Ірод Антипа
| Ірод Антипа | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 4 до н. е. — 39 | ||
| Попередник: | Ірод I Великий | |
| Спадкоємець: | Ірод Агріппа I | |
| Народження: |
не пізніше 20 до н. е. Юдея, Ізраїль | |
| Смерть: | 39 | |
| Рід: | Іродіади | |
| Батько: | Ірод I Великий[1][2] | |
| Мати: | Мальтаке[1] | |
| Шлюб: | Phasaelisd і Іродіада[2] | |
|
| ||
Ірод Антипа (грец. Ἡ
Ірод Антипас був другим сином Ірода Великого з його четвертого шлюбу з самаритянкою Мальтаке. Разом із братами Іродом Архелаєм та Іродом Филипом II (сином Клеопатри Єрусалимської та Ірода Великого) отримав освіту і виховання у Римі. Після смерті батька у 4 р. до н. е., за його заповітом Іроду Антипасу дісталась четверта частина володінь батька, звідси прозваний «четвертовласником». Імператор Октавіан затвердив заповіт Ірода Великого та розділення царства на тетрархію поміж його трьох синів та сестри Саломеї. Етнархом Юдеї і Самарії призначений Архелаєм та тетрархами Ірод Антипас у Галілеї і Переї і Ірод Филип ІІ у Ітуреї, Трахонітській області, Батанеї та Аврані. Ірод Антипас обрав місто Сепфоріс своєю столицею. Він засновує у 16 р. місто Тиверіада на березі Генезаретського озера назване на честь римського імператора Тиберія та переносить у нього столицю своїх володінь.
Ірод Антипас закохався у Іродіаду. Іродіада мала свій перший шлюб із Іродом Боетом братом Ірода Антипаса, відповідно сином Ірода Великого та водночас її рідним дядьком (її батько — Арістобул). У цьому шлюбі і була народжена Саломія. Ірод Боет не був згаданий у заповіті Ірода Великого († 4 р. до н. е.) та жив приватним життям за що і отримав назву Боетос — Безземельний. Ірод Антипас виганяє свою дружину, дочку царя набатеїв Арети, ув'язнює її у Махероні та одружується на Іродіаді. За ці дії він попадає під нищівну критику Івана Хрестителя. Ірод Антипа також ув'язнює Івана Хрестителя у Махероні, та страчує його[3]. Скривджений тесть і цар набатеїв Арета IV, за скоєне безчестя пішов війною на Антипу та розбив його військо. У 38 році Ірод Антипас прибув у Рим просити імператора Калігулу про одержання титулу царя, але замість цього був знятий з посади та засланий у південну Галлію. Іродіада вирушила за ним. За Йосипом Флавієм Ірод Антипас помер[4], а за Діоном Кассієм був вбитий[5].
Згаданий у євангельських текстах. За біблійним текстом, розлучився з дружиною, щоб одружитися зі своєю племінницею Іродіадою, що змусила свою дочку Саломею попросити голову Іоанна Хрестителя[6][7]. Понтій Пілат привів до нього Ісуса, коли довідався, що той прийшов з Галілеї, яка перебувала під владою Ірода, але Ірод відіслав Ісуса, не давши йому ніякого вердикту. Ірод Антипа названий у Євангеліях завжди лише Ірод, цар Ірод чи Ірод Тетрарх (четверовласник): Мт. 14.1, Мр. 6.14, Лк. 3.1, 9.7, 13.31, 23.7. Лише з часом до імені Ірод стали додавати Антипас для відокремлення його імені від імені його батька. Прізвисько Антипас є скороченням від Антипатрос, що означає «намісник батька». Саме ім'я Антипас зустрічається у Біблії лише раз у Об'явленні Івана Богослова — Об. 2.13 як ім'я ранньохристиянського мученика.
- ↑ а б группа авторов Еврейская энциклопедия: Свод знаний о еврействе и его культуре в прошлом и настоящем — СПб: Брокгауз — Ефрон.
- ↑ а б Никифор (Бажанов) Иллюстрированная полная популярная библейская энциклопедия в 4-х выпусках, Enciclopédia bíblica popular completa ilustrada em 4 edições — Москва: 1891.
- ↑ Юдейські старожитності. XVII. V, 2. [Архівовано 30 березня 2016 у Wayback Machine.].(рос.)
- ↑ Йосип Флавій. Юдейська війна. II. 9. [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Римська Історія LIX, 8,2 [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Мт. 14:1-12. Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 9 січня 2014.
- ↑ Мр 6:14-19. Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 9 січня 2014.
- Антіпа Ірод [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 40. — 1000 екз.
- Ірод Антіпа [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 553. — 1000 екз.
- Энциклопедия «Религия»[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
- Библейская энциклопедия[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
