Амстердам плюс
 | Ця стаття не має інтервікі-посилань. (26 серпня 2020) |
| Амстердам плюс |
«Амстердам+» або «Амстердам плюс» — методика розрахунку граничної ціни на природний газ для населення та підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) з прив'язкою до вартості газу на хабі TTF в Нідерландах та затрат на його транспортування в Україну.[1]
Формула введена в дію рішенням Кабінету Міністрів з 1 січня 2020 року[1]. Була скасована в частині визначення ціни на газ для населення з 1 серпня 2020 року[2], а для підприємств ТКЕ буде діяти до 1 травня 2021 року[3].
Загальний принцип дії[ред. | ред. код]
Формула визначає рівень ціни, вище якого НАК «Нафтогаз України» не мав права продавати газ для потреб населення до 1 серпня 2020 року і не може продавати його для потреб ТКЕ до 1 травня 2021 року.
Цей граничний рівень визначався як середньоарифметичне значення цін (End of Day) природного газу на наступну добу поставки газу (Day-Ahead and Weekend) на нідерландському газовому хабі (TTF) за період 1-22 числа місяця постачання газу плюс різниця між ціною на хабі TTF та кордоні України і тариф на послуги транспортування природного газу для точки входу в Україну на міждержавному з'єднанні з Польщею/Словаччиною/Угорщиною.
Формула «Амстердам+», за оцінками НАК «Нафтогаз України», відповідала принципу імпортного паритету.[4]
Позиція МВФ[ред. | ред. код]
Зміна формули була підтримана Міжнародним валютним фондом. Принцип визначення ціни на газ для населення за формулою вартість газу на хабі TTF в Нідерландах плюс вартість доставки в Україну був прописаний в Меморандумі України з Міжнародним валютним фондом від 2 червня 2020 року, лист про наміри до якого підписали Президент Володимир Зеленський, прем'єр-міністр Денис Шмигаль, голова Національного банку Яків Смолій та міністр фінансів Сергій Марченко.[5]
Аналогічні формули до «Амстердам+» в Україні[ред. | ред. код]
З квітня 2017 по грудень 2019 року ціна на газ для населення визначалася за формулою «Дюссельдорф+» —тобто вартість газу на хабі NCG в Німеччині плюс затрати на його доставку в Україну.[6]
З травня 2016 року по червень 2019 року включно діяла формула імпортного паритету «Роттердам+» для визначення вартості вугілля, в якості палива для теплових електростанцій при розрахунку прогнозної оптової ціни (ОРЦ) електроенергії в Україні[7]
Згідно до цієї формули, ціна на вугілля складалася з індикативної ціни вугілля на основі середніх індексів АРІ2 в портах Західної Європи — Амстердам–Роттердам–Антверпен (регіон ARA) за 12 місяців, що передують місяцю встановлення прогнозованої оптової ринкової ціни, і вартості транспортування вугілля на українські ТЕС.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Постанова Кабінету Міністрів №17 від 24 січня 2020 року. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів №542 від 1 липня 2020 року. Архів оригіналу за 12 січня 2021.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів №303 від 24 квітня 2020 року. Архів оригіналу за 24 лютого 2022.
- ↑ Нафтогаз розрахував січневу ціну на газ за новою методикою Кабміну. Архів оригіналу за 29 лютого 2020.
- ↑ МВФ оприлюднив текст Листа про наміри та Меморандуму про економічну і фінансову політику щодо нової 18-ти місячної Програми Stand-by для України. Архів оригіналу за 24 липня 2020.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів №187 від 22 березня 2017 року. Архів оригіналу за 3 березня 2021.
- ↑ а б Постанова НКРЕКП №289 від 3 березня 2016 року «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії». Архів оригіналу за 30 вересня 2020.