Координати: 52°20′4″ пн. ш. 33°17′19″ сх. д. / 52.33444° пн. ш. 33.28861° сх. д. / 52.33444; 33.28861
Очікує на перевірку

Грем'яч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Грем'яч
Герб
Річка Грем'ячка в межах села
Річка Грем'ячка в межах села
Річка Грем'ячка в межах села
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Новгород-Сіверський
Тер. громада Новгород-Сіверська міська громада
Код КАТОТТГ UA74060030230045749
Облікова картка Грем’яч 
Основні дані
Засноване 1604
Населення ~400
Площа 5,57 км²
Густота населення 251,17 осіб/км²
Поштовий індекс 16020
Телефонний код +380 4658
Географічні дані
Географічні координати 52°20′4″ пн. ш. 33°17′19″ сх. д. / 52.33444° пн. ш. 33.28861° сх. д. / 52.33444; 33.28861
Середня висота
над рівнем моря 		145 м
Водойми р. Грем'ячка, Судость та Рогозна
Місцева влада
Адреса ради 16000, Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2
Карта
Грем'яч. Карта розташування: Україна
Грем'яч
Грем'яч
Грем'яч. Карта розташування: Чернігівська область
Грем'яч
Грем'яч
Мапа
Мапа

Грем'я́ч — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Грем'яцька сільська рада. Населення становить 1 399 осіб. Село відоме як найпівнічніший населений пункт України.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Грем'яч знаходиться на правому березі річки Судость, на кордоні з Росією. Селом протікає невелика річка Грем'ячка (притока Судості), південною околицею села протікає річка Рогозна (притока Десни). До села примикає село Богданове. На протилежному березі річки Судость село Колос. Поруч із селом проходить автомобільна дорога Н27.

Археологічні розвідки

[ред. | ред. код]

Грем'яч вперше згадується у 1604 р., на думку деяких дослідників засноване у 13 ст. На території села виявлено 2 городища (6-3 ст. до н. е.) поселення епохи неоліту — бронзи (5-2 тис. до н. е.), а також ранньослов'янське (3-5 ст.), Київської Русі (9-13 ст.), стоянка епохи мезоліту (8-10 тис. до н. е.).

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка про село Грем’яч датується 1604-м роком, але, на думку деяких дослідників, воно було засноване в 13 столітті.[1]

На території села у 1747 р. була побудована Церква Різдва Богородиці.

Як свідчить «Новий і повний географічний Словник російської держави або лексикон, що описує озвученим порядком …. великої імперії російської в нинішньому стані, за царювання імператриці Катерини Великої…»[2] Ч.І(А-Ж), -М.1788 рік, «Грем'яч, містечко Новогородського-Сіверського Намісництва в Стародубовському повіті. У ньому бувають щотижневі торжки, на які з'їжджаються навколишні жителі, і торгують різними дріб'язковими товарами».[3][4]

За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому містечку Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 2006 осіб (972 чоловічої статі та 1034 — жіночої), налічувалось 96 дворових господарств, існувала православна церква[5].

У квітні 1861 року селяни, обурені грабіжницьким характером реформи, виступили проти поміщиці Ладомирської, однак карний загін придушив цей виступ.

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому містечку Кам'янсько-Слобідської волості мешкало 2171 особа, налічувалось 428 дворових господарств, існували 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, 2 постоялих двори, 11 лавок, водяний млин, відбувалось 6 ярмарків на рік[6].

За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 2949 осіб (1439 чоловічої статі та 1510 — жіночої), налічувалось 650 дворових господарств[7].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3278 осіб (1584 чоловічої статі та 1694 — жіночої), з яких 2922 — православної віри, 353 — юдейської[8].

В Грем’ячі було два водяних млини; цегельний, маслобійний, винний і тютюновий заводи.

