Григорюк Іван Панасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорюк Іван Панасович
Народився24 жовтня 1941(1941-10-24)
Топорівці, жудець Чернівці, Губернаторство Буковина, Румунське королівство
Помер19 травня 2022(2022-05-19) (80 років)
Діяльністьбіолог
Alma materЧНУ імені Юрія Федьковича
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Нагороди

Іван Панасович Григорюк (24 жовтня 1941, Топорівці — 19 травня 2022) — український учений-біолог, еколог, історик природознавства. Доктор біологічних наук, професор. Член-кореспондент НАН України. Академік АН ВШ України з 2007 р. Заслужений діяч науки і техніки України (2009).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в с. Топорівці Новоселицького району Чернівецької області. У 1965 р. закінчив біологічний факультет Чернівецького університету. Навчався в аспірантурі (1966—1969) Інституту фізіології рослин АН УРСР (пізніше — НАН України), до 2005 р. працював в цьому закладі. Учень доктора біологічних наук Степана Слухая.

Кандидат (1978), доктор (1996) біол. наук, професор (2000). З 2005 р. — професор кафедри екобіотехнології і біорізноманіття й за сумісництвом — директор ННЦ біотехнологій, біотехсервісу та біоенергоконверсій Національного аграрного університету. З 2007 р. — директор Навчально-наукового інституту охорони природи і біотехнологій й одночасно професор кафедри фізіології рослин, екології та біомоніторингу Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Фундатор наукової школи з вивчення фізіологічних і молекулярно-біологічних механізмів стійкості та адаптації рослин до абіотичних стресів. Розробив енергоємні технології вирощування зернових та кормових культур у зонах ризикованого землеробства України.

Автор і співавтор більш ніж 700 наукових і науково-популярних праць, серед яких 10 монографій, 2 методичних посібники, 7 брошур, 1 лабораторний практикум, 16 науково-методичних рекомендацій, 13 авторських свідоцтв та патентів на винаходи. Підготував 2 докторів та 4 кандидатів наук. Член-кореспондент НАН України (2000) з спеціальності «Фізіологія рослин». Член експертної Ради з біологічних наук ВАК України (1998—2009), заступник голови і член спеціалізованої вченої ради із захисту докторських (кандидатських) дисертацій Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (2001—2005), Національного університету біоресурсів і природокористування України (2007—2009) та Уманського державного аграрного університету (2006—2009). Голова Київського регіонального відділення УТФР, заступник голови спецради із захисту докторських (кандидатських) дисертацій НУБП, член редколегії п'яти наукових фахових журналів.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ СРСР (1987), нагрудним знаком «Петро Могила» (2007) МОН України, Почесною грамотою Президії НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (2001), Почесною грамотою Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (2005), Почесною грамотою за особливі заслуги перед Національним аграрним університетом (2006), трудовою відзнакою «Знак пошани» (2008) Міністерства аграрної політики України. Лауреат Премії ім. М. Г. Холодного АН УРСР (1991) і премії президентів НАН України, НАН Білорусі, АН Молдови (2002). Має нагороду Ярослава Мудрого АН ВШ України в галузі науки і техніки (2007). Дійсний член (академік) Української екологічної академії наук (1999).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня довкілля. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 20 травня 2022.
  2. Указ Президента України від 18 травня 2012 року № 329/2012 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2011 року»
  3. Указ президента України від 1 жовтня 2016 року №427/2016 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників освіти. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]