Очікує на перевірку

Ален Корно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ален Корно
Alain Corneau
Дата народження7 серпня 1943(1943-08-07)
Місце народженняМен-сюр-Луар, Франція
Дата смерті30 серпня 2010(2010-08-30) (67 років)
Місце смерті
Париж, Франція
ПохованняПер-Лашез
ГромадянствоФранція Франція
Професіярежисер, сценарист
Alma materІнститут перспективних досліджень кінематографаd
Роки активності1974—2010
IMDbID 0006734
Нагороди та премії
«Сезар» (1992)
Ален Корно у Вікісховищі

Ален Корно́ (фр. Alain Corneau; 7 серпня 1943 — 30 серпня 2010) — французький режисер, продюсер і сценарист.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ален Корно народився 7 серпня 1943 року в Мен-сюр-Луар (Франція).

У молодості він займався музикою, хотів зробити картину в джазі. Навчався режисурі в знаменитій кіношколі IDHEC (сучасна назва La femis). Після закінчення інституту деякий час жив у Нью-Йорку, збираючись зняти повнометражний фільм про фрі-джаз, але, не знайшовши грошей, повернувся до Парижа, де поступив стажистом на фільм Коста-Гавраса «Зайва людина». У наступні роки працював асистентом режисера у фільмах Коста-Гавраса, Марселя Камю, Надін Трентіньян та інших французьких режисерів.

Як самостійний режисер почав свою кар'єру з детективів, знявши кілька успішних фільмів у цьому жанрі, найпомітнішим з яких став фільм «Чорна серія», в якому взяли участь Марі Трентіньян і Бернар Бліє. Цей фільм залишився в історії французького кіно. З 1974 року зняв близько 20 фільмів різних жанрів.

Ще однією помітною його роботою став фільм «Форт Саган» з Жераром Депардьє.

У 1992 році його картина «Всі ранки світу» (Tous les matins du monde), що розповідає історію знаменитого музиканта, який жив у XVII столітті, отримала першу премію французького кінематографа «Сезар». Фільм переміг відразу в семи номінаціях: за найкращий фільм, найкращу режисуру, найкращу жіночу роль другого плану, найкращу фотографію, звук, музику і костюми.

У 2003 році Корно зняв фільм «Страх і трепет» за романом бельгійської письменниці Амелі Нотомб.

Корно також був лауреатом фестивалю у Карлових Варах і Монреальського міжнародного кінофестивалю, брав участь у Каннському і Берлінському кінофестивалях.

Остання робота Корно — трилер «Любовний злочин» («Crime d'amour») — вийшов на екрани французьких кінотеатрів у 2010.

Ален Корно був розлучений, мав відносини з Надін Трентіньян.

У 2004 році Корно отримав премію імені Рене Клера від Французької академії, яка вручається за творчий внесок, а в 2010 році — кінематографічну премію імені Анрі Ланглуа.

Помер в ніч на 30 серпня 2010 у паризькій лікарні. Корно було 67 років. За даними ЗМІ, він помер від раку легенів.[1]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Режисер

[ред. | ред. код]

Сценарист

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Martin, Douglas (31 серпня 2010). Alain Corneau, César-Winning Film Director, Dies at 67. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 14 березня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ален_Корно&oldid=38876788