Дивізія (Білгород-Дністровський район)
| село Дивізія | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Білгород-Дністровський район
|
| Тер. громада | Дивізійська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51040030010052012 |
| Облікова картка | Дивізія |
| Основні дані | |
| Засноване | 1818 |
| Населення | 2078 |
| Площа | 3,28 км² |
| Густота населення | 633,54 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68150-68151 |
| Телефонний код | +380 4844 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°56′31″ пн. ш. 29°57′55″ сх. д. / 45.94194° пн. ш. 29.96528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
9 м |
| Водойми | Хаджидер |
| Відстань до районного центру |
35 км |
| Найближча залізнична станція | Кулевча |
| Відстань до залізничної станції |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68151, с. Дивізія, вул. Миру, 100 |
| Карта | |
  Дивізія | |
 Дивізія | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Диві́зія — село, центр сільської громади в Білгород-Дністровському районі Одеської області України. З 17 липня 2020 року — адміністративний центр Дивізійської сільської громади Білгород-Дністровського району, створеної в рамках адміністративно-територіальної реформи в Україні 2015—2020 рр
Розташоване поблизу річки Хаджидер, що впадає до лиману Хаджидер, за 35 км від районного центру і за 12 км від залізничної станції Кулевча (на лінії Одеса-Ізмаїл). Найближчим населеним пунктом до Дивізії є село Безім'янка. Сільраді підпорядковане село Лиман. У селі Дивізія працює сільськогосподарське підприємство «Україна».
Найбільші вулиці села — вулиця Леніна і вулиця Першотравнева.
Назви поселення, що знайдені на історичних картах різного часу:
- 1792 — турецько-татарське поселення Ису…[1].
- 1823 — фр. Dewedgi, рос. Деведжи[2].
- 1868 — рос. Дивизія[3].
- 1877 — рум. Divisyu[4].
- 1897 — нім. Diwizia[5].
- 1901 — нім. Diwisija[6].
- 1921 — рос. Дивизія[3][7].
- 1925 — англ. Divisiya[8].
В околицях Дивізії виявлені стоянка епохи мезоліту (10-8 тисяч років тому), поселення епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.) та перших століть нашої ери.
Село офіційно засноване в 1818 році солдатами, що відслужили свій термін. Солдати іменували себе «дивізійними». Звідси пішла назва села, у якому згодом стали селитися селяни-втікачі.
У 1823 році відбулося освячення Свято-Архангело-Михайлівського храму. У 1866 році було відкрито однокласне парафіяльне училище для дітей, перетворене в 1874 роців училище Міністерства народної освіти. У 1874 році відбулося відкриття однокласної школи, яка була перетворена в 1906 році в двокласну. 31 березня 1899 була відкрита церковна бібліотека.
Станом на 1886 рік у селі, центрі Дивізійської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкало 2326 осіб, налічувалось 285 дворових господарств, існували православна церква, школа та лавка[9].
Радянська влада встановлена в січні 1918 року. У період окупації краю Румунією жителі села активно виступали за возз'єднання з Радянською Україною. У липні 1918 року вони вигнали волосного субпрефекта і призначили на цю посаду свого представника, учасника революційного руху. Після масових арештів і репресій сюди повернувся ставленик окупантів.
1924 року був створений підпільний революційний комітет, а в період підготовки до збройного повстання — підрайонний комітет бойових організацій. Багато жителів Дивізії брали участь у Татарбунарському повстанні, 14 з них були арештовані поліцією після придушення повстання, п'ятеро засуджені трибуналом до тюремного ув'язнення.
1930 року 11 селян були внесені жандармами до списків осіб, підозрюваних у комуністичній пропаганді. У 1931 році поліція заарештувала за розповсюдження листівок Л. Мирощенков, А. Колесніченко, С. Козачкова і Г. Котляренко. Трибунал засудив їх до тюремного ув'язнення строком від 3 до 10 років і штрафу в 10 тис. лей. 1935 році в Дивізії діяли 45 революціонерів-підпільників. Це було найбільше підпілля в повіті. Радянська влада відновлена в червні 1940 року.
В період Німецько-радянської війни 511 жителів села зі зброєю в руках билися з ворогом на фронтах, 106 з них нагороджені орденами і медалями СРСР. 273 людини загинули в боротьбі з нацизмом.
За 1967—1977 роки в селі побудовано 120 нових індивідуальних будинків і шістнадцяті-квартирний будинок для фахівців сільського господарства і вчителів. У селі є середня і восьмирічна школи, де 30 вчителів навчають 520 учнів, будинок культури з залом на 650 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 18,5 тис. примірників, дільнична лікарня на 50 ліжок з амбулаторією (18 медпрацівників, з них 4 лікаря), три дошкільних дитячих заклади, 11 магазинів, їдальня, будинок побуту з ательє з пошиття одягу, хімчисткою і телеательє, відділення зв'язку, ощадна каса.
На території Дивізії знаходиться центральна садиба багатогалузевого сільгосппідприємства «Україна», за яким закріплено 9,6 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 8,4 тис. га орної землі. Сільгосппідприємство спеціалізується на вирощуванні племінних телиць для всіх господарств району та виробництві яєць. Підсобні підприємства — лісопильня, черепичний цех, вино-завод.
