Башкирська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

рос. Башкирская Автономная Советская Социалистическая Республика башк. Башҡорт Автономиялы Совет Социалистик Республикаhы Башкирська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
1922 – 1992
Прапор Герб
Столиця	Уфа
Мови	російська, башкирська
Державний устрій	Не вказано
Історія
- Засновано	14 червня 1922
- Декларація про суверенітет (Баш АРСР)	11 жовтня 1990
- Перейменовано у Республіку Башкортостан	25 лютого 1992
Площа
- 1989	142 927 км2
Населення
- 1989	1 219 900 осіб
Густота	8,5 осіб/км²
Валюта	рубль
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Башкирська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Башки́рська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (рос. Башки́рская Автоно́мная Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика; башк. Башҡорт Автономиялы Совет Социалистик Республикаhы), до 5 грудня 1936 — Автономна Башки́рська Соціалістична Радянська Республіка) — автономна республіка у складі РРФСР.

Утворена 14 червня 1922 року при об'єднанні Башкирської Республіки і Уфимській губернії.

З 31 березня 1992 року — Республіка Башкортостан у складі Російської Федерації.

Історія виникнення

Утворення Малої Башкирії

20 березня 1919 року було видано «Угоду центральної Радянської влади з Башкирським урядом про Радянську Автономну Башкирію». Відповідно до «Угоди» була утворена Автономна Радянська Башкирська Республіка (АРБР). Термін «Мала Башкирія» і далі застосовувався відносно АРБР.

Утворення Великої Башкирії

АБСРР в 1922 р.

14 червня 1922 р. декретом ВЦВК «Про розширення меж Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки» Уфимська губернія була скасована. Уфимський, Бірський, Белебеєвський і Златоустовський повіти Уфимської губернії включені до складу Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки. До складу республіки також включені Тургаяцька, Сиростанська, Місська волості, місто Міас Міаського повіту Челябінської губернії. З Малої Башкирії в Челябінську губернію переданий Яланський кантон. Мензелінський повіт Уфимської губернії в 1920 році був включений до складу утвореної Автономної Татарської Соціалістичної Радянської Республіки.

Офіційною столицею Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки стає місто Уфа. З юридичної точки зору Уфимська губернія як адміністративна одиниця припиняє своє існування, фактично відбувається злиття Башкирської Республіки і Уфимської губернії, з домінуванням в керівництві Великої Башкирії представників останньої.

Соціально-економічний розвиток

За часів Радянської влади Башкирія з аграрний-індустріальної республіки стала індустріально-аграрною, більшість міст республіки були створені саме в цей період.

Вже до кінця 1920-х років на території Башкирії, Татарії і сусідніх областей був виявлений нафтоносний Волго-Уральський район. У травні 1932 р. почалося видобування нафти з перших свердловин у районі Ішимбая. У 1930-ті роки було поставлено завдання створити в цьому районі велику нафтову базу («Друге Баку»). Надалі це сприяло створенню нових галузей промисловості — нафтопереробної і нафтохімічної.

Адміністративно-територіальний поділ

До 1930 року існувала волосно-кантональна система. З 20 серпня 1930 року введена районна система адміністративно-територіального поділу. У травні 1952 року Башкирську АРСР було розділено на Уфимську і Стерлітамацьку області. У квітні наступного року це рішення було скасовано, а з ним обласний поділ Башкирської АРСР.

Література

1. История административно-территориального деления Республики Башкортостан (1708—2001). Сборник документов и материалов. — Уфа: Китап, 2003. — 536 с. — ISBN 5-295-03286-8
2. Гатауллин Р. Ш. Динамика административно-территориального подчинения исторического Башкортостана. //Материалы IV Всероссийской научно-практической конференции Организация территории: Статика, динамика, управление. / БГПУ им. Акмуллы, Башкортостанстат. — Уфа: Башкортостанстат, 2007. — 288 с.
3. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.