Новодонецьке (Краматорський район)
селище Новодонецьке | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Донецька область |
Район | Краматорський район |
Громада | Новодонецька селищна громада |
Основні дані | |
Статус | із 2024 року |
Площа | 2.73 км² |
Населення | ▼ 5698 (01.01.2021)[1] |
Густота | 2087 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 85010—85011 |
Телефонний код | +380 6277 |
Географічні координати | 48°38′05″ пн. ш. 36°58′56″ сх. д.H G O |
Висота над рівнем моря | 132 м |
Водойма | р. Водяна
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Легендарна |
До станції: | 1 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 91,6 км |
- автошляхами: | 124 км |
Селищна влада | |
Адреса | 85010, Донецька область, Краматорський район, смт Новодонецьке, вул. Московська, 3 |
Голова селищної ради | Аксьонов Андрій Анатолійович |
Карта | |
![]() | |
|
Новодоне́цьке — селище у Краматорському районі Донецької області. Адміністративний центр Новодонецької селищної громади. Розташоване на річці Водяна за 124 км від Донецька.
Селище Красноармійської групи гідрошахт, нині — Новодонецьке, утворено 1956 р. у зв'язку з будівництвом гідрошахти «Піонер», яка в комплексі зі збагачувальною установкою дала перше вугілля 1961 р. В 1956 р. розпочато будівництво шахтного селища і автодоріг до шахт і Добропілля. В першу чергу, побудували будівлю барачного типу (знесені до 1996 р.), Клуб «Шахтар», школу-інтернат, книжковий магазин і міст на південному виїзді з селища.
![](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B0_%C2%AB%D0%9F%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%C2%BB.jpg/250px-%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B0_%C2%AB%D0%9F%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%C2%BB.jpg)
Завдяки Донецькому обласному архіву можна уявити, з якими труднощами зіткнулося робітниче селище на початку свого існування. В 1957 р. Олександрівський район додатково відчужує 250 га колгоспних земель під об'єднане селище шахт Д-1 і Д-2. В 1959 р. в будівлі гуртожитку відкривається лікарня на 50 ліжок, — населення обслуговували 3 лікарі замість 13, покладених по штату. Приблизно в цей час у селищі відкриваються побутові майстерні Степанівської сільпо: швейна, взуттєва, годинникова, і перукарня. В 1959 р. Олександрівська райрада розглянула і затвердила скоригований план об'єднаного селища шахт Д-1, Д-2, Д-3, гідрорудника і селища шахтобудівників, в який входили заходи щодо очищення русла р. Самара і переносу ринкової площі подалі від станції (оскільки тут було заплановано зведення лікарняного містечка). На початку 60-х рр. в селищі вже діяли бібліотеки будуправління № 4 та № 8, дитсадок, ясла.
![](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/64/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0.jpg/250px-%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0.jpg)
Коли були побудовані перші вулиці селища, жителі зіткнулися з проблемою неякісної роботи підрядних організацій: будуправління № 4 та № 8, Сантехелектромонтаж (ділянка № 4) під час будівельних робіт подчастей руйнували те, що було зроблено в попередні роки з благоустрою. Так, багато проїзні і внутрішньоквартальні дороги були забруднені, захаращені, т.к. підрядники погано вели роботу з будівництва водопроводу, каналізації, тепломережі, не доводячи розпочату справу до кінця. Місцями був пошкоджений електрокабель.
В 1961 р. селищна рада розробляє правила, за допомогою яких намагається нормалізувати санітарну обстановку в селищі. Так, будівельно-монтажні роботи з руйнуванням доріг і тротуарів, псуванням лісонасаджень допускається проводити лише при згоді на те селищної ради. Виділено певні місця під стоянку робітника і будівельного автотранспорту; причому, стоянка на вулицях, біля гуртожитків і житлових будинків заборонялася. Заборонявся проїзд автотранспортом тротуару, а також рух гусеничного транспорту по асфальтованих дорогах. Олександрівський автопарк зайнявся установкою дорожніх знаків.
Будівля буфета їдальні № 9 Добропільського ОРСа біля автобусної зупинки, в якому продавали спиртне і біля якого відбувалися бійки, передали під квиткову касу Новодонецької автоколони. Проводились роботи по збереженню ставу в районі селища: перемичка водозливу періодично зміцнювалася для захисту водойми під час весняного паводку. В 1964 р. автодорога через селище і станцію була заасфальтована.
В 1960-х роках в Новодонецькій школі-інтернаті діяв експедиційний загін «В глибину століть», що займався краєзнавством, і що зібрав, зокрема, багатий матеріал з історії будівництва гідрошахт. Нині назріла необхідність очищення р. Водяна в районі Новодонецька, Іверського.
