Аокі Сюдзо
Аокі Сюдзо | |
---|---|
яп. | |
![]() | |
Народився |
3 березня 1844[1] префектура Ямаґучі, Японія |
Помер |
16 лютого 1914[1] (69 років) Токіо, Японія |
Країна |
![]() |
Діяльність | дипломат, політик |
Alma mater | Меірінканd |
Знання мов | японська[2] |
Титул | віконт |
Посада | посол і член Палати перів Японіїd |
Діти | Hanna Aokid |
Нагороди | |
Ао́кі Сюдзо́ (яп.
Народився 3 березня 1844 у Тьосю-хан, сучасному місті Санйо-Онода префектури Ямаґуті, у родині сільського лікаря. В молодості він вивчав західні науки у Наґасакі і протягом 3 років перебував на стажуванні у Німеччині.
У 1873 призначений першим секретарем Міністерства закордонних справ Японії. Наступного року його відправили офіційним послом до Німеччини. Після повернення у 1885, зайняв посаду помічника міністра закордонних справ, у 1886 — пост заступника міністра.
Незабаром, у 1889 призначений міністром закордонних справ Японії. Підтримував дружні стосунки з Британією для стримування колоніальних амбіцій Росії у Азії. Він скеровував свої зусилля на перегляд нерівноправних договорів Японії з західними державами, які надавали іноземцям право екстериторіальності та пільги у торгівлі. Проте у 1891 році, напередодні підписання нових договорів, вигідних для Японії, Аокі був змушений піти у відставку через інцидент в Оцу.
З 1892 ексміністр призначений офіційним послом до Німеччини та Британії. На цій посаді йому вдалося підписати Японсько-британський договір торгівлі і навігації 16 липня 1894, який скасував старий нерівноправний договір.
У 1898 повторно зайняв крісло міністра закордонних справ. Перебуваючи на посту, він успішно виконав місію посередника між західними державами і китайським урядом під час китайського повстання боксерів 1900—1901.
З 1906 працював послом у США, але був звільнений з цієї посади за самовільне втручання у проблеми емігрантів. Після цього його призначили радником Таємної ради при імператорі Японії і нагородили титулом віконта за заслуги. Він був германофілом, ратував за введеня в Японії елементів прусської системи управління і сприяв поширенню пронімецьких настроїв серед дипломатичного корпусу Японії.
Аокі був прибічником силової дипломатії, підтримував втручання японського уряду в Кореї і пропонував утверджувати японські позиції на материку після російсько-японської війни.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9
- (яп.)
青木 周蔵 『青木 周蔵 自伝 』坂根 義久 校 注 (Аокі Сюдзо. Автобіографія Аокі Сюдзена / Примітки Сакане Йосіхіси) 、東京 平凡社 1970. - (яп.)
坂根 義久 『明治 外交 と青木 周蔵 』 (Сакане Йосіхіса. Дипломатія пеіроду Мейдзі й Аокі Сюдзо)刀 水 書房 、2003. - (яп.)
水沢 周 『青木 周蔵 日本 をプロシャにしたかった男 』 (Мідзусава Сю. Аокі Сюдзо — чоловік, що хотів перетворити Японію на Пруссію.)上 、中 、下 、中公 文庫 、1997. - (англ.) Auslin, Michael R. Negotiating with Imperialism: The Unequal Treaties and the Culture of Japanese Diplomacy. Harvard University Press, 2006.
- (англ.) Edström, Bert. Turning Points in Japanese History. RoutledgeCurzon, 2002.
- (англ.) Jansen, Marius B. The Making of Modern Japan. Belknap Press; New Ed edition, 2002.
- Документи Аокі Сюдзо (1) // Національна парламентська бібліотека Японії (яп.)
- Документи Аокі Сюдзо (2) // Національна парламентська бібліотека Японії (яп.)
- Документи Аокі Сюдзо (3) // Національна парламентська бібліотека Японії (яп.)
- Аокі Сюдзо. Японські новітні портрети // Національна парламентська бібліотека Японії [Архівовано 27 вересня 2009 у Wayback Machine.] (яп.)
- Проєкт конституції Аокі Сюдзо [Архівовано 25 серпня 2012 у Wayback Machine.] (яп.)
|