Іконографія
Про вивчення та особливості ікон див. Іконопис.
Іконографія — спеціальна історична та мистецтвознавча дисципліна, яка слугує допоміжною наукою у вивченні історії мистецтва, досліджує художні засоби, мотиви, сюжети візуальних творів мистецтва.
Іконографія — спеціальна історична дисципліна, яка досліджує виконані живописними, скульптурними або графічними засобами зображення осіб, подій, місцевостей.
Предметом дослідження іконографії (від дав.-гр.
Іконографія розробляє теорії, прийоми та методи для визначення достовірності творів, здійснює їхнє датування, встановлення адекватність відображення дійсності та автентичності подій у наявних мистецьких творах з метою використання отриманих сукупних даних в історичних дослідженнях.
Предметна область іконографії — простежити розвиток духовної культури, світогляду, обрядів, смаків людини завдяки та через будь-який вид зображень у певний хронологічний період розвитку цивілізації, встановити адекватність взаємозв'язків малярського мистецтва із загальним цивілізаційним поступом.
Іконографія тісно пов'язана з дослідженнями інших спеціальних історичних дисциплін — біографістикою, геральдикою, генеалогією, вексилологією, уніформознавством, кінодокументознавством, фотодокументознавством, а також з соціальною психологією, мистецтвознавством тощо.
Іконографія — в образотворчій культурі є схемою зображення будь-яких персонажів чи сюжетних сцен в художній християнській культурі є системою установлених правил зображення основних персонажів та подій біблійної історії.
- Іщенко Я. О., Маркітан Л. П.. Іконографія як спеціальна історична дисципліна [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 439. — ISBN 966-00-0610-1.
- Маркітан Л. П.. Іконографія [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Павленко С. Ф. Джерела зображальні. Джерелознавство історії України. Київ, 1998.
- Кондаков Н. П. История Византийского искусства и иконография по миниатюрам греческих рукописей.
- Арциховский А. В. Древнерусские миниатюры как исторический источник. Москва, 1944.
- Мировая художественная культура. Словарь-справочник. Смоленск, 2002.
- Іконографія [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 530-531. — 1000 екз.
- Іконографія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 409.
- Левченко, І. (2022). Політична іконографія Vs потестарна імагологія: евристичний потенціал, методологічні рамки та дослідницькі центри. Проблеми всесвітньої історії: науковий журнал, 3(19), 176–188. DOI: https://doi.org/10.46869/10.46869/2707-6776-2022-19-10.
|