Алкета I Епірський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алкета I Епірський
Народився410 до н. е.
Помер370 до н. е.
Діяльністьцар
Знання мовдавньогрецька
РідЕакіди
БатькоТаріп
ДітиНеоптолем I Епірський і Арріба Епірський

Алкета І (грец. Ἀλκέτας, 390/385 — 370 рр. до н. е.) — цар Епіру, син Тарріпаса.

Біографія

[ред. | ред. код]

З невідомих причин Алкета І вимушений був покинути Епір та знайшов прихисток у Сіракузах в тирана Діонісія I, який і відновив його на престолі.

Після повернення Алкета ввійшов у спілку з афінянами та з Ясоном Ферським, тираном Фессалії. У 373 р. до н. е. він разом з Ясоном прибув до Афін для захисту афінського стратега Тимофія, котрий завдяки цьому був виправданий.

Після смерті Алкети царство розділили два його сина — Неоптолем І та Арібба.[1][2]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Плутарх. Порівняльні життєписи: Пірр (глава 1 [Архівовано 10 жовтня 2006 у Wayback Machine.])
  2. Павсаній (i. 11. § 3).