Абель Руїс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Абель Руїс
Абель Руїс
Абель Руїс
Особисті дані
Народження 28 січня 2000(2000-01-28) (24 роки)
  Алмусафес, Іспанія
Зріст 182 см
Вага 76 кг
Громадянство  Іспанія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Іспанія «Жирона»
Номер 9
Юнацькі клуби
2008–2012
2012–2017 		Іспанія «Валенсія»
Іспанія «Барселона»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2017–2020 Іспанія «Барселона Б» 67 (9)
2019–2020 Іспанія «Барселона» 1 (0)
2020–2024 Португалія «Брага» 123 (20)
2024– Іспанія «Жирона» 5 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2015–2017 Іспанія Іспанія U-17 38 (25)
2018 Іспанія Іспанія U-18 4 (7)
2017–2019 Іспанія Іспанія U-19 18 (7)
2019–2023 Іспанія Іспанія U-21 27 (13)
2024 Іспанія Іспанія (ол.) 5 (1)
2021– Іспанія Іспанія 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 16 вересня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 9 серпня 2024.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Руїс.

Абель Руїс (ісп. Abel Ruiz, нар. 28 січня 2000, Алмусафес) — іспанський футболіст, нападник клубу «Жирона».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 28 січня 2000 року в місті Алмусафес. Абель починав займатись футболом у рідному місті, а з 2008 року займався в дитячій футбольній школі клубу «Валенсія». У 2012 році дванадцятирічний Абель Руїс приєднався до системи «Барселони»[1], пройшовши усі вікові рівні.

Абель Руїс у юнацькій команді «Барселони». 2016 рік.

21 листопада 2016 року Абель підписав контракт з клубом[2]. 9 квітня 2017 він дебютував за другу команду клубу в матчі Сегунди Б проти «Бадалони» (2:0)[3]. З командою до 19 років Руїс виграв Юнацьку лігу УЄФА 2017/18, забивши один з голів у фіналі проти «Челсі» (3:0)[4].

Дебют Руїса в першій команді відбувся в Суперкубку Каталонії 7 березня 2018 року, забивши переможний пенальті в грі проти «Еспаньйола»[5]. Дебютував у Ла Лізі 12 травня 2019 року в грі проти Хетафе (2:0)на "Камп Ноу", замінивши Філіппе Коутінью по ходу другого тайму[6]. Цей матч так і залишився єдиним для гравця.

31 січня 2020 року Руїс приєднався до португальської «Браги» на правах оренди до кінця сезону, із зобов'язанням викупу на 8 мільйонів євро[7]. Він дебютував за нову команду 20 лютого в матчі плей-оф Ліги Європи УЄФА проти шотландського «Рейнджерса», в якому забив гол, втім команда поступилась 2:3[8].

27 червня 2024 року підписав контракт на п'ять років з «Жироною»[9].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]
Абель Руїс у складі юнацької збірної Іспанії (U-19). 2019 рік.

2015 року дебютував у складі юнацької збірної Іспанії (U-17). У 2016 році він поїхав у складі цієї команди на юнацький чемпіонат Європи (до 17 років) в Азербайджані[10]. Будучи на рік молодшим за своїх товаришів по команді, Руїс закінчив чемпіонат з 4 голами, і став другим бомбардиром турніру, а команді дійшла до фіналу, поступившись там лише в серії пенальті Португалії[11]. А вже наступного року Руїс поїхав на наступне юнацьке Євро, що пройшло у Хорватії. Цього разу він був капітаном команди і знову відзначився чотирма забитими м'ячами, а команда дійшла до фіналу. Втім цього разу у серії пенальті іспанці обіграли Англію і стали чемпіонами Європи[12]. Цей результат дозволив Абелю у складі команди поїхати на юнацький чемпіонат світу 2017 року в Індії[13]. Під час цього турніру Руїс забив 6 голів, завдяки чому отримав нагороду «Бронзовий бутс», а іспанці знову зустрілись у фіналі з англійцями. Повторити успіх європейської першості Руїсу і партерам не вдалось і вони програли 2:5, ставши віце-чемпіонами світу. Загалом, забивши із 25 голами Руїс став найкращим бомбардиром збірної Іспанії до 17 років в історії.

У червні 2018 року з і збірною 18 років Руїс взяв участь у XVIII Середземноморських іграх, що проходили в Таррагоні. Іспанія виграла турнір, перемігши у фіналі Італію (2-3), а Руїс став головним героєм матчу, завдяки своєму хет-трику, який приніс іспанцям трофей[14]. Загалом на Середземноморських іграх 2018 року він забивав 7 голів лише за 4 матчі.

З юнаками до 19 років він взяв участь у юнацькому чемпіонаті Європи 2019 року. Іспанія виграла одинадцятий для себе титул, перемігши у фіналі Португалію (2:0). У змаганнях Руїс виходив на поле 4 рази і забивав один гол у груповому етапі проти Італії (2:1)[15]. Загалом на юнацькому рівні взяв участь у 60 іграх, відзначившись 39 забитими голами.

З 2019 року залучався до складу молодіжної збірної Іспанії, з якою кваліфікувався на молодіжний чемпіонат Європи 2021 року[16].. На молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах.

