Гусакове

село Гусакове
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський район
Рада	Гусаківська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA71020130060086471
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1691
Населення	538 чоловік (2009)
Територія	30,364 км²
Поштовий індекс	20263
Телефонний код	+380 4740
Географічні дані
Географічні координати	48°59′44″ пн. ш. 30°49′44″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	171 м
Водойми	Балка Горнівка
Відстань до обласного центру	101,3 (фізична) км
Відстань до районного центру	15 км
Найближча залізнична станція	Гусакове (роз'їзд)
Відстань до залізничної станції	3 км
Місцева влада
Адреса ради	с.Гусакове,
Сільський голова	Ревнюк Віктор Анатолійович
Карта
Гусакове
Гусакове
Мапа
Гусакове у Вікісховищі

Гусако́ве — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради. Розташоване за 15 км від районного центру — міста Звенигородка.

Найближча станція роз'їзд Гусакове. Повз село проходить також автошлях Черкаси — Умань. Населення — 538 осіб, дворів — 283 (2009).

Географія

Селом тече Балка Горнівка.

Історія

Село засноване приблизно у 1691 році кошовим отаманом Війська Запорозького Низового Іваном Петровичем Гусаком .

Ще до XIX століття село називалося Гусаків хутір. У ньому жили здебільше козацькі родини. Вони не відробляли у графа Потоцького панщини в полі, а чумакували і возили своє і панське збіжжя в Одесу та Крим. Найбагатшими чумацькими родинами вважалися Смоктії, Іванченки і Табашнюк. В обозах російської армії вони брали участь з волами та чумацькими мажами в російсько-турецькій війні 1878 року на Балканах.

У архівах з 1812 року збереглися назви з Гусакового: Заграничний шпиль (де живе Дуридівка), Гуглів ставок (Мельників), Гусаків ліс (Лазорівщина). Село оточували старезні ліси, які пізніше попалила цукроварня. Біля діброви стояла вежа для козацької сторожі, у Клинівці — гайдамацька землянка. На цвинтарі була каплиця, а в 1786 році побудували дерев'яну церкву Різдва Богородиці . Тому в цей день свято села.

Новобудови в селі

У 1864 році хутір Гусакове мав 1 272 жителі, економію і ковбаню (ставок). А в 1900 році, коли вже було селом, — 2 272 жителі та 382 двори.

Під час перевороту 1917 року заможний хлібороб Никодим Смоктій організував перший в Україні загін Вільних Козаків.

Гусакове славилося «Просвітою», керівником якого був Павло Русалівський, ще з 1917 року: хором і драмгуртком, що діяв до 1941 року.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

У 1932—1933 роках мученицькою смертю померли від організованого голодомору 298 жителів села. У 1937—1938 роках із Гусакового репресовано та розстріляно 18 осіб.

315 жителів села воювали на фронтах радянсько-німецької війни, 202 з них нагороджені орденами й медалями, 158 загинули. Воїнам, що загинули у війні встановлено два пам'ятники

Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу «Пам'ять Шевченка», за яким було закріплено 2,2 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1,9 тисячі га орної землі. Виробничим напрямком господарства було рільництво і тваринництво. Допоміжні галузі — бджільництво і рибництво. З допоміжних підприємств працювали млин, пилорама, виноробний цех .

Також на той час працювали восьмирічна школа, будинок культури, дві бібліотеки з фондом 11 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	644	97.43%
російська	14	2.12%
білоруська	2	0.30%
інші/не вказали	1	0.15%
Усього	661	100%

Сучасність

Став у Гусаковому

На території ради функціонують підприємства: ПП «Південь-Плюс», СТОВ «Гусакове», 6 фермерських господарств, 33 одноосібних селянських господарств, два діючих продуктових магазини, один промисловий, пошта, дитячий садок «Дзвіночок», загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт.

Пам'ятки природи

• Гусаківський заказник — ентомологічний заказник місцевого значення.
• Мельників заказник — гідрологічний заказник місцевого значення.

Відомі люди

У селі народилися:

• Галина Гнатюк (1927—2016) — український мовознавець, доктор філологічних наук
• Андрій Смоктій (* 1862) — народознавець, автор книг та статей з історії України;
• Бабінський Григорій — художник і науковець
• Михайло Іванченко (1923—2015) — письменник, художник, краєзнавець, автор роману-хроніки «Дума про вільних козаків»
• Валентина Чорновіл (нар. 1947) — філолог, редактор зібрання творів у 10 томах Вячеслава Чорновола (1937—1999), Кавалер ордена княгині Ольги III ступеня (2007)
• Леонід Дмитренко (псевдонім — Олекса Негребецький) (нар. 1955) — перекладач

Вчителювали в Гусаковому Келень Терещенко — автор перших пам'ятників Тарасу Шевченку в Україні та Василь Іщенко — скульптор.

Вчився в селі Андрій Лихолай з Розсохуватки, професор, доктор історичних наук.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

Література

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Посилання

• Гусакове [Архівовано 9 квітня 2022 у Wayback Machine.] // газета «Незборима нація» Число 6 (232) Червень 2005 р.
• who-is-who.com.ua [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.]