Дворів — 1112, населення — 3026 осіб. (1983)[10]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2333 особи, з яких 1057 чоловіків та 1276 жінок.[11]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2080 осіб.[12]
У 2002 році виборче право мали 2076 осіб. Під час виборів у селі формуються дві виборчі дільниці.[13].
2078 (2009)[14]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[15]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 92,59 % |
| російська | 5,00 % |
| молдовська | 0,96 % |
| болгарська | 0,72 % |
| вірменська | 0,29 % |
| гагаузька | 0,29 % |
| білоруська | 0,05 % |
- 16 ст. — Золота орда → Ногайська орда → Мала Ногайська орда → Білгородська орда
- 17-18 ст. — Османська імперія \ Сілістра (еялет) \ Аккерманська каза \ Буджацька орда
- 1818 — Російська імперія \ Новоросія \ Бессарабська область \ Аккерманський повіт \ Дивізійська волость \ село Дивізія
- 1849 — Російська імперія \ Новоросія \ Бессарабська область \ Буджак \ Аккерманський повіт \ Дивізійська волость \ село Дивізія[16]
- 1856 — Османська імперія \ Молдовське князівство
- 1858 — Османська імперія \ Об'єднане князівство Волощини і Молдови
- 1859 — Османська імперія \ Князівство Румунія
- 1859 — Російська імперія \ Новоросійський край \ Бессарабська губернія \ Буджак (історична область) \ Аккерманський повіт \ 3-ій участок \ Дивізійська волость \ село Дивізія (№ 285)[17]
|
...село казенное Дивизія... в балке при речке Гаджидеръ... церковь православная-1... | 
|
- 1873–1918 — Російська імперія \ Новоросійська група \ Бессарабська губернія \ Буджак \ Аккерманський повіт \ 2-ий стан \ Дивізійська волость \ село Дивізія[18]
- 1918–1940 — Румунське королівство \ цинут Ністру \ Аккерманський жудець \ Тузлівский плас \ комуна Дивізія[19]
- 07.08.1940 — СРСР \ УРСР \ Аккерманська область \ Тузлівський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія
- 07.12.1940 — СРСР \ УРСР \ Ізмаїльська область \ Тузлівський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія
- 1941–1944 — Румунське королівство \ Губернаторство Бессарабія \ Аккерманський жудець \ Тузлівский плас \ комуна Дивізія[20]
- 01.09.1946 — СРСР \ УРСР \ Ізмаїльська область \ Тузлівський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія (№ 309)[21]
- 15.02.1954 — СРСР \ УРСР \ Одеська область \ Тузлівський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія
- 01.01.1959 — СРСР \ УРСР \ Одеська область \ Татарбунарський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія
- 01.01.1979 — СРСР \ УРСР \ Одеська область \ Татарбунарський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія[22]
- 24 серпня 1991 — Україна \ Одеська область \ Татарбунарський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія
|
|
...В 1823 г. основана деревня Кебабча. В этом же году основан приход и к нему приписано селение Дивизиу (ныне с. Дивизия)... |
|
|
|
...Деревня Дивизиу (ныне с. Дивизия) основана в 1818 г. Приписана она была к приходу с. Тузлы. В 1823 г. состоялось освящение Свято-Архангело-Михайловского храма. В 1866 г. состоялось открытие одноклассного приходского училища для детей обоего пола, преобразованного в 1874 г. в училище Министерства народного просвещения. Епископ Кишиневский и Хотинский Павел (Лебедев) посетил приход в 1873 и 1876 гг. В 1874 г. состоялось открытие одноклассной школы, преобразованной в 1906 г. в двухклассную. 31 марта 1899 г. была открыта церковная библиотека. В 1907 г. введена вакансия второго священника. 25 сентября 1914 г. на должность второго священника назначен заштатный протоиерей Димитрий Чекира. 22 октября 1995 г. митрополит Агафангел совершил освящение Свято-Архангело-Михайловского храма... |
|
- 1813 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська[24] \
- 1818 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська \ парафія с. Тузли
- 1823 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська \ парафія с. Кебабча
- 1823 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм)
- 1864 — Вселенська Православна Церква \ РумПЦ[25] \ Митрополія Бессарабська[26] \ Єпіскопія Нижньо-Дунайська \ ---------- округа \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм)
- 1878 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм)
- 1918 — Вселенська Православна Церква \ РумПЦ \ Митрополія Кишинівська і Бессарабська \ Єпіскопія Нижньо-Дунайська \ ---------- округа \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм)
- 1923 — Вселенська Православна Церква \ РумПЦ \ Митрополія Кишинівська і Бессарабська \ Єпіскопія Четатя-Альбе-Ізмаїл[27] \ ---------- округа \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм)
- 1944 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Молдавська \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм)
- 1992 — Вселенська Православна Церква \ Патріархат Московський і всієї Руси \ УПЦ МП \ Митрополія Київська і всієї України\ Митрополія Одеська та Ізмаїльська \ Татарбунарський благочинний округ \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм)
- 1992 — Вселенська Православна Церква \ РумПЦ \ Митрополія Бессарабська \
- 1992 — Патріархат Київський і всієї Руси-України \ УПЦ КП \ Єпархія Одеська \
На честь тих що загинули в боротьбі з нацизмом споруджено обеліск.