В 1990-х роках шахта «Піонер» дивом змогла провести реконструкцію. Після розпаду СРСР виявилося, що обладнання для гідровиїмки вугілля проводиться за кордоном. Все це відбувалося на тлі систематичних збоїв у державному фінансуванні вуглевидобутку, величезної заборгованості по зарплаті та енергоносії. Шахту могла спіткати сумна доля сусідки — гідрошахти «Червоноармійська». Від закриття шахту «Піонер» врятувало те, що до 1999 р. на ній змогли підготувати лаву пласта m3. В 1999 р. шахта «Піонер» перейшла на традиційний — «сухий» спосіб видобутку вугілля. Нову лаву обладнали комплексом 3МКД90.
На станції Легендарна (за проектом Міністерства оборони СРСР на зведення залізниці Дубове — Мерцалове роздільний пункт іменувався Степанівка) знаходяться перевантажувальні комплекси довгомірів і навалювальних вантажів, пункт техогляду і елеватор, розрахований на відвантаження більш 2 тис. тонн зернових на добу (20-25 вагонів-зерновозів). Розмір бункерних ємностей — найбільший в Україні і третій за величиною в Європі (150 тис. т). Нині елеватор працює не більше ніж на третину проектної потужності, забезпечуючи відправку шести вагонів-зерновозів і з десяток автомашин на добу. Автостанція в Новодонецькому знаходиться біля південного виїзду з селища (ст. Легендарна — біля північного виїзду, звідси до автостанції — близько 2 км через селище пішки), відправляє автобуси на Олександрівку, Лозову, Білозерське, Добропілля, Красноармійськ, Донецьк, Краматорськ, Знаменівка.
За даними перепису 2001 року населення селища становило 6294 осіб, із них 54,85 % зазначили рідною мову українську, 44,80 % — російську, 0,11 % — білоруську, 0,06 % — молдовську, 0,02 % — вірменську, циганську та румунську[2]
Динаміка зміни населення Новодонецького за роками:[3]
![](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/timeline/ljqcn7uvj65y3z1xzix7ugknsbov70a.png)
![](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/92/%D0%AD%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%22%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8B%D0%B9%22%2C_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B5%2C_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg/250px-%D0%AD%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%22%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8B%D0%B9%22%2C_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B5%2C_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg)
Шахтарське селище, розташоване біля шахти «Піонер» та збагачувальної фабрики «Піонер», яка входить до складу державної холдингової компанії «Добропіллявугілля». Нині в Новодонецькому діють 2 школи, 3 дитсадки, Будинок культури, бібліотека, спорткомплекс, лікарня. На ст. Легендарна знаходиться елеватор, розрахований на відвантаження понад 2 тис. тонн зернових на добу (20-25 вагонів-зерновозів). Розмір бункерних ємностей — найбільший в Україні і третій за величиною в Європі (150 тис. т). Нині елеватор працює не більше ніж на третину проектної потужності, забезпечуючи відправку шести вагонів-зерновозів і з десяток автомашин на добу.
Нині в Новодонецькому діють 2 школи, 3 дитсадка, РАГС, дом культури, бібліотека, музична школа, спорткомплекс, лікарня, відділення зв'язку та ощадбанку. За радянських часів у селищі діяла меблева фабрика, ресторан і 3 бібліотеки.
![](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/13/%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC_%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%98_%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%8F_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8_%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BD%D0%B0._%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B5%2C_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg/250px-%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC_%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%98_%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%8F_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8_%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BD%D0%B0._%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B5%2C_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg)
Горлівська і Слов'янська єпархія Української Православної Церкви. Тихоновський храм. Престольне свято: пам'ять свт. Тихона Задонського (1 серпня, 26 серпня). Настоятель: протоієрей Володимир Кузовков. Священнослужителі: священик Михайло Утяцький. Адреса: 85010 п. Новодонецьке м. Добропілля, вул. Московська, 9. Храм у пристосованому приміщенні був відкритий в 1993 році. З 2000 року ведеться будівництво типового храму.
Донецький екзархат Українська Греко-Католицька Церква. Парафія «Преображення Господнього» смт Новодонецьке, Добропільський р-н, Донецької обл., вул. Шкільна, 1, 85010. о. Стефан Попадюк.[4][5]
- Смоляр Іван Дмитрович (1961—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
-
Алея
-
Новодонецьке, Україна
-
Новодонецьке
-
Плавальний басейн
-
Дитячий садок «Ромашка»
-
Дитячий майданчик
-
Новодонецька селищна рада
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 23 березня 2014.
- ↑ Наведено за даними державної служби статистики України.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 20 березня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 10 червня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- http://www.postvorskla.org.ua
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. — 367
- Історія залізниці Красноармійськ—Добропілля—Легендарна, Мерцалове—Дубове [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Картка на сайті ВР [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
|