Александра Ганноверська (1882–1963)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александра Ганноверська та Кумберлендська
нім. Alexandra von Hannover und Cumberland
Александра Ганноверська та Кумберлендська
Александра Ганноверська та Кумберлендська
Світлина Александри Ганноверської
6-а велика герцогиня Мекленбург-Шверіну
Початок правління:7 червня 1904
Кінець правління:14 листопада 1918
Попередник:Анастасія Михайлівна Романова
Наступник:Барбара Прусська (титулярно)
Дата народження:29 вересня 1882(1882-09-29)[1]
Місце народження:Замок Орт
Дата смерті:30 листопада 1963(1963-11-30) (81 рік) або 30 серпня 1963(1963-08-30)[2] (80 років)
Місце смерті:Glücksburg Castled
Чоловік:Фрідріх Франц IV
Діти:Фрідріх Франц, Крістіан Луї, Ольга, Тіра, Анастасія
Династія:Ганноверська династія, Мекленбурги
Батько:Ернст Август II
Мати:Тіра Данська
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Принцеса Олександра.

Александра Ганноверська та Кумберлендська (нім. Alexandra von Hannover und Cumberland), повне ім'я Александра Луїза Марія Ольга Єлизавета Тереза Віра Ганноверська та Кумберлендська (нім. Alexandra Louise Marie Olga Elisabeth Therese Vera von Hannover und Cumberland, 29 вересня 1882 — 30 серпня 1963) — остання велика герцогиня Мекленбург-Шверіну, уроджена британська принцеса з Ганноверської династії, донька кронпринца Ганноверу та герцога Кумберленду й Тевіотдейлу Ернста Августа II та данської принцеси Тіри, дружина великого герцога Мекленбург-Шверіну Фрідріха Франца IV.

Біографія

[ред. | ред. код]

Александра народилась 29 вересня 1882 року у Гмундені в замку Орт, який належав ерцгерцогу Йоганну Сальватору Австрійському. Була третьою дитиною та другою донькою в родині кронпринца Ганноверу Ернста Августа II та його дружини Тіри Данської. Мала старшого брата Георга Вільгельма та сестру Марію Луїзу. Згодом у неї з'явилися двоє молодших братів та сестра. Їхній дід з материнського боку Крістіан IX в той час був королем Данії.

Мешкала родина на віллі Редтенбахер у Гмундені, куди Ганноверське сімейство переїхало після анексії королівства Пруссією у 1866 році. Також мали квартиру у Відні. Жили на кошти, які король Георг V, дід Александри, встиг у свій час розмістити в банках Англії. Батько, який близько товаришував з імператором Францом Йосифом I, носив титул кронпринца Ганноверу, однак фактично був титулярним королем та мав власний невеликий двір (до 200 осіб).

У 1886 році родина переселилася до новозбудованого Кумберлендського замку.[3][4] Батько був домосідом, займався вивченням давного мистецтва та полюбляв бавитися з дітьми. Матір, уроджена данська принцеса, зрідка відвідувала сімейні зібрання данської родини у Фреденсборгу в Копенгагені та періодично брала малечу разом із собою. Кілька разів їх у Гмундені навідувала російська імператриця Марія Федорівна, частим гостем був імператор Франц Йосиф I. Загалом мешкало сімейство досить усамітнено. У 1892 році їхнє фінансове становище покращилося, коли Ернст Август отримав відсотки Вельфського фонду, який складався з конфіскованих активів королівства Ганновер.[5]

Весілля Александри та Фрідріха Франца

Александра з сестрами мали великий посаг та були відомі як дуже вродливі дівчата. Вона стала першою кандидатурою на шлюб із кронпринцом Німецької імперії Вільгельмом, однак рішуче відмовила юнаку.[6] Зрештою, в 21-річному віці взяла шлюб із 22-річним великим герцогом Мекленбург-Шверіну Фрідріхом Францом IV. Церемонія пройшла 7 червня 1904 року в Гмундені.[7] Оселились молодята у Шверінському замку. Літньою резиденцією був палац Людвігслюст.

