпедія тривалий час перебувала у стані розробки (тестовому режимі)[2].
Під час збройної агресії Росії проти України тувинських радистів подекуди використовують для комунікації, щоб їх не могли зрозуміти у разі, якщо ЗСУ перехоплять цю комунікацію[3].
- ↑ Сайт тувинського народу (тувин.). Архів оригіналу за 13 травня 2005. Процитовано 21 травня 2008.
- ↑ Тувинська Вікіпедія. Архів оригіналу за 3 серпня 2009. Процитовано 21 травня 2008.
- ↑ Нацреспублики — колониальные придатки России | писательница из Тывы Данхаяа Ховалыг. YouTube. TV2media. 9 серпня 2023. Процитовано 15 жовтня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 11. Кн.1, К., 1984, стор. 380
- Англійсько-тувинський і тувинсько-англійський online розмовний словник [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Сайт тувинського народу (тувин.)
- Матеріали з тувинської мови і фольклору [Архівовано 20 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Тувинська абетка [Архівовано 30 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Исхаков Ф. Г., Пальмбах А. А. Грамматика тувинского языка., М., 1961
- Сат Ш. Ч. Формирование и развитие тувинского национального литературного языка., Кызыл, 1973
- Тувинська мова на сайті Ethnologue: Tuva. A language of Russian Federation (англ.)
- Тувинська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Tuvinian [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Тувинська мова на сайті WALS Online: Language Tuvan [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)