Мавзолей Котовського
| Мавзолей Котовського | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 47°45′17″ пн. ш. 29°31′39″ сх. д. / 47.75472° пн. ш. 29.52750° сх. д. | ||||
| Країна | Україна | |||
| Місто | Подільськ | |||
| Тип будівлі | Мавзолей | |||
| Дата заснування | 1925 | |||
| Побудовано | 1965 | |||
|
Основні дати: 1934 — відкриття мавзолею 1941 — руйнування 1965 — відбудова мавзолею | ||||
| Статус | Охороняється державою | |||
  Мавзолей Котовського Мавзолей Котовського (Україна) | ||||
 | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Мавзолей Котовського — могила-склеп радянського військового та політичного діяча Григорія Котовського, пам'ятка історії місцевого значення, що розташовується у місті Подільськ Одеської області. Закладений 1925 року одразу по смерті Котовського, мавзолей був зруйнований під час Другої світової війни та відновлений 1965 року у сучасному вигляді. Мавзолей Котовського є одним з двох мавзолеїв на території України.
Наступного дня після вбивства Котовського, 7 серпня 1925 року, до Бірзули (сучасний Подільськ) відрядили групу медиків, яку очолив професор Володимир Воробйов, для здійснення бальзамування тіла Котовського. Протягом кількох днів лікарі успішно виконали своє завдання. Паралельно з тим у міському парку Бірзули було споруджено невелику підземну усипальницю, куди було поміщено тіло. На похоронах Котовського були присутні радянські військові та політичні діячі Семен Будьонний, Олександр Єгоров, Йона Якір, Панас Буценко[1].
1934 року над підземною усипальницею було споруджено надземний меморіал, присвячений подіям громадянської війни та встановленню радянської влади. Ця споруда проіснувала до моменту окупації міста румунськими військами. 6 серпня 1941 року мавзолей був розграбований та знищений: були викрадені 3 ордени Червоного Прапора, які належали Котовському та зберігалися поруч з його тілом (повернуті до СРСР після війни), а саме тіло було зарите в братській могилі разом з тілами розстріляних жителів міста[1]. Незабаром робітниками залізничного депо було здійснено перепоховання жертв окупації — тіло Котовського також було віднайдене. Пошкоджені останки Котовського зберігалися були залиті спиртом для кращого збереження й були заховані до приходу Червоної армії до міста 1944 року[2].
У повоєнні часи підземну частину мавзолею було відновлено, зверху усипальнецю було накрито фанерою та встановлено портрет Котовського. Саме ж тіло, яке зазнало часткового розкладення, було повернуто до мавзолею у цинковій труні з віконцем навпроти голови[1]. Через псування тіла під час війни достеменно не відомо, чи дійсно тіло, поміщене до мавзолею, належить Котовському, чи воно було втрачено під час румунської окупації міста[2][3].
У 1960-х роках було здійснено відновлення мавзолею. 26 грудня 1965 року було відкрито сучасний меморіальний комплекс у вигляді стели з погруддям[1]. За радянської доби мавзолей був центром політичного життя — біля нього відбувалися демонстрації, його відвідували шкільні екскурсії[1][2].
У рамках закону про декомунізацію Подільська міська рада у вересні 2016 року ухвалила рішення про перепоховання Григорія Котовського на міському цвинтарі № 1[4]. Однак, це рішення лишається не виконаним, оскільки міська рада має отримати дозвіл від родичів на перепоховання[5]. Сама ж споруда відповідно до пояснення Міністерства культури України не підпадає під дію закону про декомунізацію, оскільки є місцем поховання[2].
Протягом тривалого часу мавзолей був закритий для відвідувачів, оскільки перебував у занедбаному стані. 2018 року було проведено реконструкцію комплексу за кошти міського бюджету[2].
- ↑ а б в г д Александр Фомин (4 серпня 2000). Если погибают комкоры, значит это кому-то нужно... 75 лет назад был убит легендарный Котовский. Дзеркало тижня. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2019.(рос.)
- ↑ а б в г д Лєна Ковальчук (7 грудня 2018). В Україні збереглася мумія Котовського (але це не точно). theБабель. Процитовано 17 вересня 2019.
- ↑ Всеволод Ананьев (17 червня 2016). Как сейчас выглядит мавзолей легендарного комдива Котовского. Настоящее время. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.(рос.)
- ↑ В Одесской области решили перенести прах Котовского из мавзолея на кладбище. Дзеркало тижня. 29 вересня 2016. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 17 вересня 2019.(рос.)
- ↑ Перезахоронение Котовского откладывается: в мэрии кивают на внучку комкора, а музейщики предлагают компромисс. Думская. 17 грудня 2016. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 17 вересня 2019.(рос.)