Александра виконувала представницькі обов'язки та займалася благодійністю. За п'ять років після весілля завагітніла та у квітні 1910 року народила сина. Всього у подружжя було п'ятеро дітей:

  • Фрідріх Франц (1910—2001) — унтерштурмфюрер СС, був морганатично одружений із Карін Елізабет фон Шапер, дітей не мав;
  • Крістіан Луї (1912—1996) — титулярний великий герцог Мекленбург-Шверіну у 1945—2001 роках, був одружений з принцесою Барбарою Прусською, мав двох доньок;
  • Ольга (1916—1917) — прожила півтора місяця;
  • Тіра (1919—1981) — одружена не була, дітей не мала;
  • Анастасія (1923—1979) — дружина принца Фрідріха Фердинанда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзького, мала четверо доньок.
Александра (друга справа) з данською королівською родиною в Гельбензанде

У грудні 1912 році у Шверінському палаці сталася пожежа, внаслідок якої було зруйновано близько третини будівлі.[8] Були знищені головні сходи та відомий Золотий зал, втрачені численні витвори мистецтва.[9] Збитки складали 750 000 доларів.

У лютому 1918 року Фрідріх Франц став також регентом великого герцогства Мекленбург-Штреліц. Був головою мекленбурзьких герцогств до Листопадової революції.

Після повалення монархії родина виїхала до Данії, королем якої був кузен Александри Крістіан X, а королевою-консортом — сестра Фрідріха Франца Александріна. Два роки сімейство провело у їхній літній резиденції Сорґенфрі. Майно великого герцога в Німеччині було націоналізоване. У 1919 році, як компенсацію, їм повернули мисливський будинок Гельбензанде, і родина вернулася до Німеччини. У 1921 році вони перебралися до палацу Людвігслюст, де мешкали майже до закінчення Другої світової війни. Також їм належав Віліградський замок.[10] У вересні 1932 року вони запросили жіночу частину Мекленбурзького автомобільного клубу відвідати Гельбензанде. У гості прибули 28 дам на 12 автівках.[11]

У 1945 році сімейство мало втікати до Фленсбургу від радянської армії. Там у листопаді 1945 року Фрідріх Франц IV помер. Александра надалі мешкала у Глюксбурзькому замку поблизу Фленсбурга. Її другий син, проголошений головою династії, мав намір впорядкувати справи із палацом Людвігслюст, однак потрапив у радянський полон і повернувся додому лише після втручання Конрада Аденауера, в кінці 1953 року.

Померла 30 серпня 1963 року у Глюксбурзькому замку. Похована поруч із чоловіком на Мекленбурзькій стороні Нового цвинтаря Глюксбургу.[12]

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Ернст Август II
 
Фредеріка Мекленбург-Стреліцька
 
Йозеф Саксен-Альтенбурзький
 
Амелія Вюртемберзька
 
Фрідріх Вільгельм
 
Луїза Кароліна Гессен-Кассельська
 
Вільгельм Гессен-Кассельський
 
Луїза Шарлотта Данська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг V
 
 
 
 
 
Марія Саксен-Альтенбурзька
 
 
 
 
 
Крістіан IX
 
 
 
 
 
Луїза Гессен-Кассельська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ернст Август II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тіра Данська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Александра
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Find a Grave — 1996.
  3. ↑ Кумберлендський замок [1] [Архівовано 11 липня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. ↑ Історія Кумберлендського замку [2] [Архівовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. ↑ Федорченко В. І.  Дім Романових. Енциклопедія біографій. ОЛМА Медіа Групп, 2003. 382 стор. — стор. 247 [3] [Архівовано 13 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Стаття у «The New York Times» від 10 червня 1904 року [4] (англ.)
  7. ↑ На її весіллі кронпринц Вільгельм познайомився з молодшою сестрою нареченого, Цецилією, яка за рік стала його дружиною.
  8. ↑ Шверінський замок [5] (нім.)
  9. ↑ Стаття «Der Goldene Saal — das Prachtstück des Schlosses» у газеті «Schweriner Volkszeitung» від 19 грудня 2013 року [6] [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Віліградський замок [7] (нім.)
  11. ↑ Automobilklub von Deutschland (Hrsg.): Allgemeine Automobil-Zeitung. Band 32. Verlag Delius-Klasing, Berlin 1932, стор. 20, стор. 59.
  12. ↑ Новий цвинтар Глюксбургу [8] [Архівовано 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Alison Weir: Britain's Royal Family: A Complete Genealogy. The Bodley Head, London, 1999.
  • Bernd Kasten: Der letzte Großherzog — Friedrich Franz IV. von Mecklenburg-Schwerin (1882—1945). In: Mecklenburgische Jahrbücher. Band 122, 2007, стор. 253–285.
  • Harald Jenner: Innere Mission und Diakonie in Mecklenburg, Band 1, Wittig 1998, стор. 122.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александра_Ганноверська_(1882–1963)&oldid=41829016