Ікопоть
Ікопоть | |
---|---|
Ікопоть у Старокостянтинові, серпень 2009 року | |
49°48′25.200000100008″ пн. ш. 26°50′27.600000100004″ сх. д. / 49.80700° пн. ш. 26.84100° сх. д. | |
Витік | на південний захід від с. Ледянка |
• координати | 49°48′25.200000100008″ пн. ш. 26°50′27.600000100004″ сх. д. / 49.80700° пн. ш. 26.84100° сх. д. |
Гирло | Случ |
• координати | 49°45′36.000000099993″ пн. ш. 27°13′40.800000100006″ сх. д. / 49.76000° пн. ш. 27.22800° сх. д. |
Басейн | басейн Прип'яті |
Країни: | Україна Хмельницька область Хмельницький район |
Регіон | Хмельницька область |
Довжина | 45 км |
Площа басейну: | 603 |
Притоки: | Фоса, Понора (праві); Безіменна, Безіменна, Безіменна (ліві) |
Іко́поть — річка в Україні, в межах Хмельницького району Хмельницької області. Ліва притока Случі (басейн Прип'яті).
Довжина річки становить 45 км. Площа басейну — 603 км². Пересічна ширина річища 5 м, похил річки 0,9 м/км. Долина річки трапецієподібна, завширшки до 3 км, завглибшки до 25 м. Стік частково зрегульований ставками (Малопузирецьким, Гриценківським, Антонінськими, Росоловецьким).
Живлення Ікопоті, як і в Случі, здебільшого снігове і дощове. Льодостав відбувається від грудня до кінця березня.
Ікопоть бере початок на південний захід від села Ледянка Антонінської громади. Тече переважно на схід і (частково) південний схід. Протікає через стм Антоніни та місто Старокостянтинів. Впадає до Случі у східній частині Старокостянтинова.
У долині річки розташовані 3 гідрологічні заказники: «Манівецький», «Великочернятинський» та «Ікопотський».
- Річка без назви — бере початок на південному заході від Зеленої. Тече переважно на південний схід через Рублянку і у Великих Орлинцях впадає в Ікопоть. Довжина 12 км, площа басейну — 32,5 км².[1] Населені пункти вздовж берегової смуги: Закриниччя, Антоніни. Річку перетинають автомобільні дороги Т 1804, Т 2324.
- Річка без назви — бере початок на сході від Зеленої. Тече переважно на південний схід через Малу Салиху і впадає в Ікопоть у Малому Чернятині. Довжина річки 18 км, похил річки — 1,8 м/км. Площа басейну 66,8 км².[2][3] Населені пункти вздовж берегової смуги: Велика Салиха, Долинівці, Малі Юначки, Великі Юначки, Лісова Волиця, Кременчуки. Річку перетинають автомобільні дороги Т 1804, Т 2324.
- Річка без назви — бере початок на південному сході від Пихтії. Тече переважно на південний схід через Березне і в Пашківцях впадає в Ікопоть. Населені пункти вздовж берегової смуги: Нападівка, Бутівці, Волиця-Керекешина, Грибенинка. Довжина 16 км, похил річки — 2,9 м/км. Площа басейну 74,8 км².[4][5]
- Річка без назви — права притока річки без назви. Протікає через села Червона Семенівка, Оріхівка та Грибенинка. Довжина річки - 10 км, площа басейну - 15,5 км².[6]
- ↑ Хмельницьке обласне управління водних ресурсів // Басейн Дніпра // № 51. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017.
- ↑ «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 78. — (№ 1232)
- ↑ Хмельницьке обласне управління водних ресурсів // Басейн Дніпра // № 53. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017.
- ↑ «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 78. — (№ 1234)
- ↑ Хмельницьке обласне управління водних ресурсів // Басейн Дніпра // № 54. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017.
- ↑ Хмельницьке обласне управління водних ресурсів // Басейн Дніпра // № 55. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017.
- Річки Красилівщини [Архівовано 6 грудня 2016 у Wayback Machine.] на www.krasyliv.in.ua (сайт, присвячений місту Красилів) [Архівовано 12 червня 2019 у Wayback Machine.] // Бадич О. В. "Крізь плин віків... Історія Красилівщини."
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 221
- «Каталог річок України». — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 78. — (№ 1230).