Інеш Піріш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Піріш.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Інеш.
Інеш Піріш
порт. Inês Pires
Народилася1350
Борба
Діяльністькоханка
Конфесіяюдаїзм[1]
БатькоPedro Esteresd[2]
МатиMecia Annesd[3]
У шлюбі зЖуан I[4]
ДітиАфонсу Браганський[5] і Беатриса Арундельська[5][4]

Іне́ш Пі́ріш (порт. Inês Pires; бл. 1350 — після 1390) — коханка португальського короля Жуана І, позашлюбного сина Педру І. Точний рік і місце народження невідомі. Донька Педру Ештевеша та Марії Анеш. За даними Даміана де Гойша її батько був євреєм-конвертитом з Кастилії, який осів у португальській Гуарді й став шевцем[6]; за іншою легендою він був португальцем, служив у Авіському ордені, але покинув його після того, як орденський магістр Жуан закохався і викрав його доньку[6]. Познайомилася із Жуаном у 14-річному віці, коли він ще не мав претензій на португальський престол. Народила від нього двох дітей-бастардів — браганського герцога Афонсу й арундельську графиню Беатрису. Через низьке походження не могла жити при королівському дворі. Після легітимації своїх дітей Жуаном передала їх на виховання його законній дружині Філіппі Ланкастерській[7]. Прийняла чернечий постриг, увійшла до жіночої гілки Ордену святого Якова[7]. Мешкала в орденському монастирі в селі Арруда, поблизу Лісабона[7]. Також – Іне́са, Іне́с (ісп. Inés), Ігне́ш Пі́ріш (порт. Ignez Pires).

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Чоловік: Жуан I (1357—1433) — авіський магістр, португальський король.
  • Діти:
    • Афонсу (1377—1461), герцог Браганський (1442—1461)
    • Беатриса (1380—1439) ∞ 1) Томас Фіцалан, граф Арундельський ; 2) Джон Голланд, граф Гантінгдонський

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.morasha.com.br/brasil/judaismo-na-corte-de-d-pedro-ii.html
  2. ↑ Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
  4. ↑ а б Kindred Britain
  5. ↑ а б WikiTree — 2005. — ed. size: 23699588
  6. ↑ а б Barcellos, Solar dos Pinheiros de // Portugal: diccionario... V. II., p. 126-127.
  7. ↑ а б в Rodrigues Oliveria, 2010, p. 412.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Barcellos, Solar dos Pinheiros de Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1906. — Vol. II. — P. 126-127.
  • Lopes, Fernão. Chronica de El-Rei D. João I. Segunda parte – Vol. IV (1897) y V, VI y VII (1898). Lisboa: Escriptorio:Bibliotheca de Classicos Portuguezes.
  • Montalvo Machado, J.T. D. Afonso, 8.º Conde de Barcelos, fundador da Casa de Bragança // Revista de Guimarães (73): 317-357.
  • Rodrigues Oliveira, Ana (2010). Rainhas medievais de PortugalКурсивний текст. Lisboa: A esfera dos livros. ISBN 978-989-626-261-7.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Інеш Піріш

Cawley, Charles, Portugal, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інеш_Піріш&oldid=43534704