У 1905-1907 роках відбувалися мітинги, сутички селян з поліцією. У ніч на 5 вересня 1907 року селяни здійснили потраву поміщицьких посівів, а через декілька днів підпалили амбар із зерном та стоги сіна. Коли прибули карателі, учасники виступу напали на пристава. У сутичці загинули дві людини.

У 1909 році засноване Грем’яцьке вище початкове училище. Мало 4 класи. У 1915 році у ньому навчалося 99 учнів (65 хлопців, 34 дівчини).

До наших днів зберігся парк у центрі села з лип та кленів, де на березі штучного водоймища, створеного працею кріпаків, знаходився маєток князя Голіцина.

Відомо, що під час революційних подій загін Литовченка висувався через Новгород-Сіверський до містечка Грем'яч, де розправлявся з більшовиками.

У 1959 р. Грем'яч утратив статус райцентру — Грем'яцький район приєднаний до Новгород-Сіверського району.[9]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади[10].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області[11].

7 грудня 2022 року росіяни обстріляли околиці села. Так з 13:50 до 14:00 зафіксовано 16 приходів, імовірно, зі 120-міліметрового міномета в районі села Грем’яч[12].

4 липня 2023 року російські терористи 10 разів відкривали вогонь у бік Чернігівщини. Стріляли із мінометів, САУ та «градів». Всього нарахували майже 110 вибухів. Під вогнем була територія біля сіл Ясна Поляна, Гремʼяч, Буда Воробʼївська, Михальчина Слобода Новгород-Сіверської громади, сіл Зоря, Карповичі, Тимоновичі, Семенівської громади, а також сіл Містки та Клюси Сновської громади[13].

15 квітня 2024 року село тричі було обстріляно російськими агресорами[14].

29 квітня 2024 року російські війська обстріляли села у прикордонних громадах Чернігівщини. Вогонь вели з мінометів, безпілотників та літака. У напрямку села зафіксовано два приходи, ймовірно, вибухові пристрої, скинуті з БпЛА[15].

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[16]:

Мова Кількість Відсоток
російська 1183 81.34%
українська 215 15.37%
інші/не вказали 1 3.29%
Усього 1399 100%

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Язеп Льосік — діяч білоруської політики та культури, вчителював у Грем'ячі у 1903—1905.

Ігор Левенок — журналіст, уродженець Грем'яча.[17]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Гідрологічний заказник Рогозинське.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Історичні відомості с. Грем’яч. gremyach.rada.org.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
  2. ↑ «Новый и полный географический Словарь российского государства или лексикон, описующий озвученым порядком …. обширной империи российской в нынешнем состоянии, в царствование императрицы Екатерины Великой…»
  3. ↑ «Гремяч, местечко Новогородскаго-Северскаго Наместничества в Стародубовском уезде. В оном бывают каждонедельные торжки, на которые съезжаются окольные жители, и торгуют разными мелочными товарами»
  4. ↑ 250 років тому с.Грем’яч (Новгород-Сіверщина) і Гомель (Білорусь) були «містечками» Російської імперії!. Правий Берег Десни (укр.). 12 грудня 2020. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
  5. ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2063)
  6. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  7. ↑ рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 100), (код 553)
  8. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-262. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  9. ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Чернігівської області»
  10. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  11. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  12. ↑ Росіяни випустили 16 мін по Чернігівщині. LB.ua. Процитовано 21 грудня 2022.
  13. ↑ Росіяни обстріляли центр села у Новгород-Сіверській громаді, є поранені. Новини про Чернігів та Чернігівську область (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.
  14. ↑ Окупанти обстріляли 15 прикордонних сіл і селищ на Сумщині й Чернігівщині, у Краснопіллі загинув мирний житель - ОК "Північ". Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 15 квітня 2024.
  15. ↑ Приступа, Катерина (30 квітня 2024). З мінометів, безпілотників та літака: росіяни обстріляли чотири села у трьох прикордонних громадах Чернігівщини. Суспільне Черніігів.
  16. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  17. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 12 грудня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грем%27яч&oldid=43507430