Гончарова Тетяна Іванівна
Гончарова Тетяна Іванівна | |
---|---|
Народилася | 6 квітня 1977 (47 років) Ворошиловград, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Діяльність | журналістка |
Alma mater | Луганський національний університет імені Тараса Шевченка |
Знання мов | українська |
Заклад | 112 Україна |
Тетя́на Іва́нівна Гончаро́ва (нар. 6 квітня 1977, Луганськ, УРСР) — українська журналістка, теле- та радіоведуча, ведуча телеканалу «Рада» та марафону «Єдині новини».
Народилася 6 квітня 1977 року в Луганську.
Закінчила:
- Луганський педагогічний університет ім. Шевченка (факультет української мови, літератури та зарубіжної літератури (диплом з відзнакою);
- Інститут кіно і телебачення Київського університету культури і мистецтв (факультет режисури; магістр, магістерська робота по темі «Режисура телевізійних шоу»);[1]
- Режисерські курси російського режисера Олександра Мітти;
- Режисерські курси в «Hollywood school»;
- Курси ведучих та журналістів при Київському інституті післядипломної освіти;
- Театральну студію і студію читця.
2000—2002 — працювала в Луганській обласній телерадіокомпанії — автор, ведуча, режисер циклу соціальних та культурних радіопрограм «Реалії» (про виправні колонії)[1], автор циклу програм для дітей та юнацтва «Спалах».
З 2003 живе та працює в Києві:
- ведуча медичних радіопрограм НТРКУ (нині « Українське радіо», весна — осінь 2003);
- ведуча спортивних новин на телеканалі «Ера» (літо 2003);
- ведуча музичного телеканалу «MTV Україна» (літо — осінь 2003);
- авторка й ведуча щоденної соціальної програми «Справи житейські», телеканал «КТМ» (нині «К1», осінь 2003 — осінь 2004);
- ведуча та режисер щоденної програми про світське життя «Вуаля», телеканал «КТМ» (нині «К1», осінь 2004 — зима 2005);
- ведуча та режисер програми про світське життя «Се ля ві», телеканал «Тоніс» (нині «Прямий», січень — травень 2005);[2]
- ведуча рубрик «Неокласик», «Механіка» в культурологічній програмі «Перша експедиція», телеканал «Інтер» (травень 2005 — лютий 2007);
- шеф-редактор програми «Світські хроніки», телеканал «Тоніс» (нині «Прямий», лютий — липень 2007);
- автор і ведуча програми для жінок «Ера краси», телекомпанія «Ера» (березень — листопад 2007);
- ведуча прямоефірної ранкової інформаційно-розважальної програми «Доброго ранку, Україно», телекомпанія «Ера» (квітень 2007 — квітень 2009);[3]
- ведуча та шеф-редактор програми-інтерв'ю «Ангели і демони», телеканал «СіТі» (нині «ПлюсПлюс», квітень — вересень 2009);[4]
- шеф-редактор програми «Зверни увагу!», телеканал «Інтер», 5 канал (січень 2009 — грудень 2011);[5]
- шеф-редактор програм «Найкраще весілля сіті», «Шопінг», «Дружини футболістів» та ведуча щоденного тележурналу «Культ-сіті» на телеканалі «СіТі» (нині «ПлюсПлюс», весна 2010 — грудень 2011);[6]
- ведуча ранкового жіночого шоу «Легко бути жінкою», «Перший Національний» (нині «Перший», вересень 2010 — серпень 2013)[7]
23 грудня 2012 року в Києві разом із Тимуром Мірошниченком і Тетяною Тереховою була ведучою програми фіналу національного відбору Євробачення 2013.[8]
Влітку 2013 працює головним редактором і за сумісництвом ведучою каналу «Ukrainian Fashion TV».[9] З серпня 2013 по вересень 2014 — головний редактор та за сумісництвом ведуча телеканалу «112 Україна».[10]
2014-го керувала заснованим Тетяною Рамус освітнім проєктом для підлітків «Академія дорослішання».
Ведуча ранкового ефіру і культурологічної радіопрограми «Війна світів», програми про 1990-і «Перші на Місяці», радіо «Вести» (весна 2014 — грудень 2016), ведуча каналу Савіка Шустера, 3s.tv — щоденної, крім п'ятниці, програми Шустер live і огляду міжнародної преси (лютий — грудень 2016).[11]
Головний редактор youtube-каналу THE MIR (грудень 2016 — березень 2017).[12][13]
З липня 2020 року була керівницею «Оперативного штабу» на телеканалі «Kyiv.live»[14].
Колишня редакторка телеканалу «Ukrainian Fashion TV» (2013)[15] та проросійського телеканалу «112 Україна» (2013—2014)[16].
З 2014 по 2016 рік була ведучою ранкового шоу та програм «Війна світів» і «Перші на місяці» на «Радио Вести»[17].
У 2016 році була ведучою ток-шоу «Шустер LIVE. Будні»[18].
З 2017 по 2019 рік була ведучою ранкової програми «Доброго ранку, Україно!» на ТРК «Ера»[19]. З 2019 по 2020 рік була ведучою політичних ток-шоу на проросійському телеканалі «ZIK»[20][21].
