Бенедиктин
| Бенедиктин | |
 | |
| Першовідкривач або винахідник | Alexandre Le Grandd |
|---|---|
| Офіційний сайт | |
 Бенедиктин у Вікісховищі | |
Бенедиктин (фр. Bénédictine) — міцний французький лікер на основі спирту з цукрового буряка, трав і меду. Міцність 40 % алкоголю.
Бенедиктин винайшов в 1510 чернець Дон Бернардо Вінцеллі з монастиря св. Бенедикта в Фекамі, Нижня Нормандія, Франція.
На ярлику кожної пляшки Бенедиктин написані ініціали DOM, які означають « Deo Optimo Maximo », що перекладається як «Господу, Найкращому, Найбільшому»[1] і є девізом Бенедиктинського Ордена.
Наприкінці XIX — початку XX століття на сторінках «Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона» цей напій був описаний таким чином:
«Прагнення висміяти любов монастирської братії до тонких страв і хорошого вина виражається у французів не тільки в масі народних пісень, але і в назвах найуживаніших лікерів, як, напр., шартрез і бенедиктин. Останній готується в абатстві Фека (Fecamp) в Нижній Нормандії, де колись бенедиктинці мали свій монастир, тепер уже давно закритий; незважаючи, однак, на це, в рекламах про Б. досі говориться, що „жодна пляшка не повинна йти в продаж без печатки настоятеля“. — Лікер Б. готується настоюванням коньяку на особливих травах, зібраних на березі моря. Коньяк виробляють в цьому самому місці, на величезному заводі в готичному стилі, при якому є цікавий музей місцевих древностей[2].»
У бурхливі й трагічні часи Великої французької революції абатство було закрито, а рецепт бенедиктину загублений. Однак, як свідчить місцева легенда, 1863 року нормандський виноторговець Олександр Легран знайшов старовинний фоліант із зашифрованими рецептами монахів і зумів відновити один з них. В 1876 році Легран створив компанію «Бенедиктин», домігшись від глави ордена офіційного дозволу на ексклюзивне право виробляти лікер. Розбагатівши на лікері, підприємливий Легран побудував в Фекамі розкішний музей-палац, назвавши його «Палац бенедиктину».[3] [4]
Три види Бенедиктину (ординарний, витриманий і В & В) виробляються і сьогодні, вони є заслужено популярними.
Склад напою тримається в найсуворішому секреті і становить виробничу таємницю. Нібито тільки 3 людини одночасно можуть знати всі нюанси його приготування.
Відомо, що до складу входять: Ялівець, шафран, арніка, меліса, чай, чебрець, коріандр, гвоздика , лимон, ваніль, апельсинова цедра, мед і кориця, використовується понад 27 різних трав.
Бенедиктин вживається в чистому вигляді з льодом, або використовується для приготування коктейлів (наприклад Обліпиховий тодді, Лікі, B & B або шотландський смеш), а також цінується любителями кави з лікером.
- ↑ Що означають слова Deo optimo maximo DOM, що розміщуються на багатьох будинках в католицьких країнах?. Архів оригіналу за 2 травня 2008. Процитовано 1 червня 2015.
- ↑ Бенедиктин // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Легендарний бенедиктин. Архів оригіналу за 7 липня 2016. Процитовано 1 червня 2015.
- ↑ Палац Бенедиктин (Palais Benedictine). Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 1 червня 2015.
- Офіційний сайт [Архівовано 28 січня 2007 у Wayback Machine.]
- Бенедиктин // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.