Арві Калста
| Арві Калста | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| фін. Arvi Kalsta | |||||||
 | |||||||
Нині на посаді | |||||||
| Народився | 14 жовтня 1890[1] Йоенсуу, Фінляндія | ||||||
| Помер | 25 травня 1982[1] (91 рік) Гельсінкі, Фінляндія | ||||||
| Відомий як | політик | ||||||
| Громадянство |  Фінляндія | ||||||
| Національність | фін | ||||||
| Alma mater | Гельсінський університет | ||||||
| Політична партія | Рух Лапуа | ||||||
| Батько | Густав Адольф Гренберг, Іда Софія Гренберг (Скутнабб) | ||||||
| У шлюбі з | Кертту Анніккі Саволайнен, Елін Імпі Тікка | ||||||
| Професія | офіцер, бойовик, політик, бізнесмен | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Арві Калста (фін. Arvi Kalsta 14 жовтня 1890, Йоенсуу — 25 травня 1982, Гельсінкі) — фінський військовий, правий політик і бізнесмен. Учасник Першої світової війни на боці кайзерівської Німеччини, фінляндської громадянської війни на боці білих, двох совєцько-фінських воєн. Активіст Руху Лапуа. Засновник фінських націоналістичних організацій.
Народився в сім'ї будівельного підприємця Густава Адольфа Гренберга. При народженні отримав прізвище батька і ім'я Арвід Даніель. У 1912–1915 навчався в Гельсінському університеті на інженера-механіка.
Арвід Даніель Гренберг дотримувався націоналістичних поглядів, був прихильником незалежності Фінляндії від Російської імперії.
У Першій світовій війні виступав на стороні кайзерівської Німеччини.
На початку 1915 вступив до першої ж групи добровольців, які перебралися до Німеччини для проходження військової підготовки.
З осені 1915 служив у 27-му єгерському батальйоні на Східному фронті. Брав участь в боях з російськими військами.
У лютому 1918 Гренберг прибув до Вааса, де розташовувався Сенат Фінляндії — «білий» уряд періоду громадянської війни.
У чині капітана приєднався до антикомуністичного Охоронного корпусу, прийняв командування єгерським батальйоном. Брав участь у битві за Тампере і взятті Виборга[2].
Гренберг показав себе кваліфікованим і хоробрим військовим, але його амбітність і жорсткість викликала невдоволення Маннергейма. Після того, як Гренберг необгрунтовано роззброїв польського офіцера, Маннергейм віддав розпорядження відправити його під місячний арешт. В знак протесту відразу після закінчення громадянської війни Гренберг звільнився з військової служби.
У 1920-х Арвід Гренберг працював комерційним представником і менеджером промислових підприємств.
З 1926 носив ім'я Арві Калста — з фінським, а не шведським звучанням.
У 1930 — 1931 пройшов навчання в офіцерській школі «Taistelukoulu», отримав спеціальність військово-спортивного інструктора.
У 1931–1932 закінчив також юридичний факультет Гельсінського університету по прискореному курсу.
Праві політичні погляди Арві Калсти привели його до Руху Лапуа Вігторі Косоли.
Він очолював оперативно-штурмову групу, яка займалася затриманням і нейтралізацією політичних супротивників — комуністів і соціал-демократів.
У липні 1930 бойовики Калсти (серед них був Ейно Гаарлем, син відомого підприємця Рафаеля Гаарлема) викрали і утримували соціал-демократичного політика Вяйне Гаккілу, колишнього міністра юстиції і мера Тампере[3].
Восени 1932 Арві Калста здійснив подорож Німеччиною. Вивчав місцеві політичні технології та організаційні засади. Повернувся до Фінляндії переконаним прихильником націоналізму.
2 грудня 1932 через день після повернення з Німеччини, Арві Калста з групою однодумців заснував «Фінську народну організацію» («SKJ»)[4] — першу у Фінляндії партію націонал-соціалістичного спрямування.