Ведуча політичних радіо- й телеефірів на ТРК «Ера» (березень — жовтень 2017),[22] телеканалі Перший (з листопада 2017 — ведуча програми «Доброго ранку, Країно»),[23] інтернет-каналі «ISLND TV» (2017 —2020 — ведуча програм «Школа корупції»,[24] «Дванадцать: жінки»[25] та «Година Z»[26]), телеканалі «Kyiv.live» (липень 2020 — липень 2021 — ведуча вечірнього підсумкового ток-шоу «Добрий вечір»),[27] телеканал «Kyiv.live» (липень 2021 — грудень 2021 — ведуча програм-інтерв'ю «Відверто.Live»).[28]
З грудня 2021 — ведуча телеканалу «Рада».[29]
Влітку 2022 року заснувала авторський канал «Гончарова подкаст».[30]
Заміжня. Чоловік — Артем Костоваров, підприємець.[31][32]
Захоплення:
- Живопис, малює картини, має авторські виставки[33][34]
- Ентомологія, власниця колекції рідкісних комах[35]
У 2011 році як режисерка зняла короткометражний фільм «Дійові особи»[36].
2019 року балотувалася до Верховної ради 9-го скликання як самовисуванець за 223 округом Київської області. Член партії «Північний шлях»[37], не обрана.
- ↑ а б Тетяна Гончарова (російською) . kievsmi.net. 19 квітня 2010. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
- ↑ Тетяна Гончарова - теледіва. tochka.net (російською) . 7 лютого 2008. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Не кожне знайоме обличчя хочеться бачити вранці. umoloda.kiev.ua. 20 лютого 2009. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Тетяна Гончарова: «На К1 злякались того, як ми зняли Черновецького». detector.media. 6 квітня 2009. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ ТОП-10 найяскравіших журналісток України. tochka.net. 6 червня 2011. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Вуаля, ахтунг і се ля ві. detector.media. 26 січня 2010. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Ведучі «Першого Національного» навчать жінок пускати хвилю вагіною. mediananny.com (російською) . 21 квітня 2011. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Omelyanchuk, Olena (23 грудня 2012). Zlata Ognevich is a happy winner in Ukraine. Eurovision.tv. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 31 серпня 2018.
- ↑ Татьяна Гончарова стала главредом Ukrainian Fashion. ukrworld.org (російською) . 7 червня 2013. Процитовано 19 лютого 2021.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Дуся Катасонова. Тетяна Гончарова пішла з каналу «112 Україна» через його «хворобу» (російською) . Телекритика. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
- ↑ Савік Шустер буде вести «Шустер live» лише по п’ятницях, в інші дні – Тетяна Гончарова. prportal.com.ua (російською) . Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ THE MIR. youtube.com. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Маніпуляція маніпуляціями?. detector.media. 22 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ О нас. kyivlive.com.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
- ↑ Тетяна Гончарова стала головною редакторкою модного каналу. mediananny.com (російською) . 29 травня 2013. Архів оригіналу за 17 липня 2015. Процитовано 11 жовтня 2020.
- ↑ «СМИ – это не оружие, а болезнь». Таня Гончарова ушла с канала «112 Украина». mediananny.com (російською) . 1 вересня 2014. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 жовтня 2020.
- ↑ Тетяна Гончарова упливла з «112» на «Вести». detector.media (російською) . 29 вересня 2014. Процитовано 11 жовтня 2020.
- ↑ «Шустер LIVE» будет вести Татьяна Гончарова. mediananny.com (російською) . 8 вересня 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
- ↑ "Ера-медіа" за домовленістю з "UA:Перший" запустила ранковий інфотейнмент. interfax.com.ua (російською) . 20 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 11 жовтня 2020.
- ↑ Обличчя каналу. Тетяна Гончарова. zik.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
- ↑ Телевізійний фастфуд. Хто став новими обличчями телеканалу ZIK. telekritika.ua. 25 липня 2019. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
- ↑ Аргумент Гончарової. youtube.com. 18 травня 2017. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ «UA: Перший» розпочав ефір з ранкової програми «Доброго ранку, Країно!». Суспільне мовлення. 20 листопада 2017. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
- ↑ Загроза свободі слова та просвітницька протидія корупції від МВС. youtube.com. 28 березня 2018. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
- ↑ Аборт - це вбивство?. youtube.com. 20 березня 2019. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
- ↑ Ненависть, як інструмент знищення людства — Година Z Тетяною Гончаровою. youtube.com. 19 жовтня 2018. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
- ↑ Телеведуча Тетяна Гончарова: Книги для тих, хто хоче грамотно і красиво говорити. hochu.ua. 5 липня 2021. Процитовано 20 січня 2022.
- ↑ Канал Live покаже новий проєкт із Тетяною Гончаровою. detector.media. 5 липня 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
- ↑ Денис Шабанін, Софія Скиба (29 травня 2022). Про що говорили в етері спільного телемарафону 28 травня. Детектор медіа. Архів оригіналу за 29 травня 2022.
- ↑ ДАША АСТАФ'ЄВА: чесно про зрадників в українському шоу-бізнесі та псевдо-волонтерів. youtube.com. 6 липня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
- ↑ Тетяна Гончарова тричі зустріла Новий 2010. glavred.info (російською) . 15 січня 2010. Процитовано 10 лютого 2021.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Свій бізнес: урбаністичний одяг із Японії. domik.ua (російською) . 16 липня 2011. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Виставка Тетяни Гончарової в Будинку художника. bestin.ua (російською) . 17 травня 2013. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 11 лютого 2021.
- ↑ Як Суханов, Доманський та Калатай сходили на виставку Тетяни Гончарової. detector.media (російською) . 18 травня 2013. Процитовано 11 лютого 2021.
- ↑ Виставка "Синтез Енергій": Гончарова та її таракани. mediananny.com (російською) . 18 травня 2013. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 11 лютого 2021.
- ↑ Гончарова перетворила Валіда Арфуша на пастора. lb.ua (російською) . 3 листопада 2011. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
- ↑ Гончарова Тетяна Іванівна — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Процитовано 1 жовтня 2020.
- Гончарова Тетяна Іванівна. ПолітХаб. Процитовано 29 травня 2022.
- Канал Тетяни Гончарової на YouTube