АСТ-500
_(2).JPG)
АСТ-500 (рос. ACT – атомная станция теплоснабжения) — тип радянського киплячого реактора з тепловою потужністю 500 МВт, розроблений для використання на атомних теплоцентралях.
З реактора АСТ-500 розроблено менший АСТ-300, який призначався для експорту і відрізнявся лише розміром активної зони.
Жоден реактор такого типу ніколи не був добудований.[1]
Реактор АСТ-500 був розроблений у 1980-х роках повністю в Радянському Союзі і призначався виключно для централізованого теплопостачання великих міст у великих масштабах. Реактор мав деякі незвичайні характеристики та критерії безпеки:[1]
- Мінімальний тиск у першому контурі та знижений ефект сповільнювача в активній зоні реактора для зменшення ймовірності аварії.
- Охолодження з природною циркуляцією в первинному контурі для подальшого підвищення ефективності охолодження.
- Подвійний корпус реактора , що мало мінімізувати ризик пошкодження тепловиділяючих збірок і зменшити іонізуюче випромінювання в герметичній оболонці.
- Три контури для запобігання проникненню радіоактивних речовин в тепломережі та споживачів тепла.
| Технічні характеристики | АСТ-500 | АСТ-300 |
|---|---|---|
| Теплова продуктивність | 500 МВт | 300 МВт |
| Тиск в реакторі | від 1,6 до 2,0 МПа | 2,0 МПа |
| Кількість паливних елементів | 121 | 85 |
| Тиск в першому контурі | 2 МПа | 2 МПа |
| Температура першого контуру | 208 °C | 393/471 °C |
| Тиск у вторинному контурі | 1,2 МПа | – |
| Температура вторинного контуру | 160 °C | – |
| Термін служби | близько 45 років | близько 45 років |
З початку розробки планувалося побудувати не менше 35 атомних електростанцій з реактором АСТ у великих містах, особливо в Радянському Союзі, Берліні, Остраві, Братиславі та інших.[1]
Єдині два проекти, які розроблені і по них розпочато будівництво, це Воронеж і Горький. Будівництво цих теплових електростанцій почалося на початку 1980-х років, кожна з двох таких реакторів. Після 1990 року будівництво спочатку було припинено, а після 1993 року на підставі проведеного у Воронежі референдуму скасовано. Хоча в 1996 році існували плани відновити проект АСТ, вони не реалізувалися, і в 2020 році обидві недобудовані теплоцентралі були знесені.[2][3]
У 21 столітті також були плани використовувати комплектуючі з Горького в Томську, але ці плани також не були реалізовані.[3]
Таблиця передбачуваних раніше реакторів (держави відповідно до чинних сьогодні кордонів)
[ред. | ред. код]У таблиці немає країн, які тільки думали про будівництво реакторів АСТ - Польща, Латвія, Білорусь, Китай
| Держава | Реактор | Тип реактора |
|---|---|---|
| Болгарія | Софія-1 | АСТ-500 |
| Софія-2 | ||
| Словаччина | Пезінок-Шенквіце-1 | АСТ-500 |
| Пезінок-Шенквіце-2 | ||
| Чехія | Радотин-1 | АСТ-300 |
| Радотин-2 | ||
| Пльзень-1 | АСТ-200 | |
| Пльзень-2 | ||
| Пльзень-3 | ||
| Ношовіце-1 | АСТ-300 | |
| Ношовіце-2 | ||
| Німеччина | Вольтерсдорф | АСТ-500 |
| Вольтерсдорф | ||
| Кмелєн | ||
| Кмелєн | ||
| Блумберг | ||
| Блумберг | ||
| Росія | Вороніж | АСТ-500 |
| Вороніж | ||
| Владивосток | ||
| Владивосток | ||
| Северськ | ||
| Северськ | ||
| Іваново | ||
| Іваново | ||
| Горький | ||
| Горький | ||
| Хабаровськ | ||
| Хабаровськ | ||
| Архангельськ | ||
| Архангельськ |
- ↑ а б в г AST-Reaktor – Nucleopedia. de.nucleopedia.org. Процитовано 26 жовтня 2021.
- ↑ Kernheizwerk Woronesch – Nucleopedia. de.nucleopedia.org. Процитовано 26 жовтня 2021.
- ↑ а б Kernheizwerk Gorki – Nucleopedia. de.nucleopedia.org. Процитовано 26 жовтня 2021.
