Апасян Ігор Карпович
| Апасян Ігор Карпович | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 3 жовтня 1952[1] |
| Місце народження | Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР |
| Дата смерті | 9 серпня 2008 (55 років) |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Поховання | Nevzorovo Cemeteryd |
| Громадянство |  СРСР Росія |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | кінорежисер, режисер, сценарист |
| Членство | НСКУ |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0031974 |
І́гор Ка́рпович Апася́н (3 вересня 1952, Тбілісі — 9 серпня 2008, Москва) — український кінорежисер, сценарист. Член Національної спілки кінематографістів України (від 1987 року). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990), Заслужений діяч мистецтв України (1996)[2]. Автор екранізацій творів Джека Лондона, Рея Бредбері, Оноре де Бальзака.
1983 року закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (майстерня Марлена Хуцієва).
Вже курсова робота Апасяна — короткометражний фільм «Ранковий поїзд», знятий у навчальній студії ВДІКу, — здобула визнання фахівців кіно, відзначена призами низки міжнародних кінофестивалів, включена до програми студентських робіт на кінофестивалі у Венеції (1982) та Лейпцигу (1982).
Разом із режисером О. Гришиним зняв двосерійний художній фільм «Шагренева шкіра» (1982) за романом Оноре де Бальзака.
Від 1983 року працює на Одеській кіностудії художніх фільмів.
З 1997 року — засновник і керівник кіностудії «Гамаюн» (Москва). З 1997 року — член Національної спілки кінематографістів України.
12 серпня 2008 року похований на Невзоровському кладовищі (м. Івантєєвка).[3]
- 1981 — Ранковий поїзд — навчальна робота
- «Пристановище, або Тіо-Тіо-тінк» (1981) — дипломна робота; приз за режисуру на міжнародному кінофестивалі «Молодість» (Київ, 1983).
- «Незнайко з нашого двору» (1984) — разом з І. Яковлєвою[ru] за мотивами повісті М. Носова «Пригоди Незнайки та його друзів».
- Телефільм «Поки не випав сніг...» (1985) — співавтор сценарію, приз на 12-ому Всесоюзному кінофестивалі телефільмів (Київ, 1985).
- «В одне-єдине життя» (1986).
- «На своїй землі» (1987).
- Чотирисерійний телефільм «Морський вовк» (1990) за романом Джека Лондона.
- «Мертві без поховання» (1992).
- Філософсько-фантастичний фільм «Тяжіння Сонця» (1997) за твором Рея Бредбері «Кульбабове вино».
- Також
- 1982 — Шагренева шкіра (короткометражний)
- 1999 — Маросейка, 12 (серіал)
- 2001 — Кобра
- 2003 — Дні ангела (серіал)
- 2003 — Кобра. Антитерор (серіал)
- 2006 — Графіті
Автор сценарію фільму «Одна ніч» (1991).
Апасян тяжіє до екранізації літературних творів. За словами кінокритиків, його творчій манері властива стриманість і лаконізм виражальних засобів, уміння засобами кіно точно передати сутність екранізованого першоджерела.
- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ Нагороджений Указом Президента України від 22 серпня 1996 року № 757. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 6 січня 2018.
- ↑ Газета «Вечерняя Москва»[недоступне посилання]
- Апасян, Ігор Карпович. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- "Игорь Апасян на сайте Кино-Театр.ру [Архівовано 6 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Махтіна Є. Н., Парфенюк О. Б. Апасян Ігор Карпович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8. — С. 609.
|
|
Це незавершена стаття про кінорежисера або кінорежисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |