Координати: 47°52′40″ пн. ш. 30°4′55″ сх. д. / 47.87778° пн. ш. 30.08194° сх. д. / 47.87778; 30.08194

Гвоздавка Друга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гвоздавка Друга
Свято-Михайлівська церква
Свято-Михайлівська церква
Свято-Михайлівська церква
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Подільський район (Одеська область) Подільський район
Тер. громада Зеленогірська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51120070040077387
Основні дані
Засноване 1796
Населення 1074
Площа 6,332 км²
Густота населення 169,61 осіб/км²
Поштовий індекс 66520
Телефонний код +380 4864
Географічні дані
Географічні координати 47°52′40″ пн. ш. 30°4′55″ сх. д. / 47.87778° пн. ш. 30.08194° сх. д. / 47.87778; 30.08194
Середня висота
над рівнем моря 		134 м
Водойми р. Кодима
Місцева влада
Адреса ради Одеська область, Подільський район, 66513, смт Зеленогірське, просп. Миру, 41
Карта
Гвоздавка Друга. Карта розташування: Україна
Гвоздавка Друга
Гвоздавка Друга
Гвоздавка Друга. Карта розташування: Одеська область
Гвоздавка Друга
Гвоздавка Друга
Мапа
Мапа

CMNS: Гвоздавка Друга у Вікісховищі

Гвозда́вка Друга — село Зеленогірської селищної громади у Подільському районі Одеської області. Населення становить 1074 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 13 жителів села[1].

Під час Другої світової війни восени 1941 року в селі було створено табір знищення. В ньому знищено близько 5 тис. євреїв. Румунські окупаційні війська звозили в табір євреїв з навколишньої місцевості, концентруючи для подальшого відправлення до концтабору в Богданівці.

Колишній орган місцевого самоврядування — Гвоздавська сільська рада.

Населення

[ред. | ред. код]
Старий брук на вулиці

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1297 осіб, з яких 567 чоловіків та 730 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1074 особи.[3]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 93,39 %
молдовська 5,40 %
російська 1,21 %

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Гвоздавка Друга. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  2. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  3. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  4. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проєкт). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 297. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гвоздавка_Друга&oldid=43215979