Василівка (Очаківська міська громада)

село Василівка
Автобусна зупинка у Василівці поблизу клубу Автобусна зупинка у Василівці поблизу клубу
Країна	Україна
Область	Миколаївська область
Район	Миколаївський район
Тер. громада	Очаківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA48060250020011831
Облікова картка	с. Василівка
Основні дані
Населення	382 (2001)
Площа	1,433 км²
Густота населення	266,57 осіб/км²
Поштовий індекс	57555
Телефонний код	+380 5154
Географічні дані
Географічні координати	46°31′44″ пн. ш. 31°47′25″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	0 м
Водойми	Дніпровський лиман
Місцева влада
Адреса ради	57500, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, м. Очаків, вул. Соборна, 7-А
Карта
Василівка
Василівка
Мапа
Василівка у Вікісховищі

Васи́лівка (попередня назва — Олександрівка, інша назва — Шкадівка) — село в Україні, в Очаківській міській громаді Миколаївського району Миколаївської області. Населення становить 382 особи.

Станом на листопад 2022 року Василівка є найбільшим з трьох населених пунктів Миколаївщини (разом з Покровкою і Покровським), що через своє розташування на Кінбурнському півострові досі перебувають під російською окупацією.

Населення

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	343	89,79 %
Російська	39	10,21 %
Разом	382	100,00 %

Історія

Спочатку селом володів син полковника Сидора Білого капітан-лейтенант Олександр Білий, і воно мало назву Олександрівка, а коли перейшло в спадщину до внука першого та сина останнього Василя — отримало назву Василькове. Уперше в письмових джерелах ця назва згадується 1787 року й такою була його назва на початку ХІХ ст. (за іншими джерелами — Васильківка).

В історії села значну роль відіграли нащадки польського дворянського роду Скадовських, представники яких переселилися в Україну. На Кінбурнській косі вони заснували родове село Скадовка з кількома хуторами. Найвідоміший представник «херсонської» гілки Сергій Балтазарович Скадовський з часом подарував Скадовку та землі навколо неї своїй доньці Єлизаветі. Вона, одружившись із поміщиком із Катеринославської губернії Лубенковим, була господаркою 12 тис. десятин землі на Кінбурнській косі. Лубенков переселив до Скадовки своїх селян-кріпаків з Катеринославської губернії, й вони стали першими жителями с. Скадовки, назва якої згодом трансформувалася у Шкадовку.

У 1861 році мешканці села отримали волю. До цього часу Василькове і Шкадовка з'єднались і утворилось одне село. Після скасування кріпацтва і злиття двох сіл було обрано спільну нову назву — Василівка. В архівних документах за 1886 рік згадується вже Василівка. Ця назва існує дотепер.

Станом на 1886 рік у селі Покровської волості Дніпровського повіту Таврійської губернії мешкало 235 осіб, налічувалось 40 дворових господарств, існувала лавка.

Освіта і культура

Селищна школа. 2017 р.

У Василівці є школа, клуб, бібліотека. Школу на початку минулого століття збудовано на кошти Григорія Матвійовича Капусти, нащадка кошового осавула з війська Богдана Хмельницького. У той час його родина була найбагатшою на півострові. Біля Василівки багато топонімів, пов'язаних із прізвищем родини Капустів — Капустяний сарай, озеро Капустяне, озеро Млинове, Панська сага. У 1896 році сприяв відкриттю двокласної церковноприходської школи у с. Василівка, де першою вчителькою стала його донька Ганна Григорівна. На початку 1920 р. Григорія Капусту було заарештовано і згодом знищено. До кінця 30-х років XX ст. було репресовано більшість нащадків козацького роду. Людей з прізвищем Капуста нині на Кінбурні нема.

Див. також

• Кінбурнська коса
• Кінбурнський півострів
• Покровське
• Покровка

Посилання

• Василівка на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з березня 2019]}
• Погода в селі Василівка [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Список населених пунктів Україна, Миколаївська область [Архівовано 6 липня 2017 у Wayback Machine.] Василівка

Література

• Твердовська Л П. Хроніки землі Кінбурнської/ Любов Твердовська.- Миколаїв: СПД Румянцева Г. В., 2019—108
• Любов Твердовська. Історичними стежками Кінбурнської коси. - Миколаїв, 2015. - 100 с. з іл.
• Светлана Кустова, Елена Ивашко. Сергей Гаврилов. Кинбурнская коса: книга-альбом. - К.: Изд-во "Геопринт", 2010. - 144 с.