Вікентій Сарагоський
Вікентій Сарагоський | |
---|---|
Народився | 3 століття Уеска, Уеска, Арагон, Іспанія або Oscad, Conventus Caesaraugustanusd, Тарраконська Іспанія, Римська Іспанія |
Помер | 304 Valentia Edetanorumd ·спалення |
Шанується | католицизм (22 січня), православ'я (11 листопада) |
У лику | великомученик |
День пам'яті | 22 січня (11 листопада) |
Патрон | Португалія; Абрантеш, Валенсія, Лісабон, Сарагоса; винороби, цеглярі, моряки[1] |
Атрибути | хрест, пальмова гілка, ворон |
Віке́нтій (лат. Vincentius, ісп. Vicente; ? — 22 січня 304) — римський ранньохристиянський диякон, мученик, святий. Постраждав за віру в Христа в період гонінь на християн імператора Діоклетіана. Народився в Уесці, Тарраконська Іспанія, Римська імперія. Жив у Сарагосі. Отримав освіту завдяки опіці сарагоського єпископа Валерія. Згодом висвячений на диякона, працював кліриком у Сарагоській діоцезії. Під час переслідування християн за імператора Діоклетіана заарештований і ув'язнений у Валенсії разом із єпископом. Підданий жорстоким тортурам, після яких помер. День вшанування — 22 січня у католицькій і англіканській церквах, 11 листопада — у православних церквах. В іконописі зображується у чернечому або єпископському вбранні, з пальмовою гілкою, знаряддям тортурів, вороном тощо. Вважається патроном Валенсії та Лісабона, виробників оцту та вина. Також — Вікентій Сарагоський.
- Віке́нтій, або Вінцентій (лат. Vincentius, грец. Βικέντιος)
- Вікентій Сарагоський (ісп. Vicente de Zaragoza)) — за місцем походження і діяльності.
- Вікентій Цезар-Августинський (лат. Vincentius Caesaraugustanus) — від Цезар-Августи, античної назви Сарагоси.
- Вінсент (англ. і фр. Vincent), Вісенте (ісп. і порт. Vicente), або Вінцент (пол. Wincenty).
Найдавніші згадки про життя Вікентія містяться у «Перістефаноні» (404—405), збірнику гімнів Пруденція, присвячених християнським мученикам[2]. Життєпис зафіксований в «Діяннях святих»[3] датується VIII—IX століттями; він сформований на основі усних переказів[1]. Інша версія житія записана в «Analecta Bollandiana»[1].
Вікентій народився Уесці, поблизу Сарагоси, Іспанія, Римська імперія[1]. Його батьком був Евтрікій (Евтікій), а матір'ю — Енола, уродженка Оски[1]. Вікентій навчався під наставництвом сарагоського єписопа Валерія[1]. Після прийняття сану диякона, він став головним проповідником в діоцезії, позаяк єпископ був заїкою[1].
За правління імператора Діоклетіана почалися гоніння на християн. Вікентія і сарагоського єпископа арештували за наказом управителя Даціана, привели у кайданах до Валенсії й утримували у в'язниці довгий час. Згодом Валерія вигнали з Іспанії, але Вікентія піддали різноманітним тортурам вимагаючи зректися Христа. Його катували на дибі, смажили на жаровні, бичували[1]. Потім диякона знову кинули до тюремної камери, устеленої битими черепками[1]. Після цього Вікентія поклали у м'яку розкішну постіль, намагаючись похитнути його віру, але там він і помер[1].
Тіло Вікентія кинули в полі на поталу диким звірам і стерв'ятникам. Проте покійного захистив ворон, що не підпускав до нього трупоїдів[1]. Врешті-решт Даціан звелів викинути його в море. Труп святого прибило хвилями до берега, де його знайшла побожна вдова і поховала за межами Валенсії[1].
Після закінчення гонінь на місці поховання Вікентія спорудили каплицю[1]. 1175 року його мощі перевезли до Лісабона[1] й помістили до місцевої церкви.
Римський мартиролог згадує смерть Вікентія під 22 січня разом із святим Анастасієм Перським[1].
Вулиця Святого Вікентія у місті Івано-Франківськ.
Вікентій — один із найшанованіших святих в Іспанії, Португалії, а також країнах іспанського і португальського світів. Його ім'я згадується в Літанії до всіх святих[1]. До кінця IV століття діяння Вікентія читалися в церквах Африки, про що свідчать відомості святого Августина[1].
На честь Вікентія Сарагоського названий острів Сент-Вінсент і країна Сент-Вінсент і Гренадини.
Вікентій вважається покровителем виноробів, цеглярів і моряків[1].
- Іспанія: Валенсія, Сарагоса[1]
- Італія: Віченца
- Португалія: вся країна[1];
- муніципалітети: Абрантеш, Віла-ду-Бішпу, Віла-Франка-де-Шира, Віміозу, Каштелу-Бранку, Куба, Лісабон, Сан-Вісенте
- парафії: Бранка, Лореду, Пайю-Мендіш
- Acta Sanctorum. Ianuarii II. (16-31). Antwerpen, 1643. XXII Januarii.
- Acta Sanctorum. Parisis, 1863. V. 3. (Januarii tomus tercius) XXII Januarii
- Prudentius. Liber Peristephanon. V. Passio sancti Vincenti martyris.
- Mershman, Francis. St. Vincent [Архівовано 16 січня 2013 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.
- Герасименко Н. В. Викентий [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Православная энциклопедия. Т. 8, С. 410—411.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вікентій Сарагоський
- Вікентій Сарагоський[недоступне посилання з червня 2019] // Католицький Медіа-Центр
- Викентій // Православная богословская энциклопедія, т. 3. — Петроградъ: Типографія А. П. Лопухина, 1902.