- Учасник Татарбунарського повстання 1924 р. Д. Р. Максименко.
- Голова колгоспу «Україна» (с. Дивізія) Кожушко Микола Григорович, убитий румунами (* 1898 — † 19 січня 1943)
- Знатний комбайнер колгоспу «Україна» (с. Дивізія) Ф. А. Матвієнко
- За трудові успіхи 183 особи нагороджені орденами і медалями Союзу РСР, у тому числі двома орденами Леніна та орденом Жовтневої Революції — голова правління колгоспу С. Т. Волков, орденом Леніна — доярка Т. В. Гончаренко, орденом Жовтневої Революції — садівник К. О. Бондаренко та агроном В. Е. Дяченко.
- ↑ Мапа новопридбаної області від Порти Отоманскої (1792)
- ↑ Карта Бессарабской области (1823).(лист 15)
- ↑ а б Спеціальна карта європейської Росії (1921) (аркуш 33 атласу)
- ↑ Карта Бессарабський фронт (російсько-турецька війна 1856—1877)
- ↑ Австрійські топографічні мапи заходу України (квадрат 48-46) (1890—1910)
- ↑ România în perioada 1878-1913. Harta este scanată din "Andrees Handatlas" din 1901.
- ↑ Карту 1868 року за дореформенною орфографією перевидав у 1921 році «Картографический отдел корпуса военных топографов[ru]». 1923 року була «Справа топографів»:
- Мухин И., Попов Р. «Дитц Отто Германович» (русский) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано Русская армия в великой войне.,
- Первые репрессии бывших офицеров и начало дела «Весна» [Архівовано 21 червня 2013 у Wayback Machine.].
- Сергеев С. В., Долгов Е. И. История частей топографической службы. — М. : ЗАО «Аксиом», 2012. — С. 31. — 641 с.
- ↑ 1950-Американські карти Східної Європи, 1:250000, близько 1950 року, на основі трофейних радянських. (квадрат NL 35-09)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ «История городов и сел Украинской ССР», Том «Одесская область», стр. 772 (рос.). Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 27 лютого 2010.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Виборчий округ № 138. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 28 лютого 2008.
- ↑ с Дивізія Одеська область, Татарбунарський район[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Военно-статистическое обозрение Российской империи. Том 11, часть 3 (Бессарабская область) (стр.84(92), спец.21 (191))
- ↑ Списки населенных мест Российской Империи, III. Бессарабская область (по сведениям 1859 года)
- ↑ Губерніи Новороссійской группы (1886) (стр. № 128 (№ п\п 154))
- ↑ Administrative map of Romania in 1930
- ↑ Історична мапа королівства
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 218.
- ↑ Украинская ССР: Административно-территориальное деление (на 1 января 1979 года) / В. И. Кирненко (ред. коллегия). — К. : Гл. ред. Укр. Сов. энциклопедии, 1979. — С. 228.(рос.)
- ↑ Состоялся крестный ход по приходам Белгород-Днестровского и Татарбунарского районов. Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 12 березня 2010.
- ↑ Кишинёвская епархия Православной Церкви Молдавии.[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Румынская православная церковь. Архів оригіналу за 12 листопада 2009. Процитовано 18 березня 2010.
- ↑ Бессарабская митрополия Румынской Православной Церкви. Архів оригіналу за 19 січня 2009. Процитовано 18 березня 2010.
- ↑ Епархия Четатя — Албэ-Измаил и ее деятельность. Архів оригіналу за 6 листопада 2007. Процитовано 18 березня 2010.
- Статистическое описание Бессарабии или Буджака. — Аккерман, 1899. (див. стор. 133) [Архівовано 12 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Дивизия (Татарбунарский район) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Справочник почтовых индексов: Украина: Одесская область: Татарбунарский район: Дивизия: Почтовые индексы (кода)
- Вигляд з космосу на сайті Вікімапія [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
.jpg){kind=link}
.JPG){kind=link}
 Населені пункти Татарбунарського району ¹) | |
|---|---|
| Міста | |
| Села | Базар'янка • Балабанка • Баштанівка • Безім'янка • Білолісся • Борисівка • Весела Балка • Веселе • Вишневе • Глибоке • Дельжилер • Дивізія • Жовтий Яр • Зарічне • Кочкувате • Лебедівка • Лиман (Дивізійська сільська громада) • Лиман (Лиманська сільська громада) • Маразліївка • Нерушай • Нова Олексіївка • Нове • Новомихайлівка • Новоселиця • Приморське • Рибальське • Ройлянка • Садове • Спаське • Струмок • Трапівка • Трихатки • Тузли • Царичанка |
| Примітка: | ¹) 17 липня 2020 року колишній Татарбунарський район було ліквідовано в результаті адміністративно-територіальної реформи, а більшість його населених пунктів увійшли до складу новоутвореного Білгород-Дністровського району. |