Незважаючи на досить жорстку політичну програму, в практичній політиці «SKJ» була досить помірною, діяла тільки в правовому полі. Займалася в основному пропагандою, безуспішно брала участь у виборах 1933. Колишні акції Калсти не практикувалися — позначився досвід Мянтсяльского заколоту і його придушення в березні 1932. Діяльність «SKJ» тривала до 1940.
Арві Калста тимчасово припинив політичну діяльність в 1936, коли отримав пропозицію зайняти пост директора елітного готелю «Pohjanhovi» в Рованіемі (нині готель «Rantasipi Pohjanhovi»). Обіймав посаду до 1938. Потім працював комерційним представником іноземних компаній у Фінляндії.
На Зимовій війні капітан Калста командував батальйоном піхотного полку. Особисто брав участь у боях.
Повернувшись в Гельсінкі, відновив політичну активність.
У 1940 Калста заснував Націонал-соціалістичну організацію («KSJ»), яка відтворила програму «SKJ»[5].
Нова партія мала в своїй структурі об'єднання етнічних шведів, Фінський робітничий фронт, штурмовий підрозділ, мала у своєму розпорядженні зв'язками з бізнесом. Виступала в альянсі з Фінською націонал-соціалістичною трудової організацією. Однак в 1941 в «KSJ» стався розкол, спровокований боротьбою за лідерство між Арві Калстою і його заступником Юр'йо Райкасом.
Під час совєцько-фінської війни (1941—1944) Арві Калста служив у військовій комендатурі Савонлінна, потім був направлений командувати ротою, але вже в квітні 1942 звільнений з військової служби. Після цього повернувся до комерційної діяльності.
19 вересня 1944 адміністрація Маннергейма уклала Московське перемир'я. Стаття 21 угоди передбачала «припинення націонал-соціалістичної пропаганди» і «заборона націонал-соціалістичних організацій» Фінляндії. На цій підставі була заборонена діяльність «KSJ».
Арві Калста намагався втекти з Фінляндії, але був заарештований і деякий час перебував у в'язниці за сфабрикованим звинуваченням у військових злочинах. Після звільнення Калста продовжував займатися бізнесом. Політичної активності не виявляв, але симпатизував правим силам.
Помер Арві Калста у віці 91 року.
Арві Калста залишається великим ідейно-політичним авторитетом для фінських і шведських правих[6].
- Залізний хрест 2-го класу (Королівство Пруссія)
- Орден Хреста Свободи 4-го і 3-го класу з мечами
- Пам'ятна медаль Визвольної війни із застібкою
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (Третій Рейх)
- Пам'ятна медаль Зимової війни
- Єгерський хрест
- ↑ а б Uppslagsverket Finland — Svenska folkskolans vänner.
- ↑ Puolustusministeriön sotahistoriallinen toimisto (Toimittanut). Suomen Jääkärien Elämäkerrasto.
- ↑ Коломойский Белой Финляндии. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ Jari Hanski. Juutalaisvastaisuus suomalaisissa aikakauslehdissä ja kirjallisuudessa 1918—1944. Helsinki 2006.
- ↑ Henrik Ekberg. Führerns trogna följeslagare. Den finländska nazismen 1932—1944. Schildts, 1991.
- ↑ Love & Tradition. Arvi Kalsta[недоступне посилання]
- Народились 14 жовтня
- Народились 1890
- Уродженці Йоенсуу
- Померли 25 травня
- Померли 1982
- Померли в Гельсінкі
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені орденом Хреста Свободи 3-го класу
- Нагороджені орденом Хреста Свободи 4-го класу
- Нагороджені Пам'ятною медаллю визвольної війни з розеткою
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені Пам'ятною медаллю Зимової війни
- Фінські нацисти
- Підприємці XX століття
- Учасники радянсько-фінської війни
- Фінські антикомуністи
- Політики Фінляндії
- Фінські військовики
- Уродженці Гельсінкі
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Учасники Громадянської війни в Фінляндії
- Випускники Гельсінського університету
- Учасники радянсько-фінської війни (1941—1944)
- Учасники Другої світової війни з Фінляндії