Самаєва Леся Василівна

Леся Самаєва
Народилася	28 червня 1975(1975-06-28) (49 років) Київ, УРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	акторка телеведуча
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Чоловік	Андрій Самінін
Діти	Марія Самініна (2002 р.н.)
IMDb	ID 2979005
Нагороди та премії
Заслужений артист України

Ле́ся Васи́лівна Сама́єва ( нар. 28 червня 1974(19740628), Київ, УРСР) — українська акторка, телеведуча та заслужена артистка України (2016). Акторка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Член Національної спілки театральних діячів України і Національної спілки кінематографістів України.

Біографія

Народилась 28 червня 1975 року в Києві в родині журналістів. В 1996 році закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (зараз Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), курс Заслуженого діяча мистецтв України Л. А. Олійника.

З 1996 року акторка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

Фільмографія

Кіно

• «Звичайна справа» (2012) — дружина Толіка
• «Скажене весілля» (2018) — Галина Середюк
• «Скажене весілля 2» (2019) — Галина Середюк
• «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке» (2019) — Одарка

Телебачення

• «Сестри по крові» (2005—2006) — Танюша
• «Тільки кохання» (2009) — Дарина Олексіївна
• «Домашній арешт» (2010) — Ната Малуха
• «Село на мільйон» (2016) — Рената
• «Таємниці» (2019) — Зіна
• «Юрчишини» (2019) — Олена
• «Останній день війни» (2020) — Люська
• Рідня (2020)

Ролі в театрі

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

• Мальвіна — «Новорічні пригоди Буратіно» А. Гетманського (1996)
• Лукреція — «Комедія про принадність гріха» за п'єсою Нікколо Макіавеллі «Мандрагора» (1996)
• Людмила Рутілова — «Кручений біс» Федора Сологуба (1997)
• Саша — «Живий труп» Льва Толстого (1997)
• Нінетта — «Любов до трьох апельсинів» Карло Гоцці (1997)
• Рахіль — «Ти, кого любить моя душа» за п'єсою Надії Птушкіної «Овечка» (1998)
• Б'янка, Дездемона — «Венеціанський мавр («Отелло»)» Вільяма Шекспіра (1998)
• Міс Мейбл Чілтерн — «Ідеальний чоловік» Оскара Уайльда (1999)
• Віола — «Що ви загубили в чужих снах?» за п'єсою Макса Фріша «Санта Крус» (1999)
• Надя — «Довічний чоловік» Федора Достоєвського (1999)
• Кітті Щербацкька — «Анна Кареніна» Льва Толстого (2000)
• Маруся Чурай — «Нехай одразу двох не любить…» за п'єсою Михайла Старицького «Ой, не ходи, Грицю…» (2000)
• Сільветта — «Тайна пристрасті жагучої» за п'єсою Едмона Ростана «Романтики» (2003)
• Роксана — «Сірано де Бержерак» Едмона Ростана (2005)
• Жінка із родини Монтеккі — «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра (2005)
• Флавія Брент — «Глядачі на виставу не допускаються!» за п'єсою Майкла Фрейна «Театр» (2006)
• Медсестра Марія — «Черга» Олександра Марданя (2006)
• Миронова — «Голубчики мої!..» за творами Федора Достоєвського і Олександра Володіна (2006)
• Людмила — «Останній герой» Олександра Марданя (2007)
• Шарлотта Гейз — «Лоліта» за романом Володимира Набокова «Лоліта» (2008)
• Нюра — «Граємо Чонкіна» за романом Володимира Войновича «Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» (2009)

Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса

• Ніна Зарічна «Чайка» Антона Чехова (1999)
• Єва «Авва і Смерть» Оксани Танюк (2008)

Нагороди і відзнаки

• 2004 — Спеціальний приз кінофестивалю студентських робіт «Відкрита ніч» за найкращу жіночу роль фестивалю (кінофільм «Гунька»).

• 2007 — лауреатка театральної премії «Київська пектораль» в номінації «Найкраще виконання жіночої ролі» за роль медсестри Марії у виставі «Черга» Олександра Марданя.

• 2009 — лауреатка премії імені Віри Левицької.

Сім'я

• Чоловік — актор Андрій Самінін.
• Дочка — Марія Самініна (2002).

Посилання

• Самаєва Леся Василівна на сайті IMDb (англ.)
• Леся Самаєва на сайті Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (рос.)