26 червня 2024 року потрапив до заявки олімпійської збірної Іспанії для участі в матчах футбольного турніру на літніх Олімпійських іграх 2024 в Парижі[17].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
apr.- черв. 2017 Іспанія «Барселона Б» СДБ (ІІІ) 1+1[18] 0 -[19] - - - - - - - - 2 0
2017–18 СД (ІІ) 26 3 -[19] - - - - - - - - 26 3
2018–19 СДБ (ІІІ) 21 3 -[19] - - - - - - - - 21 3
трав. 2019 Іспанія «Барселона» ПД 1 0 КІ - - ЛЧ[20] - - СІ - - 1 0
2019-січ. 2020 Іспанія «Барселона Б» СДБ (ІІІ) 19 3 -[19] - - - - - - - - 19 3
Усього за «Барселону Б» 67+1 9 - - - - - - 68 9
січ.-лип. 2020 Португалія «Брага» ПЛ 6 1 КП+КПЛ - - ЛЄ 2 1 - - - 8 2
2020–21 ПЛ 1 0 КП+КПЛ - - ЛЄ - - - - - 1 0
Усього за «Брагу» 7 1 - - 2 1 - - 9 2
Усього за кар'єру 76 10 - - 2 1 - - 78 11

Досягнення

[ред. | ред. код]

Клуб

[ред. | ред. код]
«Барселона»
«Брага»

Збірна

[ред. | ред. код]
Іспанія U23
Іспанія U19
Іспанія U18
Іспанія U17

Індивідуальні

[ред. | ред. код]

Рекорди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Abel Ruiz, el futuro nueve de España [Abel Ruiz, the future nine of Spain] (ісп.). Sphera Sports. 20 травня 2017. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 28 серпня 2017.
  2. ↑ Abel Ruiz se queda en el Barça [Abel Ruiz stays at Barça] (ісп.). Sport. 21 листопада 2016. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 28 серпня 2017.
  3. ↑ El almusafense Abel Ruiz debuta con el filial del FC Barcelona en la Segunda B [The almusafense Abel Ruiz debuts with the reserve team of FC Barcelona in Segunda B] (ісп.). Levante-EMV. 9 квітня 2017. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 28 серпня 2017.
  4. ↑ Media, Wirtualna Polska (23 квітня 2018). FC Barcelona zwycięzcą Ligi Młodzieżowej UEFA. W finale rozbiła Chelsea - WP SportoweFakty. sportowefakty.wp.pl (пол.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  5. ↑ Abel Ruiz, protagonista en la tanda de penaltis [Abel Ruiz had his debut by scoring on the penalty shoot-out] (ісп.). Sport. 7 березня 2018. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
  6. ↑ Abel Ruiz makes first team debut. FC Barcelona. 12 травня 2019. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 21 лютого 2020.
  7. ↑ Abel Ruiz leaves for SC Braga. FC Barcelona. 31 січня 2020. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 19 жовтня 2020.
  8. ↑ Rangers' Ianis Hagi completes thrilling Europa League comeback against Braga. The Guardian. 21 лютого 2020. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
  9. ↑ Abel Ruiz, red and white until 2029 (англ.). Girona FC. 27 червня 2024. Процитовано 17 вересня 2024.
  10. ↑ Cuatro representantes valencianos, rumbo a la Eurocopa Sub-17 de Azerbaiyán [Four Valencians, to the under-17 European Championship in Azerbaijan] (ісп.). FFCV. 28 квітня 2016. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.
  11. ↑ José Gomes crowned U17 EURO top scorer. UEFA.com (англ.). 21 травня 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 19 жовтня 2020.
  12. ↑ а б Spain secure record third U17 EURO title. UEFA.com. 19 травня 2017. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.
  13. ↑ Oficial | Esta es la convocatoria para la Copa Mundial Sub-17 de India [Official | This is the call-up for the Under-17 World Cup in India] (ісп.). SeFutbol. 22 вересня 2017. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 12 жовтня 2017.
  14. ↑ Calcio, Giochi del Mediterraneo 2018: Italia-Spagna 2-3. Ruiz firma la tripletta, azzurri d’argento. oasport.it. 30 giugno 2018. Процитовано 21 febbraio 2020.
  15. ↑ Italia Under 19, l'Europeo è già finito: decisiva la sconfitta 2-1 con la Spagna. sport.sky.it. 20 luglio 2019. Процитовано 21 febbraio 2020.
  16. ↑ OFICIAL - Estos son los convocados por la Selección española Sub-21 para jugar ante Kazajistán y Montenegro. sefutbol.com (ісп.). 30 agosto 2019. Процитовано 22 agosto 2020.
  17. ↑ Esta es la lista para la preparación de los Juegos Olímpicos. rfef.es (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 26 червня 2024. Процитовано 11 липня 2024.
  18. ↑ Плей-оф за право виходу в Сегунду.
  19. ↑ а б в г Резервні команди не мають права брати участь у Кубку Іспанії.
  20. ↑ Заявлений за Списком Б.
  21. ↑ Spain win gold in Olympic final for the ages (англ.). ФІФА. 9 серпня 2024. Процитовано 9 серпня 2024.
  22. ↑ U17 Top scorers in Azerbaijan. UEFA.com. 21 травня 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 29 серпня 2017.
  23. ↑ Technical Report – Team of the Tournament. UEFA. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 17 грудня 2017.
  24. ↑ Abel Ruiz and Amine Gouiri equal record. UEFA.com. 12 травня 2017. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  25. ↑ Ruiz level with José Gomes as top U17 EURO scorer. UEFA.com. 19 травня 2017. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.
  26. ↑ Abel Ruiz, récord de la Sub 17 [Abel Ruiz, recordist of the under-17s] (ісп.). Marca. 16 травня 2017. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абель_Руїс&oldid=43510800