Свято-Михайлівський кафедральний собор (Черкаси)
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (червень 2017) |
| Свято-Михайлівський кафедральний собор | |
|---|---|
| Координати: 49°26′02″ пн. ш. 32°03′31″ сх. д. / 49.43389° пн. ш. 32.05861° сх. д. | |
| Тип споруди | собор і православний храм |
| Розташування |  Україна, Черкаси |
| Архітектор | митрополит Черкаський владика Софроній |
| Початок будівництва | 1994 |
| Кінець будівництва | 2002 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | візантійський |
| Належність | УПЦ МП |
| Єпархія | Черкаська єпархія УПЦ (МП) |
| Адреса | вул. Надпільна, б.212 |
| Епонім | Архангел Михаїл |
  Свято-Михайлівський кафедральний собор (Черкаси) (Україна) | |
 | |
 Свято-Михайлівський кафедральний собор у Вікісховищі | |
.jpg){kind=link}
Свя́то-Миха́йлівський кафедральний собор — один з храмів міста Черкаси, головний кафедральний собор Черкаської єпархії Української православної церкви Московського патріархату. Собор є найвищим православним храмом України.
Собор розташований на території одного з найбільших парків міста — Соборного (колишня назва — Першотравневий), де раніше розташовувалась інша церква. Храм споруджено у візантійському стилі за проектом митрополита Черкаського владики Софронія, що є почесним членом Академії архітектури України, входить до складу Архітектурно-містобудівної ради при управлінні архітектури та містобудування Черкаського міськвиконкому[1]. Він же керував безпосередньо і будівельними роботами.
Розміри Свято-Михайлівського собору — а це висота у 74 м, довжина у 58 м та ширина у 54 м — роблять його найбільшим православним храмом в Україні[2] та 4-м православним храмом у світі. Собор здатний одночасно вмістити 12 тисяч вірян[3].
.jpg)
Собор збудований на місці цвинтаря Свято-Миколаївського собору. Тут же розташовувались військова Свято-Георгіївська церкви, яка була зведена у роки Першої світової війни на військовому кладовищі та цвинтарна Свято-Успенська церква, що була закрита найостаннішою у місті 1936 року[4]. Свято-Георгіївський храм був свячений 7 жовтня у пам'ять полеглих воїнів. Кошти на будівництво храму збирали усім містом. Як писав історик-краєзнавець Ю.Мариновський: «будівництво православного храму було справою всього міста без оглядки на національність та релігійну приналежність». Церква мала багатий позолочений іконостас. Після війни та становлення радянської влади основними парафіянами стали залізничники. Влітку 1933 року церква була закрита, а невдовзі пограбована.
9 серпня 1992 року рішенням Священного Синоду УПЦ МП було відроджено Черкаську єпархію, яка передбачала існування кафедрального собору. Серед ділянок, запропонованих міською владою для будівництва храму, було обрано місце на колишньому цвинтарі в межах Першотравневого парку, де відбувалися масові гуляння черкасців. Будівництво було розпочато 1994 року і тривало 6 років, ще 2 роки продовжувались роботи з оздоблення собору, як зовнішнього, так і внутрішнього[2]. Завершено зведення Свято-Михайлівського собору й проведено обряд освячення храму 9 серпня 2002 року на честь Святого Архістратига Михайла, тобто саме на 10 річницю відновлення Черкаської єпархії та 10-річчя архієрейської хіротонії ідейного сподвижника храму владики Софронія. На церемонії були присутні 5 православних митрополитів та 20 єпископів з України, Росії, Німеччини, Чехії, Угорщини та Білорусі, а також 15 тисяч прихожан[5].
На урочисту церемонію освячення Храму прибуло 5 православних митрополитів і 20 єпископів з України, Росії, Німеччини, Чехії, Угорщини та Білорусі.
Собор зводили за рахунок різних джерел, у тому числі і на пожертви пастви, окремих заможних меценатів, серед яких, зокрема, був і Дмитро Фірташ[6]. 25 травня 2003 року до новозбудованого храму перенесли мощі мученика Макарія Овруцького і Канівського, що з 1671 року був настоятелем Канівського монастиря, а у вересні 1678 року прийняв мученицьку смерть від турків, що напали на Канів[7]. У червні 2004 року біля меморіальної каплиці на спомин про жертви сталінських репресій, зокрема черкаського духовенства, а також про зруйнування всіх міських храмів у «безбожні» 1920—1930 роки, було відкрито пам'ятник зруйнованим храмам[8].
На проведеній за взірцем «Сімох чудес України» місцевій акції «Сім чудес Черкащини», що тривала наприкінці 2007 — у середині 2008 років Свято-Михайлівський собор у Черкасах був одним зі 116 претендентів на звання переможців акції[9]. Від 2008 року почато зведення найвищої (заввишки 134 м) в Україні храмової дзвіниці у вигляді голуба, також за оригінальним проектом митрополита Софронія.
- ↑ Софроній (Дмитрук Дмитро Савович) на who-is-who.com.ua[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ а б Протоієрей Анатолій Чортополох (Черкаси) ЧЕРКАСИ. Найбільший храм України відзначив престольне свято.[недоступне посилання з травня 2019] // інф. за 22 листопада 2006 року на www.orthodoxy.org.ua «Православіє в Україні» (Інтернет-видання УПЦ) [Архівовано 27 листопад 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ 33. Козацький край. // Автомобільна прогулянка Україною. Путівник., К.: Балтія-Друк, стор. 337
- ↑ http://procherk.info/iloveukraine/stories/6994-palomnitska-podorozh-cherkasami
- ↑ Освячення найбільшого православного храму в Україні // повідомл. за 1 вересня 2002 року на Офіційний сайт Української Православної Церкви (МП) (рос.) (укр.)
- ↑ газ. «Нова Молодь» (м. Черкаси) № 29 за 27 липня 2011 року // за матеріалами газ. «Дзеркало тижня»
- ↑ Зелененко Лариса Перша робота з каменю Володимира Толстоп'ятова на www.kaniv.net Громадський сайт міста Канів: новини, афіша, об'яви, бізнес-довідник, веб-камера, чат. [Архівовано 21 лютий 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Нікітенко Людмила Де стояв бронепоїзд, над скинутим дзвоном схилився священик // «Україна Молода» № 110 за 17 червня 2004 року
- ↑ Свято-Михайлівський собор. Черкаси. [Архівовано 8 березень 2016 у Wayback Machine.] на Веб-сторінка акції «Сім чудес Черкащини» [Архівовано 29 серпень 2009 у Wayback Machine.]