Аранські острови

Аранські острови ірл. Oileáin Árann
Острів Інішмор
Острів Інішмор
53°07′ пн. ш. 9°42′ зх. д.
Кількість островів	3
Найбільший острів	Інішмор
Населення	1200 осіб
Країна	Ірландія
Регіон	Голвей
Аранські острови
Аранські острови у Вікісховищі

Острови Аран біля західного узбережжя Ірландії

Аранські острови, острови Аран (ірл. Oileáin Árann, вимова: [ˈɪlɑːn ˈɑːrənʲ]) або Арани (na hÁrainneacha, [nə ˈhɑːrənʲəxə]) — група з трьох островів, розташованих на виході з затоки Голвей на західному узбережжі Ірландії. Вони утворюють баронство Аран у графстві Голвей.

Із заходу на схід це острови Інішмор (Árainn Mhór/Inis Mór, [ˈɑːrənʲ woːr] чи [ˈiniʃ moːr]), найбільший, Інішмаан (Inis Meáin/Inis Meadhóin, [ˈɪnɪɕ mʲɑːn]) та Інішир (Inis Thiar/Inis Oírr/Inis Oirthir, [ˈiniʃ hiər / iːrʲ / erʲhirʲ]), найменший.

Острів населяють 1200 жителів, що переважно розмовляють ірландською; більшість володіє англійською.

Геологія

Панорама карстового ландшафту острова Інішмор зі стародавнього кам'яного форту Dún Aengus

Острови сформовані переважно з карстованого вапняку.

Вапняк відноситься до нижнього кам'яновугільного періоду і утворився з відкладень тропічного моря близько 350 млн років тому; складається зі скам'янілих решток коралів, морських лілій, морських їжаків та амонітів. Зледеніння після Намюру полегшило денудацію гірських порід, в результаті чого острови Аран є одним із яскравих прикладів гляціокарстового ладшафту. Очевидний вплив мав останній льодовиковий період, під час якого острови були вкриті льодом, а раніші ознаки карсту були усунуті. Тож карст, який на островах спостерігається зараз, є сучасним.

Клімат і сільське господарство

Острови мають незвично помірний клімат. Середня температура повітря змінюється від 15 °C у липні до 6 °C у січні. Температура ґрунту зазвичай не падає нижче 6 °C. Оскільки трава росте при температурі вищій за 6 °C, це означає що острови мають один з найдовших вегетативних періодів в Ірландії та Британії, що сприяє різноманітному рослинництву. Кінець травня є найбільш сонячною порою і періодом цвітіння більшості квіткових видів.

Туризм

Багато туристів відвідують острови у літній період. На островах є декілька фортів та пам'яток бронзової та залізної доби:

• Дун-Енгус (англ. Dun Aengus, ірл. Dún Aonghasa, діалект Аранських островів: dūn aŋgəs) — форт бронзової і залізної доби, розташований на скелі висотою 100 м і звернений до Атлантичного океану на Інішморі. Він складається з серії концентричних колоподібних стін, внутрішнє з яких — цитадель — має близько 50 м у діаметрі і товщину кам'яних стін 4 метри.
• Чорний форт (Dún Dúchathair)
• Замок О'Браєна на Ініширі, збудований у XIV столітті
• Teampull Bheanáin — одна з найменших церков у світі^{[джерело?]}, особлива орієнтацією північ-південь замість звичної схід-захід.

У культурі

• Джон Міллінгтон Сінг написав книгу «Аранські острови» (1901, видано 1907).
• Аранські острови згадуються в оповіданні Джеймса Джойса «Мертві» (1914) як місце, де розмовляють справжньою ірландською.
• Документальний фільм «Чоловік з Арану» Man of Aran (1934).
• Перша збірка віршів Шеймуса Гіні «Смерть натураліста» (Death of a Naturalist, 1966) містить вірш «Закохані на Арані» (Lovers on Aran).
• Острови згадуються у піснях Ніка Кершоу, Карлоса Нуньєса, їм присвячений альбом гурту British Sea Power.

Посилання

• Офіційна сторінка островів Аран [Архівовано 22 березня 2018 у Wayback Machine.]
• Туристична інформація [Архівовано 15 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Офіційний сайт Dun Aonghasa [Архівовано 1 серпня 2015 у Wayback Machine.]